Справа № 1-17-2009р.
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2009 року Староміський районний суд міста Вінниці
в складі :
головуючого судді Татаурової І.М.,
при секретарі Сускові А.О., Голубенко Т.П.,
з участю:
прокурора Солов`йова О.В.,
потерпілої ОСОБА_1,
адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
представника цивільного відповідача Гнатюка П.В.,
представника цивільного позивача Стороженка С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Вінниці кримінальну справу про обвинувачення :
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Йосипівка, Козятинського району, Вінницької області, українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, військовозобов'язаного, непрацюючого, одруженого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні злочину передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України,
в с т а н о в и в :
08 грудня 2004 року близько 05.00 години ранку в м. Вінниці по вул. Привокзальній, водій ОСОБА_4., керуючи технічно-справним автомобілем «ГАЗ-3110» державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись в напрямку вулиці Коцюбинського в районі перехрестя з вул. Короленко, не вибрав безпечну швидкість керованого ним автомобіля, з урахуванням видимості дороги, в результаті чого не міг контролювати його рух та безпечно керувати ним, в момент об'єктивної появи в полі його зору компресора ЗИФ-5, який стояв на краю проїзної частини, по ходу його руху, не вжив заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого допустив наїзд на вказаний компресор.
Внаслідок зіткнення пасажир його автомобіля ОСОБА_5., згідно висновку судово-медичної експертизи № 1094 (є) від ІНФОРМАЦІЯ_2отримав відкриту проникаючу черепно - мозкову травму: рани та садна голови, синці в обох очних ділянках, перелом кісток носа, множинні переломи кісток основи та склепіння черепа, розрив твердої мозкової оболонки, забій головного мозку, крововилив в шлуночки головного мозку, набряк, дислокацію головного мозку. Ушкодження у ОСОБА_5 утворилися від дії твердих тупих предметів, можливо, при ударі о виступаючі частини всередині салону автомобіля в момент шляхово - транспортної пригоди. Смерть ОСОБА_5 настала від відкритої черепно - мозкової травми, яка ускладнилася набряком та дислокацією головного мозку. Черепно - мозкова травма у ОСОБА_5 мала ознаки тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечного для життя в момент заподіяння і стоїть в причинному зв'язку зі смертю.
Таким чином, водій ОСОБА_4. своїми діями порушив вимоги п.п. 10.1, 12.2, 12.3 ПДР України, а саме:
- п.п.10.1 «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;
- п.п. 12.2 «У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги»;
- п.п. 12.3 «У разі виникнення небезпеки або перешкоди для руху, яку водій об'єктивно спроможний виявити він повинен негайно вжити заходів до зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди».
Порушення зазначених вимог Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_4 стоїть в причинному зв'язку з наслідками.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4. свою винність в інкримінованому йому діянні передбаченому ст. 286 ч.2 КК України та цивільний позов не визнав. Суду показав, що 08.12.2004 р. близько 04.30 год. ранку він на автомобілі «ГАЗ-3110», заїхав за своїм напарником ОСОБА_5. який сів на переднє пасажирське сидіння. Рухався підсудний по двосторонній смузі з правої сторони зі швидкістю близько 50-55 км/год. по вул. Привокзальній в м. Вінниці в сторону залізничного вокзалу. Дорога була суха, видимість 10м., освічена ліхтарями, але вони його не засліплювали але заважали їхати, обочину було видно погано. З вул. Короленка виїхав зустрічний автомобіль, коли він з ним роз'їхався, виник удар з причепом правою передньою стойкою. Підсудний зазначив, що не побачив компресор, який стояв на проїзній частині дороги на відстані 50 см від бордюру, оскільки компресор не був належним чином огороджений та виділений попереджувальними знаками. Після зіткнення підсудний побачив, що ОСОБА_5., поранений, тому він викликав швидку допомогу та міліцію. Підсудний вважає, що проведені слідчі дії у вигляді відтворення обстановки та обставин події не відповідають подіям які відбувалися під час ДТП, оскільки при відтворенні були інші погодні умови ніж під час ДТП, крім того під час відтворення компресор поставили майже на бордюрі, а під час ДТП, компресор стояв на відстані 50 см від бордюру. Крім того, підсудний показав, що автомобіль з яким він розминувся перед ДТП не засліплював його світлом фар. Підсудний зазначив, що вжив всіх можливих заходів для уникнення ДТП, тому винним себе не вважає. Підсудний просить його виправдати або направити справу на додаткове розслідування.
Не зважаючи на невизнання підсудним ОСОБА_4 своєї вини, його винність у вчиненні злочину передбаченого ст. 286 ч.2 КК України повністю доведена зібраними в справі доказами.
Так, потерпіла ОСОБА_1 суду показала, що загиблий в наслідок ДТП ОСОБА_5. являвся їй чоловіком. 08.12.2004р. вранці до них додому заїхав ОСОБА_4. аби забрати її чоловіка на роботу. Після того як вони поїхали на роботу, приблизно через 15 хвилин їй по телефону повідомили про ДТП та на таксі вже доставили в лікарню, де знаходився чоловік. Через 30 хвилин після її приїзду до лікарні її чоловік помер. Потерпіла повідомила, що підсудний ОСОБА_4 розповів їй, як перед зіткненням чоловік закинув ноги на коробку передач напевно намагаючись загальмувати, але ОСОБА_4. не встиг відреагувати. ОСОБА_1 зазначила, що на її утриманні залишилось двоє неповнолітніх дітей - ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4 а також вона доглядає бабусю свого чоловіка. Потерпіла та діти живуть за рахунок пенсії по втраті годувальника. Таксопарк матеріально допомагав в організації похорону, купив гроб та оплатив вартість поминального обіду в столовій, на новий рік передали її дітям коробку цукерок. Поминальний обід у себе вдома вона робила власними коштами. Підсудний ОСОБА_4. дав потерпілій 100 доларів США і 140 грн. Потерпіла зазначила, що вона втратила годувальника сім'ї та чоловіка, який був для нею підтримкою в житті, а діти втратили батька.
Просить суд заявлений цивільний позов задовольнити в повному обсязі та стягнути з підсудного 3 515 грн. у відшкодування матеріальних збитків а з ТОВ «Таксопарк плюс» на суму 100 000 грн. у відшкодування моральної шкоди. При призначенні покарання потерпіла підтримала думку прокурора, який просив суд призначити підсудному покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років.
Свідок ОСОБА_6 суду показав, що відповідно до укладеного договору для виконання певних будівельних робіт фірмою «Океан» був орендований компресора «ЗИФ -5». Також був розроблений технічний план виконання робіт, однак проведення ремонтних робіт по вул. Привокзальній з ДАІ м. Вінниці погоджений не був, а також в договорі про надання послуг, заходів безпеки руху передбачено не було. Зранку, 07.12.2004 р. компресор був доставлений автомобілем «МАЗ 525» на місце виконання робіт. За компресором був закріплений ОСОБА_7., а відповідальним за техніку безпеки був ОСОБА_8 По завершенні роботи компресорщик ОСОБА_7. передав компресор під охорону працівників підприємства «Океан», тому що відтранспортувати компресора «ЗИФ -5», вагою шість тонн в нічний час не було змоги, для цього потрібен підйомний кран. У зв'язку з поломкою колеса, компресор самостійно рухатись не міг, бордюр був високим, тому компресор залишили біля бордюру, огородили мотузкою з червоними стрічками, виставили білу тумбу, щоб попередити водіїв про ремонтні роботи, що давало змогу водіям побачити його здалека. Свідок вважає, що були прийняті всі міри безпеки та попередження шляхово-транспортних пригод. В наслідок ДТП компресор здвинувся на п'ять метрів вправо та вдарився в опору. Ушкодженням компресору було завдано збитку на суму 100 гривень, але документів, які б доводили розмір шкоди немає.
Свідок ОСОБА_9суду пояснив, що, він отримав вказівку від керівника ОСОБА_6, згідно якої повинен був автомобілем «МАЗ», доставив компресор ЗИФ-5 на вулицю Привокзальну в м. Вінниці для проведення ремонтних робіт. Разом з ним знаходився компресорщик ОСОБА_7. На вул. Червоноармійській, під час транспортування компресора свідок помітив, що заднє колесо компресора хитається, а його права колодка була гаряча, про що повідомив ОСОБА_7і хоча відповідно до ПДР України свідок мав зупинитися і не транспортувати зламаний компресор, він все ж вирішив закінчити свою роботу і доставити компресор на зазначене місце. Доставивши компресор на вул. Привокзальну, залишив його за вказівкою компресорщик ОСОБА_7 на проїзній частині дороги біля самого бордюру, застопорив «башмаками» колеса. Чи були встановлені попереджувальні дорожні знаки при залишенні на ніч компресора на місці робіт, свідку не відомо. Від свого керівництва, в телефонному режимі, свідок отримав вказівку не забирати того дня компресор, оскільки робота компресора ще не була виконана.
Свідок ОСОБА_7. суду показав, що 07.12.2005 р. о 8.00 год. він отримав наряд на ремонтні роботи, для забезпечення роботи компресора. Всі його дії координував виконроб ОСОБА_8 Під час транспортування компресора на вул. Червоноармійській водій помітив, що у компресора хитається колесо. Доставивши компресор на вул. Привокзальну в м. Вінниці свідок побачив, що у компресора зламався підшипник. Компресор був встановлений біля електроопори впритул до бордюру і не заважав руху автомобілів, крім того він був освітлений. Близько 16.00 год. свідок зателефонував своєму керівництву і повідомив про поломку компресора, також повідомив, що робота ще не закінчена. Закінчивши роботу приблизно о 17.00 годині, свідок закрив компресор, поставив позаду нього світло відбиваючий знак аварійної зупинки. Крім того, за допомогою робітників свідок огородив компресор мотузкою з червоними стрічками та на відстані 15 метрів позаду компресора поставив знак об'їзду на білій дерев'яній тумбі. Після цього свідок за усною домовленістю здав компресор охороннику фірми «Океан» та пішов додому. Наступного дня о 8.00 год. ранку, свідку стало відомо про ДТП. Коли він приїхав на те місце де залишався компресор, то побачив розламану тумбу та компресор, який від удару, заїхав переднім колесом на бордюр, був поломаний задній міст та розлито масло. Крім того, свідок зазначив, що компресор був освітлений світлом від вітрини та вивіски магазину, дорога була суха.
