Справа №2-180

2008 рік                                                                           РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

       12 грудня 2008 року Деражнянський районний  суд Хмельницької області

               в складі:          головуючої - судді                    Зарєчної І.В.    

                             при секретарі                              Шушкевич Л.М.

             участю      представника позивача              ОСОБА_4

                                представника відповідача          ОСОБА_5,

розглянувши  у  відкритому судовому  засіданні  в  залі суду м. Деражні  справу  за  позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про визнання права власності на 1/3 частину будинковолодіння, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на 1/3 частину будинковолодіння.

В позовній заяві і в судовому засіданні позивач стверджує, що він за власний рахунок побудував жилий будинок в АДРЕСА_1, на земельній ділянці площею 0,10 га. Вказана земельна ділянка була виділена для будівництва жилого будинку рішенням виконавчого комітету Деражнянської районної ради народних депутатів №22 від 20 лютого 1992 року його сину ОСОБА_2 - відповідачу по справі. Позивач за власні кошти придбав цеглу, плити перекриття, шифер та інші будівельні матеріали. Відповідачі в той час проживали в м. Норильську, а тому не могли приймати активну участь у будівництві будинку. Відповідач ОСОБА_2 приймав участь у будівництві тільки в період відпустки, а ОСОБА_3 участі у  будівництві не приймала взагалі. Лише після повернення на постійне місце проживання в м. Деражню відповідачі за власні кошти закінчили будувати будинок, який на той час був майже добудований. В грудні 2004 року відповідачі припинили шлюбні стосунки, а в 2007 році розділили спірний будинок в судовому порядку без відома позивача. Оскільки будинок споруджувався як об'єкт спільної власності членів сім”ї, до якої належить і позивач, для спільного проживання однією сім”єю, останній  вважає, що порушені його права як співвласника будинку і просить суд визнати за ним право власності на 1/3 частину будинку АДРЕСА_1 та визнати частково недійсним свідоцтво на право особистої власності на житловий будинок від 30 листопада 2001 року на ім'я ОСОБА_2, видане на підставі рішення виконкому Деражнянської міської ради №73/2 від 25 жовтня 2001 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав повністю і пояснив, що спірний будинок в основному будувався за кошти його батька - позивача по справі, для подальшого проживання в ньому однією сім”єї разом з ним і його дружиною ОСОБА_3 Він з дружиною почали вкладати кошти в будівництво в той час, коли будинок був майже завершений будівництвом.

Відповідач ОСОБА_3 і її представник в судовому засіданні позову не визнали, вважають його необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню. Останні пояснили, що будинок будувався за кошти подружжя ОСОБА_2 і ОСОБА_3, які в той час проживали в м. Норильську, були матеріально забезпеченими і будували будинок для свого проживання в ньому після повернення на постійне місце проживання в Україну. Позивач не мав фінансової можливості будувати будинок, оскільки є особою похилого віку, 1925 року народження, і інших доходів, окрім пенсії, не мав. В той час коли відповідачі проживали в м. Норильську, будинок для них  допомагав будувати рідний брат ОСОБА_2 - ОСОБА_6, який в цей же час будував будинок і для себе, поруч зі спірним будинком. За допомогу в будівництві будинку ОСОБА_6 в подальшому отримав від відповідачів, як винагороду, автомобіль марки „Москвич 2141”. Будь-якої письмової або усної угоди про створення спільної сумісної власності - будівництво жилого будинку з надвірними будівлями між позивачем і відповідачами укладено не було. Тому відповідач ОСОБА_3 просить суд відмовити в задоволенні позову.

Вислухавши доводи сторін, їх представників, пояснення свідків та дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що згідно з рішенням виконавчого комітету Деражнянської районної ради народних депутатів №22 від 20 лютого 1992 року „Про надання дозволу на будівництво (перебудову) індивідуального житлового будинку” ОСОБА1 надана земельна ділянка площею 0,10 га в АДРЕСА_1 для будівництва індивідуального житлового будинку.

Рішенням виконавчого комітету Деражнянської міської ради №73/2 від 25 жовтня 2001 року ОСОБА_1 видано свідоцтво на право особистої власності на житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться в АДРЕСА_1.

Згідно з рішенням Деражнянського районного суду від 14 травня 2007 року за позовом  ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розподіл грошових коштів і спільно нажитого майна подружжя та з ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Хмельницької області від 22 серпня 2007 року за ОСОБА_3 визнано право власності на Ѕ частину жилого будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1, в зв'язку з чим ОСОБА_2 зобов'язано провести відокремлення своєї частини будинку.

Судом приймається до уваги, що відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у п. 4 постанови від 4 жовтня 1991 року №7 інші особи, що брали участь у будівництві жилого будинку не на підставі угоди про створення спільної власності, яка відповідає законодавству, вправі вимагати не визнання права власності на будинок, а відшкодування своїх затрат на будівництво, якщо допомогу забудовнику вони надавали не безоплатно.

Згідно із ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач не надав суду будь-яких доказів про те, що він приймав участь в будівництві жилого будинку з надвірними будівлями, розташованого по АДРЕСА_1, не безоплатно. Не здобуто таких доказів і судом.

Наявні в матеріалах справи копії квитанцій №№7,235,261,217 і накладних №№82,229 на придбання будматеріалів видані на ім'я ОСОБА_6, який будував собі будинок одночасно з будівництвом спірного будинку, що не заперечується позивачем і його представником. Тому твердження позивача про те, що ним придбавалися будівельні матеріали для будівництва будинку по АДРЕСА_1 суд до уваги не приймає.

Із наявних в матеріалах справи оригіналів ощадних книжок, виданих на ім'я ОСОБА_1 і ОСОБА_7, вбачається, що останні мали заощадження в „Ощадному банку”. Разом з тим, позивач і його представник не надали суду жодних доказів про те, що вищевказані заощадження витрачені на будівництво спірного жилого будинку з надвірними будівлями.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показав, що позивач запросив його допомогти будувати будинок для ОСОБА_2 Розраховувався за роботу ОСОБА_2, хто придбавав будівельні матеріали і за чиї кошти вони придбавалися йому не відомо. 

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що він виписував будівельні матеріали на будівництво двох будинків. Гроші на будівельні матеріали для спірного будинку він отримував від свого батька. Звідки у останнього були кошти на будівництво йому не відомо.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показав, що позивач будував будинок за свої власні заощадження. Будинок будувався для всієї сім”ї, тобто для позивача і його дружини та відповідачів.    

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показав, що він працював на крані в 1992-1994 роках під час будівництва жилого будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1. Йому відомо, що кран в будівельній організації виписував ОСОБА_2 

Свідки ОСОБА_11 і ОСОБА_12 в судовому засіданні показали, що вони є односельчанами ОСОБА_2 і проживають в с. Миколаївка Старосинявського району. На прохання останнього вони, приблизно в 1992 році, допомагали на будівництві жилого будинку з надвірними будівлями  в м. Деражні.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні показав, що його запросив ОСОБА_2 в 1992-1993 роках допомогти будувати будинок для ОСОБА_2 і ОСОБА_3 (відповідачів). Розраховувався з ним позивач.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні показав, що допомагав будуватися ОСОБА_2 і ОСОБА_6, які будувалися одночасно.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні показав, що його запросив допомогти в будівництві жилого будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 ОСОБА_6. Останній пояснив йому, що будинок будує ОСОБА_2. За виконану роботу з ним розраховувався позивач, за чиї кошти будувався будинок йому не відомо.

Аналізуючи показання свідків, суд відхиляє їх як доказ, оскільки жодному з них не відомо за чиї кошти і для кого саме будувався жилий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1. Свідки підтвердили лише той факт, що позивач був присутній під час будівництва і розраховувався з будівельниками, але за чиї кошти проводилось будівництво їм не відомо.      

Оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позивач і його померла дружина ОСОБА_7 не були членами сім”ї відповідачів і між ними не було укладено письмову угоду про створення спільної сумісної власності - будівництво жилого будинку з надвірними будівлями, а наявність усної угоди ОСОБА_3 заперечує. Також судом враховується та обставина, що земельна ділянка для будівництва жилого будинку і господарських будівель була надана ОСОБА_2, тому споруджені на ній будівлі є власністю останнього та його дружини ОСОБА_3 Родичі, якщо буде доведено, що вони надавали допомогу в будівництві  будинку, не позбавлені можливості вимагати відшкодування своїх затрат на будівництво, якщо допомогу забудовнику вони надавали не безоплатно, а права на будівлю не набувають.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про недоведеність позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 214,215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про визнання права власності на 1/3 частину будинковолодіння і визнання частково недійсним свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок, виданого на підставі рішення виконкому Деражнянської міської ради №73/2 від 25 жовтня 2001 року, відмовити за недоведеністю позовних вимог.

         Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Хмельницької області через районний суд. Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

                   Суддя                                               І.В. Зарєчна