Справа № 1-26/09 р.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2009 року Лебединський районний суд
Сумської області
В складі : судді Подопригори Л.І.
при секретарі Єрмаковій Н.І.
з участю прокурора Наумова О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лебедині справу по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта професійно-технічна, військовозобов'язаного, не працюючого, раніше судимого 10.04.2006 року за ст.. 185 ч. КК України до штрафу 510 грн., 22.04.2008 року за ст.. 164 ч.1 до 1 року виправних робіт з утриманням 20 % заробітку; 27.05.2008 року за ст.. 249 ч.1, 69 КК України до 1 року 1 місяця виправних робіт з відрахуванням 20 % в прибуток держави, судимість не знята і не погашена ,-
За ст.389 ч.2, ст. 164 ч.2 КК України,-
В с т а н о в и в
Підсудний ОСОБА_1 будучи засудженим Лебединським районним судом 27.05.2008 року за ст. ст..249 ч.1, 69 КК України до 1 року 1 місяця виправних робіт з відрахуванням 20% заробітку в прибуток держави , ухилився від відбування покарання. При надходженні на виконання вироку до Лебединського підрозділу кримінально - виконавчої інспекції підсудний був ознайомлений під розпис з умовами та порядком виконання покарання, заходами заохочення та стягнення , з правами та обов'язками і попереджений про кримінальну відповідальність при ухиленні від відбування покарання. Крім того був зобов'язаний з'являтися на реєстрацію до кримінальної - виконавчої інспекції Лебединського району у призначений йому час. Але з часу засудження, підсудний не маючи поважних причин, не працевлаштувався, на попередження підрозділу КВІ не реагував, на облік до центру зайнятості з метою подальшого працевлаштування не став і до відбування призначеного судом покарання не приступив. Крім того, 16.09.2008 року та 20.10.2008 року не з'явився без поважних причин на реєстрацію до підрозділу КВІ.
Підсудний ОСОБА_1 згідно рішення Лебединського райсуду від 25.01.2001 року зобов'язаний виплачувати аліменти на утримання доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі ј частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше Ѕ частини неоподаткованого мінімуму доходу громадян на дитину до її повноліття. За злісне ухилення від сплати встановлених рішенням коштів на утримання дитини підсудний 22 квітня 2008 року був засуджений Лебединським районним судом Сумської області за ст.. 164 ч.1 КК України до 1 року виправних робіт. З часу засудження підсудний продовжує умисно, злісно ухилятися від сплати призначених судом аліментів на утримання дитини , не реагуючи на попередження Державної виконавчої служби в Лебединському районі про необхідність виконання свого батьківського обов'язку та можливість притягнення до кримінальної відповідальності в разі ухилення. Тим самим умисно злісно не виконує рішення суду, щодо сплати аліментів. Іншої матеріальної допомоги дитині не надає , безпосередньої участі в її вихованні не приймає. Внаслідок цих неправомірних дій підсудного за період з квітня по листопад 2008 року виникла заборгованість по сплаті аліментів в сумі 1894,39 грн. Загальна сума заборгованості по сплаті встановлених судом аліментів становить 10028, 35 грн.
Допитаний в судовому засіданні підсудний вину свою визнав і пояснив, що він дійсно вироком суду від 27 травня 2008 року був засуджений до одного року одного місяця виправних робіт з відрахуванням 20% заробітку в прибуток держави . Працівниками Лебединської кримінально - виконавчої
інспекції йому було роз'яснено порядок та умови відбування покарання , а також наслідки ухилення від його відбування. Однак офіційно він ніде не працевлаштувався , а також не дивлячись на те, що отримав дозвіл на зайняття підприємницькою діяльністю, покарання не відбував, на попередження працівників КВІ про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання не реагував. Крім того у вересні та жовтні 2008 року він не з'являвся до підрозділу КВІ на відмітку.
Згідно рішення суду він зобов'язаний виплачувати аліменти на утримання доньки ОСОБА_2, 1993 року народження .За ухилення від сплати аліментів 22 квітня 2008 року він був засуджений по ст..164 ч.1 КК України . Однак не маючи постійного місця роботи та постійного заробітку з моменту винесення вироку аліменти не сплачував, внаслідок чого зростала заборгованість по їх сплаті . Будь - якої допомоги продуктами харчування чи одягом дочці також не надавав. Не заперечує, що на даний час має заборгованість .
Крім особистого визнання своєї вини підсудним його вина стверджується іншими доказами по справі .
