ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" липня 2014 р.Справа № 916/919/14
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Філінюка І.Г.,
суддів Лавриненко Л.В., Пироговського В.Т.
(склад колегії суддів згідно з розпорядженням в. о. голови суду)
секретар судового засідання: Бондар М.Ю.
за участю:
від ВАТ "Степовий" - Боян Р.В., за дов. б/н, від 01.03.14;
від ВАТ "Степовий" - Гладун О.В. (витяг № 055531, дата видачі: 11.02.14);
від ФОП ОСОБА_3 - ОСОБА_4, (ордер № 208254, дата видачі: 23.06.14);
від ФОП ОСОБА_3 - ОСОБА_3, (паспорт серія НОМЕР_1, дата видачі: 16.07.96).
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Степовий"
на рішення господарського суду Одеської області від 13.05.2014р.
у справі №916/919/14
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Степовий"
до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
про стягнення 239700грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Одеської області (суддя Гут С.Ф.) від 13.05.2014 р. у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем не надано доказів заподіяння йому збитків в заявленій сумі саме внаслідок неправомірних дій фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, що свідчить про недоведеність позивачем факту заподіяння йому збитків внаслідок протиправних дій відповідача, тобто наявності всіх елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки відповідача, збитків, безпосереднього причинного зв'язку між протиправною поведінкою і збитками, вини).
Крім того, місцевий господарський суд зазначив, що правові підстави для задоволення позову відсутні, посилаючись на існування Тимчасової угоди на внесення орендної плати за землю до місцевого бюджету Роздільнянського району до укладення договору орендної плати на земельну ділянку, укладеної між Степовою Сільською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, яка затверджена рішенням сесії Степової сільської ради №188-УІ від 11.10.2012р., та відсутність ознак самовільного заняття фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 земельної ділянки яка належить ВАТ "Степовий" загальною площею 115,5га.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Відкрите акціонерне товариство "Степовий" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Одеської області від 13.05.2014р. у справі №916/919/14 скасувати та стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги.
Зокрема, скаржник вказує на те, що висновок місцевого господарського суду про відсутність ознак самовільного зайняття ФОП ОСОБА_3 земельної ділянки є помилковим, так як відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Також, вказує на те, що судом залишено поза увагою те, що відповідач не надавав під час розгляду справи будь-якого рішення щодо надання належної позивачу земельної ділянки у користування, а матеріали справи таких доказів теж не містять.
Крім того, як зазначено в апеляційній скарзі, судом помилково враховано «тимчасову угоду» на внесення орендної плати за землю до місцевого бюджету Роздільнянського району до укладення договору орендної плати на земельну ділянку як правомірну підставу користування земельною ділянкою, так як у Степової сільської ради взагалі відсутні повноваження щодо розпорядження земельними ділянками за межами населеного пункту.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Філінюк І.Г., судді - Лавриненко Л.В., Пироговський В.Т.) від 10.06.2014 р. апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Степовий" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 24.06.2014 р. об 11:30.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
У судовому засіданні 24.06.2014 р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 16.07.2014 р. о 10 год. 30 хв.
У судовому засіданні 16.07.2014 р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 22.07.2014 р. о 10:30.
У судове засідання 22.07.2014 р. представники сторін з'явились та надали пояснення по справі.
Заслухавши пояснення учасників процесу, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність передбачених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, підстав для скасування оскарженого рішення суду, з огляду на наступне.
Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, відповідно до рішення від 26.10.2001р. №89 17 сесії ХХІІІ скликання Степової сільської ради Роздільнянського району Одеської області ВАТ "Степовий" було передано у колективну власність загальною площею 2679,70 гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, у тому числі: рілля -1884 га, багаторічних насаджень -132 га, пасовища 381,8 га, господарських будівель дворів - 48,4 га, господарських шляхів 44,8 га, лісовкритих площ - 88,7га, та 20.12.2001р., видано державний акт про право колективної власності на землю серії ОД 20-203 додатком №1 - список громадян членів колективного сільськогосподарського підприємства, який було зареєстровано в книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №2. Колективу ВАТ "Степовий" була розпайована зазначена земельна ділянка, в результаті чого рілля - 1884 га та багаторічні насадження 132 га були передані у приватну власність членам ВАТ "Степовий" згідно списку, який є невід'ємною частиною зазначеного державного акта. Пасовища площею 381,8 га, господарських будівель дворів - 48,4 га, господарських шляхів - 44,8 га, лісовкритих площ - 88,7 га, залишилися в спільній сумісній власності ВАТ "Степовий". Державний акт на право колективної власності на землю ВАТ "Степовий" посвідчує право членів ВАТ "Степовий" на земельну ділянку площею 381,8 га пасовищ.
