Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 липня 2014 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого судді Рожина Ю.М.,
судів - Ковальчук Н.М., Оніпко О.В.,
секретаря судового засідання Демчук Ю.Ю.,
за участю
представника позивача ПАТ АБ „Укргазбанк" Панас В.С.,
представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5,
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Рівненської області цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача публічного акціонерного товариства акціонерного банку „Укргазбанк" на рішення Рівненського міського суду від 8 квітня 2014 року у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства акціонерного банку „Укргазбанк" до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнення штрафу за невиконання умов договору щодо страхування предмета іпотеки.
Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, що з'явились у судове засідання, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, -
в с т а н о в и л а:
Рішенням Рівненського міського суду від 8 квітня 2014 року в позові відмовлено.
В апеляційній скарзі представник позивача посилається на незаконність рішення суду першої інстанції, доводить, що рішення є необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує на те, що суд першої інстанції невірно виклав покази представника позивача, що призвело до прийняття помилкового рішення. Доводить, що з відповідачкою укладеного договір іпотеки, предметом якого є трикімнатна квартира в м.Рівне, в рахунок виконання кредитного договору, укладеного із ОСОБА_6 Покликається на те, що за неналежне виконання договірних зобов'язань позичальником за рішенням Рівненського міського суду від 6 березня 2012 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 2 серпня 2012 року, з ОСОБА_6 на користь банку стягнута заборгованість в сумі 384530 грн. 24 коп., яке боржником не виконане. Зазначає, що відповідачка через два роки після укладання іпотечного договору підписала додаткову угоду до договору іпотеки, чим підтвердила дійсність договору іпотеки укладеного для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором. Зазначає, що форма видачі кредиту для боржника була змінена за його вимогою, що не потягло за собою зміни істотних умов кредитного договору та розміру виданого кредиту. Вказує на те, що відповідачка у судовому порядку намагалась визнати недійсним договір іпотеки, але ухвалою Рівненського міського суду від 3 грудня 2012 року позовна заява залишена без розгляду. Вважає, що викладені обставини, дають підставу до обов'язкового застосування ст.309 ЦПК України для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового про задоволення позову в повному обсязі.
В запереченні на апеляційну скаргу відповідачка вказує на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, яке просить залишити в силі, апеляційну скаргу, яка є необґрунтованою та безпідставною просить відхилити.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 6 грудня 2007 року ПАТ АБ „Укргазбанк" із ОСОБА_4 уклало договір іпотеки №153/07/І-Ф, посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_7, за реєстровим номером №11210 та додаткову угоду до цього договору №1 від 13 березня 2009 року, за реєстровим №906, предметом якого є трикімнатна квартира АДРЕСА_1, загальною площею 73,1 кв.м, яка належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу за реєстровим №8986 від 2 жовтня 2007 року, зареєстрованого КП „Рівненське міське бюро технічної інвентаризації" за реєстровим №17637247 із записом в реєстровій книзі №11 за №69-1469 від 1 листопада 2007 року. Предмет іпотеки сторонами оцінено в 432900 грн., про що зазначено в п.2.3 іпотечного договору.
Даний договір іпотеки укладений в рахунок виконання зобов'язання за кредитним договором №153/07/К-Ф та додаткових угод №1 від 25 лютого 2009 року та №2 від 30 березня 2009 року укладених ПАТ АБ „Укргазбанк" із ОСОБА_6 за яким банк відкрив позичальнику невідновлювальну кредитну лінію, з лімітом 60000 доларів США на строк з 6 грудня 2007 року по 5 грудня 2019 року із сплатою процентів за користування кредитом з 6 грудня 2007 року по 29 березня 2009 року в розмірі 12,5% річних, з 30 березня 2009 року по 29 березня 2011 року в розмірі 10,5% річних, з 30 березня 2011 року по 5 грудня 2019 року в розмірі 12,5% річних.
Рішенням Рівненського міського суду від 6 березня 2012 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 2 серпня 2012 року, з ОСОБА_6 на користь ПАТ АБ „Укргазбанк" стягнута заборгованість за даним кредитним договором в сумі 384530 грн. 24 коп.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що відмовляючи у позові ПАТ АБ „Укргазбанку" до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнення штрафу за невиконання умов договору іпотеки про страхування іпотечного майна, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність правових підстав у позивача вимоги про стягнення на предмет іпотеки в рахунок невиконання боржником перед кредитором договірних зобов'язань за кредитним договором та стягнення штрафу за невиконання умов про страхування майна іпотекодавцем.
У відповідності до ст.20 ЦК України та ст.ст.3.4 ЦПК України право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві.
Відповідно до п.4.2. договору іпотеки, укладеного в рахунок виконання зобов'язання за кредитним договором №153/07/К-Ф, між ПАТ АБ „Укргазбанк" та ОСОБА_4, іпотекодавець сплачує на користь іпотекодержателя штраф у розмірі 5% від заставної вартості предмета іпотеки, згідно п.2.3. дійсного договору, що складає суму 21645 грн. 40 коп., за невиконання чи неналежне (в тому числі невчасне) виконання п.п.3.3.1-3.3.13 договору іпотеки, що стосується страхування предмета іпотеки на його повну вартість за власний рахунок від всіх видів ризиків.
Відповідачкою не спростовано обставини щодо не вчинення дій на страхування предмета іпотеки, відповідно до умов іпотечного договору №153/07/І-Ф від 6 грудня 2007 року укладеного із ПАТ АБ „Укргазбанк".
На підставі ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягнення пов'язані із судовими витратами
Поряд з цим, відповідно до Закону України „Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" від 3 червня 2014 року № 1304-VII, який набрав чинності на час розгляду справи в апеляційній інстанції, не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач проживає є трикімнатній квартирі АДРЕСА_2, загальною площею 73,1 кв.м, та іншого житла не має.
За викладених обставин колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, а тому наявні підстави для застосування положень ст.307 ЦПК України щодо скасування рішення суду першої інстанції, яке прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог, як таких, що є обґрунтованими та доведеними, але у відповідності до Закону України „Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" від 3 червня 2014 року № 1304-VII у позові належить відмовити в частині звернення стягнення на предмет іпотеки та задовольнити позовні вимоги щодо стягнення штрафу за невиконання умов щодо страхування предмета іпотеки.
На підставі викладеного, відповідно до ст.ст.303,307,309,314,316,324-325 ЦПК України колегія суддів, -
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу представника позивача публічного акціонерного товариства акціонерного банку „Укргазбанк" задовольнити частково.
Рішення Рівненського міського суду від 8 квітня 2014 року скасувати.
Відмовити у позові публічному акціонерному товариству акціонерного банку „Укргазбанк" до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства акціонерного банку „Укргазбанк" штраф за невиконання умов щодо страхування предмета іпотеки в сумі 21645 (двадцять одну тисячу шістсот сорок п'ять) гривень та судові витрати в сумі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 коп.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним чинності.
Головуючий: Ю.М. Рожин
Судді: Н.М. Ковальчук
О.В. Оніпко