Свідок ОСОБА_3. пояснив, що він перебуваючи на посаді старшого інспектора Лебединського районного підрозділу КВІ прийняв до виконання справу про відбування покарання у вигляді виправних робіт підсудним, яке було йому призначено вироком суду від 27 травня 2008 року . Виконуючи вирок було встановлено, що ОСОБА_1 за вказаним ним місцем роботи не працює. Викликаючи підсудного він пояснював йому умови та порядок виконання покарання, наслідки ухилення від відбування його, з'ясовував причини не виконання вироку суду , роз'яснював необхідність працевлаштування для виконання вироку. Підсудний давав зобов'язання працевлаштуватися, але їх не виконував. В серпні 2008 року підсудний зареєструвався, як приватний підприємець і йому ще було роз'яснено порядок виконання вироку. Але підсудний кошти у прибуток держави з власного прибутку підприємницької діяльності не вносив. Крім того у вересні та жовтні 2008 року без поважних причин не з'явився на реєстрацію до КВІ.
З матеріалів особової справи Лебединського підрозділу КВІ відносно підсудного ОСОБА_1 (а.с.15-37) вбачається, що підрозділом КВІ проводилася робота по прийняттю мір до відбування підсудним призначеного покарання , однак позитивних наслідків не настало . Не дивлячись на проведену роботу підсудний ухилився від відбування покарання.
З показів потерпілої ОСОБА_4. даних нею на досудовому слідстві(а.с.70) вбачається, що підсудний згідно рішення суду зобов'язаний виплачувати аліменти на утримання доньки ОСОБА_2, 1993 року народження , але ухиляється від виконання рішення суду. Вироком суду від 22 квітня 2008 року підсудний був засуджений за злісне ухилення від сплати аліментів за ст.. 164 ч.1 КК України . Але і після засудження жодного разу аліменти не заплатив. Матеріальної допомоги доньці не надавав, участі в її вихованні не приймав.
З показів свідка ОСОБА_5. даних ним на досудовому слідстві (а.с. 98) вбачається, що підсудний є платником аліментів на утримання дочки ОСОБА_2, але починаючи з квітня 2004 року ухилявся від виплати аліментів за що вироком Лебединського райсуду від 22 квітня 2008 року був засуджений за ч.1 ст.164 КК України. Не дивлячись на понесене покарання продовжує злісно ухилятися від сплати аліментів. Підсудний неодноразово викликався до Державної виконавчої служби по питанню ухилення від сплати аліментів. Попереджався про необхідність їх сплати та про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати аліментів. Однак підсудний ігнорував дані попередження , аліменти не сплачував , внаслідок чого станом на 01 листопада 2008 року виникла заборгованість в розмірі 10028,35 грн.
Ці покази свідка підтверджуються матеріалами Лебединської Державної виконавчої служби (а.с. 63-76) з яких вбачається,, що працівниками ДВС постійно проводилася робота щодо зобов'язання підсудного сплачувати аліменти. Останній неодноразово попереджався про необхідність їх сплати та про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати аліментів. Наведений розрахунок суми заборгованості по сплаті аліментів, яка станом на 01.11.2008 року становить 10028,35 грн.
Сукупність зібраних доказів свідчить про те, що підсудний ухилився від відбування виправних робіт, будучи особою засудженою до цього покарання і ці його дії суд кваліфікує за ст. 389 ч. 2 КК України .
Крім того , дії підсудного суд кваліфікує за ст.. 164 ч.2 КК України, так як він здійснив злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів ), вчинене особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею.
При обранні міри покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину , те що підсудний раніше судимий, а також те, що вину свою визнав повністю, розкаявся, тяжких наслідків від злочинів не настало.
Враховуючи всі ці обставини суд вважає необхідним обрати підсудному покарання у вигляді обмеження волі.
Суд також вважає необхідним в порядку ст. 71 ч 1 КК України приєднати покарання частково невідбуте ОСОБА_1. за вироком суду від 27 травня 2008 року, визначивши його в розмірі одного місяця обмеження волі.
Міру запобіжного заходу залишити підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.
На підставі наведеного, керуючись ст.. ст.. 323- 324 КПК України
П Р И Г О В О Р И В:
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочинів передбачених ст. 389 ч. 2, 164 ч.2 КК України і призначити покарання
за ст.. 389 ч.2 КК України у вигляді обмеження волі строком на один рік;
за ст.. 164 ч.2 КК України у вигляді обмеження волі строком на два роки ;
На підставі ст.. 70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим , визначити покарання у вигляді обмеження волі строком на два роки.
В порядку ст.71 ч1 КК України до цього покарання приєднати один місяць обмеження волі не відбутих ОСОБА_1 за вироком Лебединського райсуду від 27 травня 2008 року і за сукупністю вироків остаточно до відбуття визначити покарання у вигляді обмеження волі строком на два роки один місяць.
Міру запобіжного заходу залишити підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Сумської області протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим з часу вручення копії вироку через Лебединський районний суд.
Суддя