245/1563/14
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2014 року смт. Старобешеве
Старобешівський районний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Дмитрієва О.Ф.
при секретарі Вжещ Ю.О.
з участі прокурора Фролова Ф.В.
потерпілої ОСОБА_1
представника
потерпілої ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням за ст.125 ч. 2 КК України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки Красноярського краю РФ, громадянки Російської Федерації, яка зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої, не одруженої, із середньою освітою, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, -
В С Т А Н О В И В :
07.05.2014 року близько 17.00 години ОСОБА_3, знаходячись в парку культури та відпочинку м.Комсомольське Старобешівського району Донецької області, діючи умисно, на ґрунті неприязних стосунків, , завдала ОСОБА_1 проксимальним відділом долонної поверхні кісті правої руки один удар в область грудної клітини, два удари в ліву тім'яно-скроневу область голови, після чого схопила двома руками за волосся та почала тріпати та схиляти донизу, під час чого також однією рукою нанесла декілька ударів по волосистій частині голови, тримаючи іншою рукою за волосся. Такими діями ОСОБА_3 спричинила ОСОБА_1 синець лівої тім'яно-скроневої області, синець грудної клітини, струс головного мозку, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров'я, які вимагають для свого лікування термін понад 6, але не більше 21 дня.
Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні інкримінованого злочину визнала частково, суду пояснила, що 7 травня 2014 року з дітьми гуляла в парку міста Комсомольське. На доріжці зустріла свою колишню подругу ОСОБА_1, з якою нещодавно склалися неприязні стосунки. В ході взаємної сварки, а потім бійки вона штовхнула ОСОБА_1 в плече, хватала за волосся, можливо подряпала обличчя. Їй також були заподіяні тілесні ушкодження ОСОБА_1, але до лікарів вона не зверталась. Вважає винною у сварці та бійці потерпілу.
Потерпіла ОСОБА_1 суду пояснила, що 7 травня 2014 року з дітьми та подругами гуляла в парку міста. Там зустріла ОСОБА_3 з якою склалися неприязні стосунки. ОСОБА_3 спровокувала сварку та бійку в ході якої завдала їй удар в область грудної клітини, потім вдарила по голові зліва, вирвала волосся, нахиляла голову донизу та знову била руками по голові. Все це бачила подруга ОСОБА_5 Наслідком побиття стало заподіяння тілесних ушкоджень з приводу яких вона зверталась до лікарів та міліції.
Свідок ОСОБА_5 дала свідчення суду аналогічні свідченням потерпілої ОСОБА_1
У судовому засіданні також досліджені письмові докази.
Згідно висновку експерта №110 від 16.05.14 у ОСОБА_1 при судово-медичному огляді були виявлені синець лівої тім'яно-скроневої області, синець грудної клітини, струс головного мозку, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров'я, які вимагають для свого лікування термін понад 6, але не більше 21 дня. Відповідно до протоколів слідчих експериментів з потерпілою ОСОБА_1, свідком ОСОБА_5, обвинувачена ОСОБА_3 завдала потерпілій удар в область грудної клітини, потім вдарила по голові зліва, вирвала волосся, нахиляла голову донизу та знову била руками по голові.
В ході огляду 4 червня 2014 року слідчим вилучено сонцезахисні окуляри, які мають пошкодження , що спричиненні ОСОБА_3 в ході бійки.
Згідно висновків експерта № 25/доп. та 36/доп. від 10 червня 2014 року завдання ОСОБА_1 тілесних ушкоджень можливе способом та при обставинах, про які зазначила потерпіла та свідок ОСОБА_5 в ході проведення слідчих експериментів.
Аналізуючи докази в їх сукупності суд дійшов до висновку про доведеність стороною обвинувачення провини ОСОБА_3 у вчиненні злочину. Так свідченнями потерпілої, свідка, протоколами слідчих експериментів з цими особами доведено факт, дата та місце спричинення потерпілій тілесних ушкоджень. Висновками судових експертиз доводиться ступінь тяжкості тілесних ушкоджень та причинно-наслідковий зв'язок між діями обвинуваченої та суспільно-небезпечними наслідками. Суд не приймає до уваги доводи ОСОБА_3 про меншу кількість завданих потерпілій ударів, оскільки такі твердження спростовано показами потерпілої й очевидця події свідком ОСОБА_5. Зазначені особи допитані в суді з дотриманням вимог КПК України й не довіряти їх показам у суду немає жодних підстав. До того ж свідчення потерпілої та свідка щодо кількості ударів, місць їх завдання об'єктивно підтверджуються висновками судових експертиз.
Суд дає юридичну оцінку умисним діям ОСОБА_3 й кваліфікує їх за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_3, у відповідності зі ст.65 - 67 КК України, суд враховує ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, є злочином невеликої тяжкості, обставини вчинення злочину, посередню характеристику обвинуваченої за місцем проживання, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Достатнім для виправлення і перевиховання ОСОБА_3 суд вважає покарання у виді штрафу. Запобіжний захід ОСОБА_3 не обрався й підстав для його обрання до вступу вироку в законну силу суд не вбачає.
Вирішуючи цивільний позов у кримінальному провадженні суд задовольняє його частково й керується наступним. Відповідно до положень статей 23 й 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Судом встановлено, що внаслідок винних умисних дій ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_1 завдано фізичний біль та тілесні ушкодження. Потерпіла мала змінити звичний уклад життя задля відновлення здоров'я, пережила стрес. У своїй сукупності ці обставини дають підстави для стягнення на її користь в якості відшкодування шкоди грошових коштів. Оцінивши глибину моральних переживань, враховуючи ступінь тяжкості отриманих ушкоджень , керуючись принципом розумності й справедливості, на думку суду відшкодування в розмірі 1000 гривень є достатнім. Відповідно до частини 2 статті 120 КПК України, витрати, пов'язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження. Законом не передбачено відшкодування таких витрат потерпілому за рахунок обвинуваченого або засудженого, тому вимога ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_3 1000 грн., сплаченої її представнику задоволенню не підлягає.
Доля речових доказів вирішена судом відповідно до положень ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст.368,370, 373, 374 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 2 статті 125 Кримінального кодексу України.
ОСОБА_3 призначити покарання за частиною 2 статті 125 Кримінального кодексу України у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень.
Стягнути з ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 в якості відшкодування моральної шкоди 1000 (одну тисячу) гривень.
Речовий доказ - сонцезахисні окуляри , які передані на зберігання ОСОБА_1, згідно розписки від 4 червня 2014 року їй повернути.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Старобешівський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя О.Ф. Дмитрієв
28.07.2014