СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
|
15 січня 2007 року |
Справа № 2-16/6105-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Прокопанич Г.К.,
суддів Щепанської О.А.,
Горошко Н.П.,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу акціонерного товариства закритого типу "Футбольний клуб "Таврія" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Омельченко В.А.) від 28.09-26.10.2006 у справі №2-16/6105-2006
за позовом акціонерного товариства закритого типу "Футбольний клуб "Таврія" (вул. Пушкіна, 46,Сімферополь,95011); (95011, м. Сімферополь, вул. Желябова, 20); (м. Белогірськ, Автономна Республіка Крим, вул. Чкалова, 2, кв. 2)
до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
про визнання угоди недійсною
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.09.-26.10.2006 (суддя В.А. Омельченко) у справі № 2-16/6105-2006 відмовлено у позові акціонерного товариства закритого типу "Футбольний клуб "Таврія" до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про визнання угоди недійсною.
Не погодившись з постановленим судовим актом, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позовних вимог.
Заперечення на апеляційну скаргу до суду не надходили.
У зв'язку з відпусткою головуючого судді Плута В.М. 20.12.2006 за розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Н.М. Шевченко у складі судової колегії була проведена заміна головуючого судді Плута В.М. на суддю Прокопанич Г.К. Головуючим у справі призначено суддю Прокопанич Г.К.
У зв'язку з зайнятістю у іншому судовому процесі судді Борисової Ю.В. 20.12.2006 за розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Н.М. Шевченко у складі судової колегії була проведена заміна судді Борисової Ю.В. на суддю Горошко Н.П.
Судове засідання 20.12.2006 відкладено на 15.01.2007.
У судове засідання 15.01.2007 представники сторін не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від позивача після закінчення судового засідання надійшла телеграма про відкладення слухання справи.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.
За клопотанням представників сторін у судовому засіданні 20.12.2006 судочинство здійснювалось російською мовою.
Розглянувши справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
У лютому 2006 року акціонерне товариство закритого типу "Футбольний клуб "Таврія" звернулось до господарського суду з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, просило визнати недійсним договір оренди від 25.12.2000, укладений між сторонами строком до 25.12.2010, посилаючись на відсутність у особи, яка підписала договір від імені орендодавця, відповідних повноважень.
Відповідач, заперечуючи проти позову, вважає його безпідставним.
Оскаржуване рішення мотивоване нормами Закону України „Про нотаріат” та відсутністю правових підстав для визнання угоди недійсною.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.
Оскільки договір укладений до набрання чинності Цивільним кодексом України, відповідність його законодавству має перевірятись з урахуванням діючих на момент його укладення норм.
У позовній заяві акціонерного товариства закритого типу "Футбольний клуб "Таврія" містяться посилання на норми статті 203 Цивільного кодексу України, яка з підстав, наведених вище, не може бути застосована до спірних правовідносин.
Згідно зі статтею 48 Цивільного кодексу Української РСР недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.
З матеріалів справи вбачається, що 13.11.2000 між акціонерним товариством закритого типу "Футбольний клуб "Таврія" та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 було укладено договір на предмет оренди відповідачем будівлі АДРЕСА_2 з 20.11.2000 до 20.11.2005.
У зв'язку з закінченням строку дії зазначеного договору акціонерне товариство закритого типу "Футбольний клуб "Таврія" вимагає від орендаря повернення об'єкта оренди, однак суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 в обґрунтування правомірності використання спірної будівлі надала договір від 25.12.2000, укладений до 25.12.2010, що і спонукало акціонерне товариство закритого типу "Футбольний клуб "Таврія" до звернення до суду з вимогою про визнання зазначеного договору недійсним.
Позивач в обґрунтування заявлених вимог зазначає, що договір було підписано не 25.12.2000, а значно пізніше, коли ОСОБА_2 не був генеральним директором акціонерного товариства закритого типу "Футбольний клуб "Таврія". Крім того, договір не засвідчено печаткою товариства, що ставить під сумнів умови договору.
За клопотанням позивача ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.04.2006 було призначено судову технічну експертизу документів. Відповідно до висновку експерта НОМЕР_1 ймовірно, відбиток печатки на документі „Договор аренды от 25.12.2000 между АОЗТ ФК „Таврия” и ЧП ОСОБА_1” в графі „Арендодатель” з якого потім було зроблено фотокопію, надану на дослідження, було нанесено не печаткою „АОЗТ ФК „Таврия” № 22317694”.
Згідно з частиною 1 статті 45 Цивільного кодексу Української РСР недодержання форми угоди, якої вимагає закон, тягне за собою недійсність угоди лише в разі, якщо такий наслідок прямо зазначено в законі.
Статтею 153 Цивільного кодексу Української РСР передбачено, що договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.
Діюче на час укладення оспорюваного договору законодавство не передбачало обов'язкової умови про наявність печатки на підписах сторін у договорі.
Приймаючи до уваги, що повноваження та підпис ОСОБА_2 на договорі від 25.12.2000 на дату підписання угоди позивачем не спростовуються, правових підстав для визнання договору недійсним не вбачається.
Крім того, у пункті 5.5 договору від 25.12.2000 визначено, що цей договір скасовує дію попереднього договору оренди, підписаного сторонами 20.11.2000 та набирає чинності з моменту підписання його сторонами.
За таких обставин не можуть бути прийняті до уваги посилання позивача на невідповідність форми договору загальновстановленим вимогам.
Акціонерним товариством закритого типу "Футбольний клуб "Таврія" у засіданні суду апеляційної інстанції 20.12.2006 заявлене клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Центральним районним судом м. Сімферополя скарги позивача на нотаріальні дії.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Зазначене клопотання судова колегія вважає таким, що не підлягає задоволенню, оскільки на час прийняття оскаржуваного рішення суду першої інстанції були надані нотаріально засвідчена копія договору від 25.12.2000 та докази на підтвердження втрати відповідачем оригіналу договору.
У відповідності зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Клопотання відповідача про витребування з господарського суду Автономної Республіки Крим матеріалів справи № 2-16/4284-2006 за позовом акціонерного товариства закритого типу "Футбольний клуб "Таврія" до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння також не підлягає задоволенню як безпідставне.
Оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необґрунтованість заявлених вимог, з чим погоджується і апеляційна інстанція.
Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу акціонерного товариства закритого типу "Футбольний клуб "Таврія" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.09-26.10.2006 у справі № 2-16/6105-2006 залишити без змін.
Головуючий суддя Г.К. Прокопанич
Судді Н.П. Горошко
О.А. Щепанська