АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________________________
Провадження № 22-ц/790/5458/14 Головуючий 1 інстанції - Погасій О.Ф.
Справа № 643/6376/14-ц Доповідач - Пономаренко Ю.А.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2014 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Пономаренко Ю.А.,
суддів - Бобровського В.В., Шевченко Н.Ф.
при секретарі - Соколовій А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 03 липня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Харківського міського центру зайнятості про поновлення на роботі, зобов'язання поновити реєстрацію трудового договору, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -
в с т а н о в и л а :
В травні 2014 р. ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, в якому просила поновити її на роботі на посаді швачки у фізичної особи підприємця ОСОБА_1, зобов'язати Харківський міський центр зайнятості поновити реєстрацію трудового договору, укладеного 06.04.2011 р. між ОСОБА_2 і фізичною особою підприємцем ОСОБА_1, стягнути с ОСОБА_1 на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 4772,65 грн. та стягнути в рахунок відшкодування моральної шкоди з ОСОБА_1 5000 грн.
В обґрунтування свого позову зазначала, що перебувала в трудових відносинах із фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 на підставі трудового договору від 06.04.2011 р., зареєстрованого в той же день Харківським міським центром зайнятості. 17.10.2013 р. стала на облік у Харківській міській поліклініки № 24, як вагітна, про що повідомила ФОП ОСОБА_1, яка не заперечувала проти відвідування лікарів в робочий час. 11.12.2013р. направлена лікарем для дачі аналізів, які здала 12.12.2013 р. В зв'язку з поганим почуттям до роботи не приступила, про що повідомила по телефону ОСОБА_1 15.12.2013 р. звернулась до лікарів за медичною допомогою, про що свідчить листок непрацездатності з 15.12.2013 р. по 17.12.2013 р. 18.12.2013 року стан здоров'я погіршився і вона не приступила до роботи.
31.12.2013 року від батька вона дізналась, що ФОП ОСОБА_1 надіслала на її ім'я лист, в якому пропонує надати документи, які пояснюють її відсутність на роботі в період з 09.12.2013 р. по 26.12.2013 р. За станом здоров'я вона не могла привезти листи непрацездатності, але через телефон повідомила ОСОБА_1, що в найкоротші терміни надасть документи і пояснення. 30.01.2014 р. вона принесла документи і їй було повідомлено про звільнення за прогули з 09.12.2013 р., а 27.01. 2014 р. та трудовий договір знято з реєстрації. Просила поновити строк звернення до суду та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 03 липня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Поновлено ОСОБА_2 строк звернення до суду з позовом, визнано розірвання трудового договору, укладеного 06.04.2011 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 і ОСОБА_2, розірваного 09.12. 2013 року згідно ст.40 п.4 КЗПП України у зв'язку з прогулами - незаконним. Поновлено ОСОБА_2 на роботі на посаді швачки у фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з 09.12.2013 року. Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 09.12.2013 року в сумі 4772,65 грн. і в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 грн. Зобов'язано Харківський міський центр зайнятості поновити реєстрацію трудового договору укладеного 06.04.2011 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 і ОСОБА_2 Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір в сумі 243,60 грн. на користь держави.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій зазначила, що не погоджується з вказаним рішенням суду, вважає його постановленим з порушенням норм матеріального та процесуального права. В своїй апеляційній скарзі просить вищевказане рішення суду 1 інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на підставність звільнення нею ОСОБА_1 за прогули, оскільки їй не було відомо про вагітність позивачки.
Відповідно до ст.303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно зі ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Суд, задовольняючи позов, обґрунтовано виходив з того, що ФОП ОСОБА_1 достовірно знала про вагітність позивача і незаконно звільнила її з роботи, що діючим законодавством заборонено.
Судова колегія вважає, що висновок суду 1 інстанції правильним, обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам діючого законодавства, Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 6.11.1992р. із змінами.
Як вбачається з матеріалів справи, 06.04.2011 року між ФОП ОСОБА_1 і ОСОБА_2 укладено трудовий договір.
22 лютого 2014 року ОСОБА_2 з ОСОБА_4 зареєстрували шлюб і тому ОСОБА_2 змінила прізвище на ОСОБА_2.
Трудовий договір зареєстровано в Харківському центрі зайнятості 06.04.2011 p., ОСОБА_2 звільнена з 09 грудня 2013 року в зв'язку з прогулами за п.4 ст. 40 КЗПП України, трудовий договір знято з реєстрації 27.01.2014 року. Заяву про зняття з реєстрації ФОП ОСОБА_1 подано до міського центру зайнятості 23.01.2014 р.
Згідно довідки № 39 Харківської міської поліклініки № 24 від 05 лютого 2014 р. про призначення і виплати державної допомоги у зв'язку з вагітністю та пологам жінкам, які не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, період надання державної допомоги з 5 лютого 2014 року по 10 червня 2014 р.
Відповідно п.4 ст.40 КЗпП України визначає прогул, як відсутність працівника на роботі без поважних причин як протягом усього дня так і більше трьох годин протягом робочого дня.
Згідно ст. 148 КЗПП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня виявлення. Днем накладення дисциплінарного стягнення, а саме звільнення ОСОБА_2 є день зняття з реєстрації трудового договору 27 січня 2014 р. після сплину місяця після виявлення проступку. Копію трудового договору, який знято з реєстрації, позивачка отримала 30.01.2014 р., але з 05.02.2014 р. по 10.06.2014 р. є непрацездатною, а тому суд 1 інстанції правильно вважав причину пропуску строку звернення до суду із позовом про поновлення на роботі з поважної причини та поновив позивачу строк звернення до суду.
Згідно ст. 184 ч.3 КЗПП України звільнення вагітних жінок не допускається.
Судова колегія погоджується з висновком суду1 інстанції, що відповідач ФОП ОСОБА_1 незаконно звільнила позивача, яка була вагітною, з роботи, і тому суд 1 інстанції підставно поновив позивача на роботі на попередній посаді швачки та визнав звільнення незаконним.
Крім того, оскільки позивача було незаконно звільнено з роботи за прогул, судова колегія знаходить обґрунтованими позовні вимоги щодо поновлення ОСОБА_2 на роботі на попередній посаді та одночасно згідно до ст.235 ч.2 КЗпП України вирішив питання про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 4772,65 грн. і в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 гривень.
Відповідно до ст.308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
При такому положенні судова колегія вважає, що суд повно та всебічно дослідив усі обставини по справі, дав їм належну оцінку і постановив законне та обґрунтоване рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального закону.
Доводи, які викладено в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують
В зв'язку з чим судова колегія не вбачає правових підстав для скасування рішення суду і задоволення апеляційної скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст.303,304, п.1 ч.1 ст.307, 308, 313, ст.314, 315,317 ЦПК України, судова колегія, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Московського районного суду м. Харкова від 03 липня 2014 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з моменту проголошення.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий -
Судді -