Справа № 202/5278/14-ц

Провадження № 2/202/4171/2014

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

11 червня 2014 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Колесніченко О.В.,

при секретарі Голобородько О.М.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання дітей, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2014 року ОСОБА_3 пред'явила через суд позов до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на дітей, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що з 10 березня 2000 року перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від якого вони мають двох малолітніх дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають і знаходяться на утриманні позивача, однак не зважаючи на те, що вона не працює у зв'язку з народженням другої дитини, відповідач, проживаючи окремо від дітей, не бере участі у вихованні і витратах необхідних для їх виховання та лікування, зокрема, доньки ОСОБА_6, яка потребує хірургічних операцій, реабілітації, тощо, хоча має такий обов'язок та стабільний заробіток від трудової діяльності в комерційному банку, тому позивач, просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти в розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу) на утримання двох доньок ОСОБА_5 і ОСОБА_6 до їх повноліття, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягаючи на їх задоволенні з наведених у позові підстав, зазначивши також, що друга дитина сторін хворіє на дисплазію тазобедрених суглобів, у зв'язку з чим потребує хірургічного втручання та подальшої реабілітації, що тягне за собою чималі витрати, проте позивач знаходиться у відпустці по догляду за дитиною і власних доходів не має для повного утримання дітей та до того ж змушена самотужки сплачувати комунальні послуги, квартплату.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав в частині обов'язку відповідача з утримання дітей, проте заперечував проти заявленого розміру аліментів в 1/3 частці від заробітку (доходу), тим що на даний час з 10 лютого 2014 року відповідач звільнений з роботи в ПАТ КБ «ПриватБанк» і зараз має мінливий заробіток від періодичного надання послуг за цивільно-правовими угодами, у зв'язку з чим просив визначити до стягнення аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 3000,00 грн. на двох дітей, тобто по 1500,00 грн. на утримання кожної дитини.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши наявні письмові докази, дійшов висновку про задоволення позову частково, виходячи з встановлених у судовому засіданні наступних обставин.

Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1998 та яка набула чинності для України 27.09.1991, батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Стверджуючи ці положення, ч. 2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України встановлюють обов'язок батьків утримувати дітей до їх повноліття.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з 10 березня 2000 року перебувають у шлюбі, зареєстрованому відділом реєстрації актів громадянського стану Орджонікідзевського району м. Запоріжжя, актовий запис №65, що підтверджується свідоцтвом про одруження, залученим до матеріалів справи в копії (а.с.10). Сторони є батьками, народжених у цьому шлюбі дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвами про народження, копії яких долучені до матеріалів справи (а.с.11, 12).

Діти проживають разом із матір'ю (позивачем), що підтверджується довідкою КП «ЖЕП №49» ДМР від 24 квітня 2014 року №933 (а.с.28) та перебувають на її утриманні, що визнано представником відповідача у судовому засіданні та, відповідно, за правилами ст. 61 ЦПК України доказуванню не підлягає.

Позивач займає посаду старшого спеціаліста з регламенту мобільних систем до ПАТ КБ «ПриватБанк», однак на підставі наказу ПАТ «КБ «ПриватБанк» від 05 червня 2013 року №Э.DN-ПО-2013-9286 перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років з 15 травня 2013 року по 10 березня 2016 року (а.с.15), у зв'язку з чим власних доходів не має, проте перебуває на обліку в УПСЗН Індустріальної районної у місті ради та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку, розмір якої з листопада 2013 року по квітень 2014 року склав 780,00 грн., та одноразову допомогу при народженні 1-єї дитини, розмір якої з листопада 2013 року по квітень 2014 року склав 6075,00 грн., про що свідчать довідки Управління від 19 травня 2014 року №1536/1 та 1535/1 відповідно (а.с.26, 27).

Відповідач займав посаду керівника проекту з розвиту програм напрямку «Кредитні картки і зарплатні проекти» ПАТ КБ «ПриватБанк» з 21 липня 2013 року, проте звільнений з 10 лютого 2014 року, що підтверджується довідкою ПАТ КБ «ПриватБанк» від 05 червня 2014 року № Э.16.0.0.0/4-303 (а.с.41) та на даний час за трудовим договором не працює.

Доказів в підтвердження наявності у відповідача інших доходів, розмір та джерела їх отримання позивачем у відповідності зі своїм процесуальним обов'язком за ст.ст. 10, 60 ЦПК України не надано, відсутнє документальне підтвердження цих обставин і в матеріалах справи.

Одночасно в судовому засіданні встановлено, що відповідач є працездатною особою, має нормальний стан здоров'я, інших осіб на утриманні, окрім позивача з дітьми не має.

Оскільки судом з'ясовано, що домовленості (договору) щодо сплати аліментів на утримання дітей між сторонами у даній справі досягнуто не було, відповідач з дітьми не проживає, регулярного утримання їм не надає, то належить визнати, що ним порушено покладений на нього статтею 180 СК України обов'язок по утриманню, який є безумовним, виникає в результаті народження дитини з моменту її народження та покладається законом рівною мірою на обох батьків, не пов'язаний із матеріальним становищем особи, до якої заявлено матеріально-правову вимогу про стягнення аліментів, а тому вбачаються усі підстави для присудження до стягнення з відповідача за цим позовом на користь позивача аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей.

Вирішуючи спір про розмір аліментів, що підлягають стягненню з відповідача, суд виходить з положень ч. 3 ст. 181, ст.184 СК України, які передбачають присудження за рішенням суду коштів на утримання дитини (аліменти) у твердій грошовій сумі за заявою платника або одержувача аліментів, у тому випадку, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

З урахуванням наведеного, судом у даній справі вбачаються підстави для присудження аліментів у твердій грошовій сумі та, при визначенні розміру суми аліментів, які підлягають сплаті, судом береться до уваги обов'язок участі обох батьків у матеріальному утриманні дітей, матеріальний стан та стан здоров'я дітей, молодша з яких має хронічні захворювання та потребує додаткового лікування, що встановлено на підставі даних медичного висновку Обласної клінічної лікарні від 08 квітня 2014 року (а.с.32-а-34), відсутність документального підтвердження реальних доходів відповідача і їх розміру, чим визначається ризик їх мінливості й нерегулярності, розмір необхідного прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, який з 01січня 2014 року складає на дитину віком до 6 років - 1032,00 грн., на дитину віком від 6 до 18 років - 1286,00 грн., з 01 липня 2014 року на дитину віком до 6 років - 1059,00 грн., на дитину віком від 6 до 18 років - 1320,00 грн., а також інші обставини, що мають істотне значення, зокрема, відсутність власних доходів у позивача як у особи, що доглядає за дитиною до досягнення трирічного віку, а відтак, суд, виходячи з того, що за рівного обов'язку з утримання від кожного з батьків кожна дитина має бути забезпечена не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, вважає справедливим та співмірним визначити розмір стягуваних аліментів в сумі 1500,00 грн. щомісяця на кожну дитину, які підлягають індексації відповідно до закону, починаючи проводити стягнення з 07 травня 2014 року та до досягнення кожною дитиною повноліття.

Доводи позивача про фактичну матеріальну можливість відповідача сплачувати на утримання дитини аліменти у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу), що буде значно більшою сумою ніж 3000,00 грн., перед судом у відповідності зі своїм обов'язком заст.10, 60 ЦПК України не доведені, відсутні такі докази і в матеріалах справи.

Одночасно суд відзначає, що відсутність у позивача власних доходів у зв'язку з доглядом за дитиною до досягнення нею трьох років є підставою для стягнення аліментів на утримання дружини відповідно до визначеного ст. 84 СК України обов'язку з утримання матері дитини, чоловіком-батьком, який проживає окремо, та такі витрати не включається до розміру аліментів на утримання дітей, які призначені для забезпечення першочергових потреб дітей, а не їх матері, у необхідному харчуванні, лікуванні, забезпеченні одягом, тощо, а відтак, вказані обставини не є визначальними при вирішенні питання про розмір аліментів.

Так само, суд приймає до уваги стан здоров'я молодшої дитини сторін ОСОБА_6, яка внаслідок виявленого захворювання потребує інтенсивного лікування з хірургічним втручанням, проте відзначає, що аліменти за визначенням ст.ст. 180, 181 СК України є тими витратами, які передбачають необхідне поточне забезпечення дитини за загальних умов, тоді як за виявлення у дитини хвороби, тощо, що потребує складного лікування з понесенням окремих істотних витрат за для забезпечення одужання дитини і приведення до нормального стану здоров'я, такі витрати є додатковими до основних, аліментних витрат, та підлягають стягненню окремо у визначеному ст. 185 СК України порядку з доведенням розміру таких витрат та їх доцільності.

Доводи відповідача про перебування на його утриманні двох непрацездатних осіб - батьків, на висновки суду про визначений розмір аліментів не впливають, оскільки як встановлено судом батьки відповідача ОСОБА_7, ОСОБА_8 є пенсіонерами, мають відповідне пенсійне забезпечення і в судовому порядку аліменти на їх утримання не визначалися.

В силу п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Згідно зі ст.ст. 81,88 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 243,60 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 214, 215, 367, 81, 88, 222 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання дітей - задовольнити частково.

Стягувати щомісячно з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Дніпропетровська (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки с. Авер’янівка Кізлярського району Дагестану (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Дніпропетровська, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки м. Дніпропетровська, аліменти в твердій грошовій сумі у розмірі 1500,00 (одну тисячу п'ятсот) гривень на кожну дитину до досягнення кожною дитиною повноліття, починаючи стягнення з 07 травня 2014 року.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах місячних платежів.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.В. Колесніченко