УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

2006 року листопада місяця 28 дня колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді              Берещанської I.I.

Суддів__________________________________ Новікова Р.В., Сокола В.С

При секретарі__________________________     Іванові О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Красноперекопської районної ради, фінансового управління Красноперекопської райдержадміністрації, Міністерства Фінансів України про стягнення компенсації за майно переселенців,

за апеляційною скаргою позивача на рішення Красноперекопського міськрайонного суду АРК від 31.08.2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до Красноперекопської районної ради, фінансового управління Красноперекопської райдержадміністрації про стягнення компенсації за майно переселенців в сумі 5490 грн., посилаючись на те, що у 1946 році його з сім'єю було переселено з території Польщі, при цьому ними було залишено майно на вказану грошову суму, компенсація за яке йому досі не виплачена.

Рішенням Красноперекопського міськрайонного суду АРК від 31.08.2006 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі позивача ставиться питання про скасування рішення суду і про направлення справи на новий розгляд, з тих підстав, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи і вимогам закону.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з

таких підстав.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що родина позивача у 1946 році була переселена у Волинську область із АДРЕСА_3. При переселенні родиною було залишено майно, що складалося з хати, двох господарських приміщень на загальну суму 5490 карбованців за тодішніми цінами. Також сім'я мала 1,7 орної землі. На день звернення до суду зі всієї родини в живих залишився лише позивач.

Суд також встановив, що родині позивача за попереднім місцем проживання у АДРЕСА_1, а нині АДРЕСА_2, компенсація при переселенні не була сплачена. За теперішнім місцем проживання сім'я ОСОБА_1 також не зверталася до Іллінської сільської ради з заявою про надання їм

Справа № 22-6929/2006

зазначеної компенсації. Розрахунки з переселенцями проводилися фінансовими відділами за місцем переселення. За даними фінансового управління Красноперекопської районної державної адміністрації, коштів на компенсацію за майно переселенців з Польщі Красноперекопському місцевому бюджету із Державного бюджету у 2006 році не виділялося. Міністерство Фінансів України підтвердило, що до 1975 р. витрати на проведення розрахунків з переселенцями передбачалися у республіканському бюджеті УРСР до 1975 року. На підставі зазначеного, суд дійшов правильного висновку про необхідність відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1, з чим погоджується колегія суддів.

Так, посилаючись на ст. ст. 1166, 1173 ЦК України, суд обгрунтовано визнав, що вина органу державної влади у неотриманні своєчасно сім'єю ОСОБА_1 зазначеної компенсації відсутня.

Крім того, Бюджетним кодексом України передбачено, що при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в. частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього кодексу та Закону України про Державний бюджет України. Оскільки законами про Державний бюджет України кошти на проведення витрат у зв'язку з евакуацією українського населення з території Польщі до УРСР у 40-50 роках XX століття не передбачалися, то вони не передбачені й у Законі України "Про Державний бюджет на 2006 рік", тому і правові підстави про їх відшкодування відсутні.

Посилаючись на наведене, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги щодо того, що переселенцям не було відомо, що до 1975 року бюджетом виділялися кошти на компенсацію у зв'язку з переселенням, не містять правових підстав для скасування рішення суду і направлення справи на новий розгляд.

На підставі вказаного і керуючись статтями 303, 307, 308 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Красноперекопського міськрайонного суду АРК від 31.08.2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців.