УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

2006 року листопада місяця 21 дня колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді__________________ Новікова Р.В.

Суддів_____________________________ Берещанської I..I., Сокола В.С.

При секретарі_______________________ Іванові О. К.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в своїх інтересах і в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, 3-я особа: КП РЕО смт Гурзуф про вселення, зміну договору найму житлового приміщення, стягнення судових витрат, за зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, 3-і особи: відділ громадянства, еміграції, реєстрації фізичних осіб Ялтинського міського управління ГУ МВС України в АРК, КП РЕО смт Гурзуф про визнання особи такою що втратила право користування житловою площею, знаття з реєстрації за апеляційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_3 на рішення Ялтинського міського суду від 9.06.2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулася до суду з уточненим позовом в своїх інтересах і в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про вселення їх в квартиру АДРЕСА_1; про зміну договору найму зазначеного житлового приміщення, закріпив за ними кімнату площею 17,1 кв.м., а за відповідачами - 12,2 та 9,3, в спільній власності залишивши кухню, коридор, ванну кімнату, туалет, шафу; про зобов'язання КП РЕО смт Гурзуф заключити з нею окремий договір найму і відкрити окремий лицевий рахунок на вказану нею кімнату, стягнення судових витрат в сумі 288,06 грн. та витрат на правову допомогу в сумі 1200 грн., посилаючись на те, що вона перебуває з відповідачем ОСОБА_3 в зареєстрованому шлюбі, від шлюбу мають дочку ОСОБА_2, 2004 року народження. І вона з дочкою і відповідачі є наймачами зазначеної спірної квартири, загальна площа якої - 67,4 кв.м., а жила  38,6 кв.м. і складається з трьох кімнат. Позивачка з дочкою має право користування 19,3 кв.м., по 9,65 кв.м. - кожна. Позивачка пояснила також, що після народження дочки поїхала до своєї матері в гості в Джанкойський район. В лютому 2006 року повернулася до Ялти, відкрити двері не змогла, так як був змінений замок. ОСОБА_3 заявив їй, що проживає з іншою жінкою і має намір одружитися з нею, в квартиру позивачку не пускає. Вона в даний час знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, але має намір вийти на роботу в МДЦ "Артек", де працювала раніше.

ОСОБА_4 і ОСОБА_3, не визнавши позову, звернулися до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання її такою що втратила право користування житловою площею на підставі ст. 107 ЖК України, знаття з реєстрації, мотивуючи свої позовні вимоги   тим,   що   ОСОБА_4   є   основним   наймачем   зазначеної   квартири,   в   якій

Справа № 22-6574/2006                             

зареєстровані ОСОБА_3 та позивачка з дочкою. Після народження дочки позивачка виїхала до своєї матері, тобто з жовтня 2004 року вона в спірній квартирі не проживає, вони їй не перешкоджали в проживанні в цій квартирі.

Рішенням Ялтинського міського суду від 9.06.2006 року позов ОСОБА_1 задоволено. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 і ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 і ОСОБА_3 ставиться питання про скасування рішення суду і про повернення справи на новий розгляд, з тих підстав, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи і вимогам закону.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Ухвалюючи рішення, суд виходив з того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 стоять в зареєстрованому шлюбі, від якого мають дочку 2004 року народження. Відповідно до особистого рахунку, позивачка, її малолітня дочка та відповідачі є наймачами квартири АДРЕСА_1, загальна площа якої -67,4 кв.м., а жила - 38,6 кв.м. і складається з трьох кімнат жилою площею: 17,1 кв.м.; 12,2 кв.м. та 9,3 кв.м.; кухні площею 9,4 кв.м.; коридору 11,8 кв.м.; ванної кімнати 2,9 кв.м., 1,3 кв.м.

Судом було встановлено, що ОСОБА_4 і ОСОБА_3 перешкоджають проживанню позивачки та її малолітньої дочки в зазначеній квартирі, що підтверджується показаннями свідку ОСОБА_5, зверненнями ОСОБА_1 до Гурзуфського відділку міліції з заявами про прийняття до її чоловіка необхідних заходів.

Посилаючись на ст. ст. 63, 104 ЖК України, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову ОСОБА_1 і про відмову ОСОБА_4 і ОСОБА_3 в задоволенні зустрічного позову, з чим погоджується колегія суддів.

Так, згідно зі ст. 104 ЖК України окремий договір найму може бути укладений, якщо жила площа, що припадає на особу - члена сім'ї наймача, може бути виділена у вигляді приміщення, яке відповідає вимогам ст. 63 цього Кодексу. Зазначена квартира, тобто розмір загальної та жилої площі, розміри трьох кімнат відповідають вимогам вказаної статті ЖК України.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги щодо невизнання судом у відповідності до вимог ст. 107 ЖК України факту вибуття позивачки на постійне місце проживання в Джанкойський район, у зв'язку з чим вона втратила право користування житловим приміщенням, - не містять підстав для скасування рішення суду і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі вказаного і керуючись статтями 303, 307, 308 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах,

Справа № 22-6574/2006                             

УХВАЛИЛА:

Апеляційну    скаргу    ОСОБА_3,    ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Ялтинського міського суду від 9.06.2006 року залишити без змін

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців.