УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

2006 року листопада місяця 28 дня колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді____________________       Берещанської I.I.

Суддів__________________________________ Новікова Р.В., Сокола В.С.

При секретарі____________________________ Іванові О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і ОСОБА_3, 3-я особа: ОСОБА_4 про визнання права власності і відсторонення від спадщини

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Сімферополя від 5.07.2006 року

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в якому просила відсторонити їх від спадщини, що залишилася після смерті її брата ОСОБА_5 та визнати за нею право власності на цю спадщину, яка складається з 1/2 частини домоволодіння АДРЕСА_1, посилаючись на те, що відповідачі є дітьми спадкодавця, однак вони ніколи про нього не піклувалися, матеріально і морально його не підтримували, не знали коли він помер. Позивачка до самої смерті брата піклувалася про нього, посилалася при цьому на показання свідків.

Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя від 5.07.2006 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачки ставиться питання про скасування рішення суду і про передачу справи на новий розгляд, з тих підстав, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи і вимогам закону.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Ухвалюючи рішення, суд виходив з того, що 17.04.2003 року після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина у виді 1/2 частки домоволодіння АДРЕСА_1 з прилеглими до нього господарськими та побутовими будівлями і спорудами. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 26.04.2004 р. спадкоємцем прав та обов'язків ОСОБА_5 є його дружина ОСОБА_4 у зв'язку з відмовою на її користь від спадщини сина спадкодавця ОСОБА_2 та дочки   -   ОСОБА_3   Батьківство   спадкодавця   відносно   вказаних   дітей   ніким   не

Справа № 22-6626/2006                                      

оспорюється. Відповідно до рішення Київського районного суду м. Сімферополя від 8.12.2005 р., яке набрало законної сили, було встановлено, що ОСОБА_4 правомірно володіє своєю 1/2 часткою спірного будинку.

З висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.

У відповідності до ст. 1261 ЦК України спадкоємцями першої черги є діти спадкодавця та його дружина. Згідно зі ст. 1274 спадкоємець по закону вправі відмовитися від прийняття спадщини на користь кого-небудь із спадкоємців по закону незалежно від черги.

Тому дружина спадкодавця ОСОБА_4 вступила до спадщини на законних підставах.

Посилання позивачки на ст. 1224 ЦК України в обгрунтованість своїх вимог, суд обґрунтовано відхилив у зв'язку з тим, що для застосування вказаної норми необхідна умова находження спадкодавця у безпорадному стані, а також ухилення спадкоємців від надання допомоги. Факт знайдення тіла спадкодавця лише через 2-3 тижні після його смерті не свідчить про те, що відповідачі ніколи не приїздили до нього і не оказували допомоги.

Посилаючись на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим.

Щодо доводу апеляційної скарги, що суд не прийняв до уваги показання свідків, то у відповідності до ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

А довід про те, що не відповідачі, а саме вона піклувалася про спадкоємця, спростовується тим, що позивачка теж не знала про день смерті свого брата ОСОБА_5, і це свідчить, що вона не оказувала йому той допомоги на яку вона вказувала в позові та в апеляційній скарзі. А тому доводи апеляційної скарги не містять правових підстав для скасування рішення і передачі справи на новий розгляд.

На підставі вказаного і керуючись статтями 303, 307, 308 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу  ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Сімферополя від 5.07.2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців.