ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 09.12.2008 р.                                                                                                     № 17/10                                                                                                              13 год. 30 хв.                                  

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шелест С.Б. при секретарі судового засідання Шолковій Т.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

За позовомУправління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі м. Києва

До
Державної організації «Науково - інженерний центр»«Дуга»Інституту електрозварювання ім. Патона»

простягнення заборгованості зі сплати фінансових санкцій та пені

Представники сторін:

від позивачаГорішня І.О. –представник за довіреністю

від відповідача  не з`явились

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 09.12.08 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

                                                         о б с т а в и н и   с п р а в и:

Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі м. Києва звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про стягнення з Державної організації «Науково - інженерний центр»«Дуга»Інституту електрозварювання ім. Патона»заборгованості зі сплати фінансових санкцій та пені в розмірі  42 696, 23 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач у строк визначений ч. 6 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»самостійно не сплатив у повному обсязі суму страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, розмір яких позивачем визначено самостійно.

Відповідно до ч. 2 ст. 106 вищезазначеного Закону до страхувальника були застосовані фінансові санкції та пеня. Сума фінансових санкцій, застосованих до підприємства Державної організації «Науково - інженерний центр»«Дуга»Інституту електрозварювання ім.. Патона»згідно рішень №1132 від 28.11.06р. та №631 від 05.06.07р. станом на день розгляду справи страхувальником не сплачена.

В судовому засіданні 09.12.08р. позивачем подана заява про зменшення розміру позовних вимог, мотивована тим, що станом на 08.12.08р. спірна заборгованість відповідача зменшилась до 42 590 грн. 80 коп., що підтверджується карткою особового рахунку страхувальника юридичної особи.

З змістом до ст. 51 КАС України, позивач має право зменшити розмір позовних вимог в будь-який час до закінчення судового розгляду, отже предметом позову слід вважати стягнення заборгованості зі сплати фінансових санкцій та пені а розмірі  42 590,80 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні 18.11.08р. подав письмові заперечення, в яких зазначив, що згідно рішення  № 576 ПФУ від 28.11.06р. по 16.05.08р. сума у розмірі             19 526 грн. 91 коп. погашена, в зв’язку з чим вважає відсутньою заборгованість перед ПФУ.

В судове засідання від 09.12.08р. представник відповідача не з’явився, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази (а. с.37).

Відповідно до ч. 2 ст. 128 КАС України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Окружний адміністративний суд міста Києва

в с т а н о в и в:

 Державна організація «Науково - інженерний центр»«Дуга»Інституту електрозварювання ім. Патона»відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності –юридичної особи, зареєстрована Московською районною у             м. Києві державною адміністрацією, код ЄДРПОУ 19497144  та є платником внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до ст. 1 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” та ст. 14 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та в силу зазначеного Закону зобов’язана сплачувати страхові внески.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року N 1058-I  /надалі –Закону/,  страхові внески –це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов’язкове  державне  пенсійне  страхування,  сплачені згідно  із  законодавством,  що діяло раніше;  кошти, сплачені на загальнообов’язкове державне пенсійне  страхування  відповідно  до цього Закону.

Згідно ч. 3 ст 18  Закону, страхові внески є цільовим загальнообов’язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Абзацом 1 статті 14 цього  Закону встановлено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації,  створені відповідно до законодавства  України,  незалежно  від  форми   власності,   виду діяльності  та  господарювання,  об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії,  представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян,  профспілок,  політичних партій, які мають  окремий  баланс і самостійно  ведуть  розрахунки  із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності  та  інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування  (фіксований  податок,  єдиний  податок,  фіксований сільськогосподарський  податок,  придбали   спеціальний   торговий патент),  які  використовують  працю  фізичних  осіб  на  умовах трудового договору (контракту) або на інших  умовах,  передбачених законодавством,  або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

          Згідно з ч. 1 статті 15 Закону. платниками  страхових  внесків  до  солідарної  системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Частинами 3 та 4 цієї статті встановлено, що страхувальники набувають статусу  платників  страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному  органі  Пенсійного фонду, а особи,  визначені  частиною  першою  статті  12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором  про  їх  добровільну участь; платникам страхових внесків у десятиденний термін після їх реєстрації видається  повідомлення про реєстрацію платника страхових внесків за формою,  встановленою правлінням Пенсійного фонду.

Відповідно до наведених норм, Відповідач зареєстрований  платником страхових внесків до солідарної системи Пенсійного фонду України, реєстраційний № 01-3637 ,що підтверджується  наявним у справі повідомленням від 16.07.98 року (а.с.12).

Відповідно до ч. 6 статті 20 Закону, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до частин 2, 3 статті 106 Закону, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.  

Відповідно до ч.13 ст.106 цього Закону, про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев’ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев’ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов’язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

У звґязку з несплатою суми страхових внесків у строки, встановлені ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Управлінням ПФУ  у Голосіївському районі м. Києва були прийняті  рішення   № 1132 від 28.11.06р. та  № 631 від 05.06.07р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату  (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих  страхувальниками або органом Пенсійного фонду , відповідно до яких до відповідача застосовано штраф у розмірі 12 213, 57 грн. та пеню в розмірі 6 540, 69 коп. та штраф у розмірі 12 911, 93 грн. та пеня –5030, 04 грн  відповідно.

Дані рішення отримані відповідачем, про що свідчать підписи посадових осіб відповідача на рішеннях.

       Частиною 3 статті 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлено, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і в строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про їх сплату. Протягом 10 робочих днів з дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов’язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Як свідчать обставини справи, Управлінням Пенсійного фонду України у Голосіївському районі м. Києва на адресу відповідача 21.12.06р. та 25.06.07р. були направлені корінці вимоги про сплату фінансових санкцій та пені за  № ю- 1129-у та №ю- 733- у.

       Відповідно до частин 2, 3 статті 106 Закону, страхувальник зобов’язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки, у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, страхувальник узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Доказів оскарження в судовому порядку зазначених рішень і вимог ПФУ суду не подано, як і не подано доказів, які б свідчили про погашення стягуваної суми заборгованості зі сплати фінансових санкцій та пені перед ПФУ.   

Заперечення відповідача про те, що ним погашено борг не заслуговують на увагу та не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позову, оскільки стосуються  рішення             № 576 ПФУ у Голосіївському районі м. Києва, за яким не провадиться стягнення у даному спорі.

З огляду на викладене, сума фінансових санкцій та пені  вважається узгодженою і підлягає стягненню.

За наведених обставин та правових норм,  вимоги позивача обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 124 Конституції України, Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,  ст.ст.  69-71, 94, 158-163, 254  Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва

ПОСТАНОВИВ:

               задовольнити адміністративний позов.

Стягнути  з Державної організації «Науково - інженерний центр»«Дуга»Інституту електрозварювання ім. Патона»(03680, м. Київ, вул.. Боженка, 11, код ЄДРПОУ 19497144) на користь Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі м. Києва (03150, м. Київ, вул.. Горького, 70, р/р 256093012601, МФО 322669 в Головному управлінні Ощадбанку м. Києва та Київській області, ЗКПО 22869454)  заборгованість зі сплати фінансових санкцій та пені у розмірі 42 590 (сорок дві тисячі п’ятсот вісімдесят) грн. 80 коп.

Дана постанова  набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

   Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

                  Суддя                                                                    Шелест С.Б.