Прокуратурою Роздільнянського району проведено перевірку додержання земельного законодавства Степовою сільською радою при укладенні договорів оренди земельних ділянок, та в березні 2013 року Степовому сільському голові було вручено подання про усунення порушень земельного законодавства, де встановлено перевіркою порушення при прийняття рішення №188-УІ від 11.10.2013р. про надання згоди на оренду земельної ділянки площею 115,5 га з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, з вимогою негайно скасувати це рішення. Однак, незважаючи на вимогу прокуратури, фізична особа-підприємець ОСОБА_3 посіяв та зібрав врожай з даної земельної ділянки, чим наніс ВАТ "Степовий" матеріальних збитків (неодержаний прибуток) на суму 239700 грн.
Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідно до ст. 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні, зокрема, внаслідок тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання, а також неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.
Згідно з ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 623 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
Відповідно до ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Отже, за загальним правилом, збитки це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, пов'язане із утиском інтересів останнього, як учасника певних суспільних відносин і виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.
Для притягнення боржника до цивільно-правової відповідальності у формі відшкодування збитків необхідна наявність складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, наявності збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та спричиненням збитків, вини.
При цьому, обов'язковою умовою відшкодування шкоди (збитків) може бути лише доведеність факту завдання шкоди саме діями чи бездіяльністю відповідача, а також реальність їх понесення і обставин щодо вжиття заходів до їх зменшення.
Таким порушенням, на думку позивача, є збитки які заподіяні внаслідок самовільного обробляння та засівання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 земельної ділянки площею 50га, яка належить ВАТ "Степовий".
Проаналізувавши обставини справи, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивачем не доведено факту наявності у нього прямих збитків внаслідок дій відповідача, адже матеріали справи не містять відповідних доказів, які б свідчили про реальний намір ВАТ "Степовий" використовувати вказану земельну ділянку з метою отримання прибутку, зокрема, доказів підготовки позивача до здійснення відповідних робіт на цій земельній ділянці.
Отже, позивач не довів понесення ним реальних збитків внаслідок дій відповідача.
Судова колегія не вбачає ознак самовільного заняття фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 земельної ділянки, яка належить ВАТ "Степовий" загальною площею 115,5га, оскільки наявність Тимчасової угоди на внесення орендної плати за землю до місцевого бюджету Роздільнянського району до укладення договору орендної плати на земельну ділянку, укладеної між Степовою Сільською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, затвердженої рішенням сесії Степової сільської ради №188-УІ від 11.10.2012р. свідчить про відсутність вини з боку відповідача.
Крім того, у матеріалах даної справи знаходиться довідка Держкомзему у Роздільнянському районі Одеської області від 10.10.2012 р. №19-19-07/2627, в якій зазначено, що згідно даних статистичної звітності з кількісного та якісного обліку земель станом на 01.01.2012 року, користувачем земельної ділянки загальною площею 115,5000 га, що знаходиться за адресою: Степова сільська рада Роздільнянського району Одеської області є сільська рада (арк. спр. 66). Зазначена довідка свідчить про те, що навіть в разі звернення ФОП ОСОБА_3 до відповідних органів, уповноважених здійснювати контроль за використанням та охороною земель, відповідач об'єктивно був позбавлений можливості дізнатись про факт знаходження спірної земельної ділянки у власності позивача.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, позивачем при зверненні до суду не доведено та не надано доказів заподіяння йому збитків на суму 239700 грн. внаслідок неправомірних дій Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, що свідчить про недоведеність позивачем факту заподіяння йому збитків, тобто, наявності всіх елементів складу цивільного правопорушення.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі висновків господарського суду Одеської області не спростовують, а відтак не можуть бути підставою для скасування оскарженого судового рішення.
Таким чином, рішення господарського суду Одеської області від 13.05.2014р. є законним та обґрунтованим, оскільки його винесено в результаті повного з'ясування обставин, що мають значення для справи та правильного застосування норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства "Степовий" суд апеляційної інстанції не вбачає.
Керуючись ст.ст. 99,
101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Одеської області від 13.05.2014р. у справі №916/919/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Степовий" - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Повний текст постанови підписано 24.07.2014 р.
Головуючий суддя І.Г. Філінюк
Суддя Л.В. Лавриненко
Суддя В.Т. Пироговський