Судове рішення #3808706

 

                                               Справа № 1-19/2009р.

 

       ВИРОК

        ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 

            26 січня 2009 року Бобринецький районний суд  Кіровоградської області в складі:

головуючого - судді Орінко В.В.

при секретарі - Мельніковій О.С.,

з участю прокурора - Сербул Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бобринець, в залі  засідань Бобринецького районного суду справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1,  українця, громадянина України, освіта середня, не  одруженого, не працюючого, військовозобов'язаного, раніше  не судимого, -

по ч. 1 ст. 122  КК України, -

 

ВСТАНОВИВ:

 

         ОСОБА_1 вчинив умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження,   при слідуючих обставинах:

         19.10.2008 року близько 19 години ОСОБА_1, знаходячись в м. Бобринець, неподалік свого домоволодіння, яке розташоване по АДРЕСА_1, зустрів свого знайомого ОСОБА_2, з яким перебував у неприязних відносинах. Під час розмови між ними виникла сварка, в ході якої ОСОБА_1, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2, навмисно наніс три удари кулаком в район тулуба останньому, та один удар взутою ногою, в кросівок у голову, тим самим спричинивши йому слідуючі тілесні ушкодження: закритий перелом в середній третині правої ліктьової кістки, вивих головки правої променевої кістки, що згідно висновку судово-медичної експертизи № 287 від 26.11.2008 року, проведеної  Бобринецьким відділенням СМЕ, відноситься до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що викликали тривалий розлад здоров'я.

         Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1, вину свою у вчиненні злочину, передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України, визнав повністю і пояснив, що 19.10.2008 року, близько 19 години вечора він повертався до свого домоволодіння з центра м. Бобринець та йшов по вул.. Щорса. Йдучи по вказаній вулиці біля бувшого приміщення МРЕВ ДАІ, він зустрів громадянина ОСОБА_2, який близько п'яти місяців тому викрав у його матері козу. Зустрівшись між ними  почалась розмова в ході якої він запитав у ОСОБА_2, про те коли він віддасть його матері гроші за козу які він викрав, та за яку обіцяв повернути гроші. На все це ОСОБА_2, відповів йому,  що ніякі гроші він віддавати не буде. Розлютившись внаслідок даної відповіді він руками почав наносити ОСОБА_2, тілесні ушкодження в район тулуба, таким чином нанісши йому близько трьох ударів кулаками, в ході нанесення вказаних тілесних ушкоджень ОСОБА_2, намагався захиститись руками від ударів, які він наносив ОСОБА_2, внаслідок яких він ОСОБА_2 впав на землю, а він в свою чергу почав іти до свого будинку. Зробивши декілька кроків він знову почув як ОСОБА_2, виразився в його адресу грубою нецензурною лайкою, що його обурило і він повернувшись, ще один раз взутою в черевик правою ногою вдарив ОСОБА_2, в обличчя, внаслідок якого він похилився назад.

         Після спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2, він сказав йому, щоб він повернув його матері кошти, які він винен за викрадену ним козу. Після всього цього він пішов до свого домоволодіння, та про те, що робив далі ОСОБА_2, йому нічого не відомо.

         У вчиненому він розкаюється і запевняє, що більше не буде вчиняти подібних дій  та просить не позбавляти його волі.

         У відповідності до ст.299 КПК України, за згодою учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним досліджувати письмові  докази по справі, оскільки всі фактичні обставини злочину ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував, чи правильно підсудний розуміє зміст цих обставин, чи не має сумнівів у добровільності та істинності його позиції, а також роз'яснив йому, що в такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини злочину у апеляційному порядку.

         Суд, вислухавши сторони обвинувачення, дослідивши характеризуючі матеріали, приходить до висновку, що вина ОСОБА_1  у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.122 КК України знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і його діяння правильно кваліфіковане як  умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

         При призначенні покарання суд враховує ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, який законом віднесений до категорії  середньої тяжкості, і за своїм характером  несе  значну суспільну небезпеку, оскільки  діями підсудного потерпілому були заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження.

         Особа винного за місцем проживання характеризується посередньо.

         Обставиною справи, що пом'якшує покарання підсудного - є його щире каяття.

         Обставини, яка  б обтяжували покарання судом не встановлено.

         На підставі викладеного, враховуючи, що ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, у вчиненому розкаявся, а також відсутність матеріальної шкоди,  суд вважає необхідним та достатнім призначити йому покарання в межах санкції статті обвинувачення з послідуючим звільненням його від призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України, оскільки його виправлення можливе без ізоляції від суспільства шляхом встановлення йому іспитового терміну та покладення  обов'язків, передбачених ст.76 КК України.

         Керуючись ст.ст. 321-325, 330-335  КПК України, суд, -

 

ЗАСУДИВ:

 

        Підсудного ОСОБА_1 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України і призначити  йому покарання за даною статтею у виді 1 року обмеження  волі.

        На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання з випробуванням, якщо він на протязі одного  року, встановленого йому  іспитового терміну не вчинить нового злочину та у  відповідності до ст. 76 КК України буде повідомляти орган кримінально-виконавчої інспекції про зміну свого місця проживання, та буде періодично з'являтися для реєстрації до цього органу.

        Міру запобіжного заходу  ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу - залишити підписку про невиїзд.

        Апеляція на вирок може бути подана через Бобринецький районний суд до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 15 діб з моменту проголошення вироку.

 

 

 

Суддя                                                                                           /підпис/

Копія вірна:

Суддя                                                                                           В.В.Орінко

  • Номер: 5/773/26/16
  • Опис: заява Давидюк О.Ф. про застосування закону
  • Тип справи: на справу в порядку виконання судових рішень у кримінальних справах (кримінальних провадженнях)
  • Номер справи: 1-19/2009
  • Суд: Апеляційний суд Волинської області
  • Суддя: Орінко В.В.
  • Результати справи: відмовлено в задоволенні подання, заяви, клопотання;
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 22.01.2016
  • Дата етапу: 25.01.2016
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація