Справа 2-13/2008р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2008 року Глухівський міськрайонний суд Сумської області

В складі: головуючого судді     ЧАБАК І.О.

при секретарі     ЧИЛІКІНІЙ А.М.

та осіб,  які беруть участь у справі - представника Сумського обласного комунального підприємства «Фонд інвестування об'єктів соціальної сфери та промисловості» ОСОБА_1 ,  представника відповідача ОСОБА_2

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Глухові справу за позовом Сумського обласного комунального підприємства «Фонд інвестування об'єктів соціальної сфери та промисловості до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про надання позики .відсотків за користування позикою та штрафних санкцій ,  -

ВСТАНОВИВ:

Сумське обласне комунальне підприємство «Фонд інвестування об'єктів соціальної сфери та промисловості» звернулось до ОСОБА_3  з позовом про стягнення заборгованості за договором про надання позики в розмірі 1500грн.89коп.,  відсотків за користування позикою в розмірі 201 грн.65 коп. та штрафних санкцій в сумі 3040грн.05 коп.,  а всього 4742 грн.59 коп. ,  а також витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 30 грн.,  судового збору в розмірі 51 грн.

Свої вимоги мотивує тим,  що 24 жовтня 1997 року в рамках цільової програми «Рідний дім» між Державним підприємством «Фонд інвестування об'єктів соціальної сфери та промисловості»,  правонаступником якого з 01.12.2004 року є Сумське обласне комунальне підприємство «Фонд інвестування об'єктів соціальної сфери та промисловості» та ОСОБА_3  був укладений договір № 45 про надання позики на будівництво житлового будинку в с Лужки Глухівського району,  Сумської області ,  а фактично був укладений договір про надання кредиту,  згідно з яким останній мав отримати кредит в сумі 2000 грн .,  що дорівнює 1399 кг живої ваги молодняка великої рогатої худоби вагою понад 400 кг,  строком на один рік шість місяців зі сплатою 2% річних у валюті України за курсом долара США на день сплати відсотків. Позичальник зобов'язувався погасити кредит в повному обсязі та відсотки за користування ним до 16 квітня 1999 року в натуральному вигляді,  а за згодою позивача - іншими видами сільгосппродукції.

На виконання цього договору ОСОБА_3  було передано грошові кошти в сумі 2000 грн., за що він повинний був здати 1399 кг живої ваги молодняка великої рогатої худоби,  а також сплатити відсотки.

ОСОБА_3  погасив борг по отриманому кредиту частково :

1)     16.10.1998 року здійснено погашення продукцією (сир «Російський» в кількості 150 кг,  що

дорівнює 469 кг МВРХ)

2)     12.05.1999 року здійснено погашення грошима - 37, 50 грн.

3)     12.07.1999 року здійснено погашення продукцією (маслом вершковим в кількості 110 , 35 кг ,  що дорівнює 501, 6 кг МВРХ);

4)     26.02.2004 року здійснено  погашення  грошима    -  200  грн.(спрямовані  на погашення

відсотків за користування кредитом)

2

5] 02.04.2004 року здійснено погашення грошима - 200 грн .(80 грн. спрямовані на погашення відсотків за користування кредитом; 120 грн. на погашення кредиту,  що дорівнюють 30, 5 кг МВРХ);

6) 16.04.2004 року здійснено погашення грошима 212 грн. (спрямовані на погашення кредиту,  що дорівнює 51, 13 кг МВРХ)

У зв'язку з тим ,  що ОСОБА_3  умов договору не виконав,  позивач просить стягнути з нього 4742 грн.59 коп заборгованості за договором кредиту,  в тому числі: 1500, 89 грн. - кредит; 201, 65 грн. відсотки за користування кредитом; 3040, 05 грн.- штрафні санкції за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків за користування ним.

Відповідач ОСОБА_3  позов не визнав та суду пояснив,  що дійсно в жовтні місяці 1997 року він оформив кредитний договір з Фондом на суму 2000 грн. на будівництво житлового будинку в с Лужки Глухівського району. За користування кредитом він, як позичальник,  поклав не себе зобов'язання погасити позику до 16 квітня 1999 року великою рогатою худобою в живій вазі в розмірі 1399 кг або іншими видами сільгосппродуктів за згодою сторін на момент погашення позики. Позика надавалась під забезпечення договору поруки ЗАТ «Лужки». Він вважає,  що розрахувався з Фондом за наданий йому кредит своєчасно та повністю,  погашаючи заборгованість сиром «Російським» .вершковим маслом та грошима і позов ,  який йому пред'явили через 9 років безпідставний,  бо з 2004 року до теперішнього часу його жодного разу не повідомили,  що він має заборгованість по кредиту,  а також він вважає,  що строк позовної давності по вказаному договору вже закінчився.

Вивчивши матеріали справи,  вислухавши доводи сторін,  пояснення свідка ,  суд вважає,  що позов підлягає частковому задоволенню ,  виходячи із слідуючих підстав.

Державне підприємство «Фонд інвестування об'єктів соціальної сфери та промисловості» було створено на виконання Постанови Кабінету міністрів України від 22 квітня 1997 року № 376 «Про заходи щодо підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» та Указу Президента України від 27.03.1998 року № 222/98 «Про заходи щодо підтримки індивідуального житлового будівництва на селі». З 01.12.2004 року правонаступником Державного підприємства є Сумське обласне комунальне підприємство «Фонд інвестування об'єктів соціальної сфери та промисловості»

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 1998 року № 1597 «Про затвердження Правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі « передбачено,  що умови і порядок надання Фондами довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі на виконання регіональних програм «Власний дім» визначаються відповідно до Указу Президента України від 27 березня 1998 року № 222/98 і є основою для розроблення відповідних регіональних правил з врахуванням місцевих умов.

Отже,  умови,  визначені у договорі позики ,  не повинні ставити позичальника в гірші умови порівняно з Правилами надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі.

Як встановлено судом,  24 жовтня 1997 року між Державним підприємством «Фонд інвестування об'єктів соціальної сфери та промисловості» ,  правонаступником якого є Сумське обласне комунальне підприємство «Фонд інвестування об'єктів соціальної сфери та промисловості» та ОСОБА_3  укладено договір про надання позики строком на один рік шість місяців у загальній сумі 2000 грн. зі сплатою 2% річних у валюті України,  за курсом долара США на день сплати відсотків,  для будівництва житлового будинку в с Лужки,  Глухівського району,  Сумської області.(а.с.  12-13)

Нарахування та сплата відсотків за користування позикою мала здійснюватись щорічно до 30 листопада .починаючи з 1998 року . Сума позики дорівнювала 1399 кг в живій вазі молодняка великої рогатої худоби,  вагою понад 400 кг і мала бути сплачена в натуральному вигляді,  а за згодою позивача іншими видами сільськогосподарської продукції. Останній платіж мав бути здійснений до 16 квітня 1999 року . Пунктом 4.2. договору за порушення строків погашення позики .передбачено штрафні санкції в розмірі 0, 5% від несплаченої суми за кожен день затримки платежу,  але не більше ніж за календарний рік.

Виконання договору позики від 27 жовтня 1997 року забезпечено порукою Закритого акціонерного товариства «Лужки»,  яке зобов'язувалось на вимогу позивача сплачувати платежі з позики та нараховані проценти в термін і в розмірах,  встановлених зобов'язанням ОСОБА_3  (а.с. 32).

3

Колективне сільськогосподарське підприємство пайовиків ЗАТ «Лужки» ,  як правонаступник поручителя,  вилучено з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України і його державна реєстрація припинена 16.03.2004 року. (а.с. 57)

На виконання договору позики ОСОБА_3  отримав від позивача грошові кошти в сумі 2000 грн.,  що відповідно до умов договору ,  з врахуванням вартості молодняка великої рогатої худоби , вагою понад 400 кг,  на момент надання позики,  відповідала 1399 кг живої ваги худоби,  що підлягала поверненню.

Ним же здійснено погашення договірних зобов'язань за 1998 рік - 1000 кг МВРХ,  за 1999 рік - 52, 23 кг МВРХ,  а всього 1052, 23 кг. МВРХ і такий розрахунок відповідач не оспорив.

Таким чином ,  станом на 17.10 .2007 року , на момент подачі позову ,  залишилось несплаченим у натуральному вигляді 346, 77 кг МВРХ.

Початок погашення позики був визначений Фондом з 1998 року ,  але сама позика відповідно до п.3.3 умов Договору мала повертатись щорічно рівними частками до ЗО листопада кожного року і останній платіж мав здійснитися до 16 квітня 1999 року.

Отже   ,  з врахуванням часткового виконання умов договору   щодо повернення позики в натуральному вигляді,  терміни повернення позики виглядають таким чином: За 1998 рік - 1000 кг молодняка великої рогатої худоби За 1999 року -52, 23 кг молодняка великої рогатої худоби

Всього залишок не повернутої позики в натуральному вигляді становить 346, 77 кг МВРХ ,  що в грошовому виразі по періодах повернення позики,  з врахуванням закупівельної ціни на молодняк великої рогатої худоби , вагою понад 400кг складає:

-     346, 77 кг МВРХ х 1, 84 грн = 638 грн. 06 коп.

Всього до повернення підлягає така сума позики в грошовому виразі  638 грн.06 коп.

Відповідно наказу № 14П від 12 березня 1999 року Сумської обласної державної адміністрації Державного підприємства «Фонд інвестування об'єктів соціальної сфери та промисловості « установлена з- 12 березня 1999 року закупівельна ціна на молодняк великої рогатої худоби вагою понад400 кг (жива вага) для розрахунків з позичальниками по укладених договорах до 1 грудня 1998 року в сумі 1840 грн. за тону,  тобто 1 кг МВРХ живою вагою понад 400 кг дорівнює 1 грн.84 коп. Ця ціна не змінювалась і застосовувалась для розрахунків з позичальниками до 07 травня 1999 року.

Що стосується відсотків за користування позикою,  то на момент укладення договору норми цивільного законодавства ,  а саме  ст. .170 ЦК України ( в редакції 1963 року ) ,  передбачали нарахування процентів по грошових та інших зобов'язаннях тільки по операціях кредитних установ,  зобов'язаннях по зовнішній торгівлі та в інших випадках ,  зазначених у законі. Згідно зі Статутом ,  що діяв на момент укладення угоди ,  позивач не був кредитною установою,  індивідуальним забудовником мав право надавати тільки позички( а.с.  Статуту ДП 64) і на законодавчому рівні не було врегульовано питання про те ,  що позивач являвся кредитною установою і що за користування позичкою передбачена сплата відсотків.

Сплату процентів за користування чужими коштами було передбачено  ст. .536 ЦК України (в редакції 2003 року) ,  що набрав законної сили з 1 січня 2004 року.

Отже ,  відповідно до п.п.1.1,  3.4. укладеного Договору відповідач має сплатити позивачу проценти за користування чужими коштами за період з 1 січня 2004 року по 1 жовтня 2007 року .тобто на момент звернення до суду еквівалентні 30, 6 доларам США,  що вбачається з розрахунку,  наданого позивачем,  який відповідач не оспорив.

Сплата відсотків за користування позикою має здійснюватись у грошовій одиниці України за курсом долара США,  тобто курс гривні до долара США становить 5, 05 грн.,  з таким курсом погодились сторони в судовому засіданні суду.

Таким чином розмір сплати відсотків становить; 30, 6 долара США х 5, 05 грн.= 154, 53 грн.

У зв'язку з викладеним на користь позивача стягнути 638 грн.06 коп.. основного боргу за договором позики та 154, 53 грн відсотків за користування позикою.

Відповідно до п.4.2 Договору позики від 24 жовтня 1997 року передбачалось за порушення строків повернення позики та відсотків за користування нею ,  позичальник зобов'язаний був сплачувати Фонду штраф у розмірі 0, 5 % від несплаченої в строк суми за кожний день затримки платежу.

В той же час .відповідно до п.23 Правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі,  затверджених Постановою Кабінету Міністрів України  від 5 жовтня

4

1998 року № 1597 ,  в редакції,  яка діяла на 28 грудня 2005 року,  у разі порушення умов кредитних угод,  в тому числі у разі використання кредиту не за призначенням,  Фонди мали право вимагати дострокового погашення кредиту та дострокового внесення позичальником інших платежів.передбачених цими угодами.

Постановою Уряду від 15 грудня 2005 року № 1196 ,  яка набрала чинності з 28 грудня 2005 року ,  названий пункт Правил був доповнений вказівкою про те,  що за прострочення платежу нараховується пеня із розрахунку подвійної річної ставки Національного Банку України,  що діє на день виникнення боргу.

Таким чином,  зміни,  внесені в грудні 2005 року до п.23 Правил,  свідчать про те,  що до 28 грудня 2005 року,  а саме: ЦК України та Правила надання довгострокових кредитив,  які визначали умови і порядок надання Фондами довгострокових кредитів ,  не передбачали можливості стягнення будь-яких штрафних санкцій за порушення строків повернення позики та відсотків за користування нею. В той же час,  приймаючи до уваги ,  що і на день подачі позову відповідач не виконав умов договору стосовно строків та сум повернення позики,  а також відсотків за користування нею, тобто порушив зобов'язання ,  тому на підставі п.3 .1  ст. 611 ЦК України з врахуванням вимог п.1ч.2 ст. 258 ЦК України про спеціальну позовну давність щодо стягнення штрафу в один рік ,  суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача штраф. Між тим,  із запропонованим позивачем розміром штрафу 3040, 05 грн., який значно перевищує розмір позики,  що підлягає сплаті,  та розмір відсотків за користування нею разом взятих,  а також без урахування інших обставин,  які мають істотне значення.

Зокрема відповідач ОСОБА_3  є безробітним (а.с.  61) ,  має на утриманні неповнолітню дитину та непрацюючу дружину , тому стягнення з нього вказаної суми штрафу може поставити його в скрутне матеріальне становище.

З врахуванням вимог ч.3  ст. 551 ЦК України,  суд вважає за можливе зменшити розмір штрафу до 150 грн.

Доводи ОСОБА_3  про те,  що позивач пропустив строк позовної давності,  не заслуговують на увагу ,  оскільки умовами договору (п.5.1) передбачено , що він діє до повного повернення позики,  сплати відсотків за користування нею та виконання сторонами зобов'язань .передбачених договором,  чого не було виконано з боку відповідача,  як вбачається з матеріалів справи.

На підставі  ст. .88 ЦПК України,  з врахуванням сплачених позивачем судових витрат на інформаційно технічне забезпечення в розмірі 30 грн. та витрат на судовий збір в розмірі 51 грн . та часткового задоволення позову,  з відповідача на користь позивача підлягає стягненню: витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи 5 грн.97 коп. (30 грн.х 0, 199 = 5, 97 грн.)та витрат по оплаті судового збору 10 грн.15 коп.(51 грн. х 0, 199=10, 15 грн.],  а всього судових витрат на сумму 16 грн.12 коп.

Керуючись  ст.   ст.  10,  11,  60,  61,  88,  212,  213,  214,  215,  223,  294 ЦПК України,   ст.   ст. 257,  258,  261,  528,  530,  543 , 554,  625 ЦК України, 170 ЦК УРСР 1963 року,  ст.  ст.  258 ч.2 п.1, 536, 611 ч.1 п.3,  551 ч.3 ЦК України 2003 року , Постанови Кабінету Міністрів України від 22 квітня 1997 року № 376 « Про заходи щодо підтримки індивідуального житлового будівництва на селі»,  Указу Президента України від 27 березня 1998 року № 222/98 « Про заходи щодо підтримки індивідуального житлового будівництва на селі , п.п.1, 23 Правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 5 жовтня 1998 року № 1597 з послідуючими змінами, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Сумського обласного комунального підприємства «Фонд інвестування об'єктів соціальної сфери та промисловості» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про надання позики , відсотків за користування позикою та штрафних санкцій задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Сумського обласного комунального підприємства «Фонд інвестування об'єктів соціальної сфери та промисловості» 942 грн 59коп. боргу за договором позики,  з яких 638 грн.06 коп основного боргу по позиці,  154 грн53. відсотки за користування позикою та 150 грн. штрафу.

5

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Сумського обласного комунального підприємства «Фонд інвестування об'єктів соціальної сфери та промисловості» понесені судові витрати 16 грн.12 коп. , з яких 10 грн.15 коп витрат по оплаті судового збору та 5 грн.97 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.

На рішення суду заяву про апеляційне оскарження може бути подано на протязі 10 днів з дня його проголошення.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Сумської області через Глухівський міськрайонний суд на протязі 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.