Свідок ОСОБА_8 суду показав, що він працював прорабом у фірмі «Сінай», яка уклала договір на виконання робіт по встановленню опори для стін з фірмою «Океан». 08.12.2004 року проводились роботи на об'єкті по вул. Привокзальній в м. Вінниці. У фірмі «Фавор» був орендований компресор, який обслуговувався робітником цієї фірми ОСОБА_7 Оскільки на тротуарі був грунт, це не давало можливості встановити компресор, тому його поставили впритул до бордюру за п'ять метрів від електроопори та застопорили «башмаком». До вечора робота ще не була закінчена, тому свідок отримав вказівку залишити компресор. Приблизно о 18.00 годині він огородив компресор мотузкою, поставив знак об'їзду на дерев'яній тумбі на відстані 15 метрів позаду компресора, здав його під охорону сторожа фірми «Океан». Компресор ввечері був достатньо освітлений завдяки двом ліхтарям і вітрини магазину. Наступного дня свідок дізнався про ДТП. Приїхавши на місце події він побачив, що тумба на якій стояв попереджувальний знак розбита, сам знак та жилети працівників зникли. Свідок зазначив, що він був відповідальний за техніку безпеки і на його думку виконав всі необхідні дії, щодо попередження ДТП.
Свідок ОСОБА_10 суду показав, що близько трьох років тому назад, він працював в нічній зміні по охороні ринку «Привокзальний-2». Він звернув увагу на компресор, що стояв на узбіччі дороги, на якій саме відстані від бордюру знаходився компресор свідок не пам'ятає. Компресор огороджений та освітлений не був, тумби з попереджувальним знаком позаду компресора теж не було. Свідку ніхто не доручав охорону компресора. Рано вранці ОСОБА_10 почув удар, вийшов на вулицю і побачив, що таксі правою стороною зіткнулося з компресором, що стояв на узбіччі дороги, він викликав швидку допомогу.
Свідок ОСОБА_11 суду показав, що чотири роки тому він повертався з базару. Рухався свідок від залізничного вокзалу в сторону тюрми. ОСОБА_11 зазначив, що причеп з компресором він зміг розгледіти на відстані п'яти метрів, оскільки не зважаючи на ліхтарі освітлення було погане. Пройшовши повз компресор, свідок почув удар і повернувся, він побачив, що в компресор в'їхав автомобіль таксі. Коли свідок підбіг до автомобіля, то почав відкривати передні двері, аби витягти з переднього сидіння пасажира. У пасажира була розбита голова, однак він був при свідомості. ОСОБА_4. перебував в шоковому стані. ОСОБА_11 наголосив, що компресор стояв на відстані одного метра від бордюру і не був огороджений захисними стрічками, тумби з попереджувальним знаком також не було. З якою швидкістю рухався ОСОБА_4., свідок не знає, оскільки самого зіткнення він не бачив.
Свідок ОСОБА_12 суду показав, що в день пригоди 08.12.2004 р., працюючи таксистом, він в нічний час їхав по вул. Привокзальній в м. Вінниці. На узбіччі дороги, на відстані більше одного метру від тротуару, стояв компресор, який було важко помітити, оскільки світло двох прожекторів сліпило очі. Ніяких попереджувальних знаків на компресорі не було, стрічками компресор огороджений не був. Свідку довелось виїхати на зустрічну смугу, щоб уникнути зіткнення з компресором, якій він побачив на відстані 10-15 метрів. Позаду автомобіля свідка їхав ОСОБА_4. Через 30-40 секунд після того, як свідок проїхав повз компресора він почув удар від зіткнення, однак самого зіткнення свідок не бачив. ОСОБА_12 висадив пасажирів на залізничному вокзалі і повернувся на місце ДТП. Удар прийшовся на передню праву частину таксі.
Допитані у судовому засіданні за клопотанням адвоката ОСОБА_3 свідки суду показали наступне.
Так, свідок ОСОБА_13 суду показав, що в той день коли сталася подія він вночі також проїзжав повз компресора, який стояв на узбіччі дороги на відстані 1-1,5 м від бордюру. Ліхтарі знаходилися на відстані 10-15 метрів від компресора та засліплювали очі, а сам компресор був погано освітлений. Компресор не був огороджений, попереджувальні знаки також були відсутні. На думку свідка підсудний не винен в ДТП.
СвідокОСОБА_14 суду показав, що восени чотири роки тому, в той день коли підсудний потрапив у аварію, свідок декілька разів проїздив повз компресор, який стояв на дорозі і не був освітлений, оскільки світло прожекторів било в очі, а не освітлювало компресор. Якби свідок не їхав по середині дороги то також зіткнувся би з компресором. Свідок наголосив, що компресор не був огороджений попереджувальною стрічкою, тумби з світло відбиваючим знаком попередження також не було, знак з'явився через три години після ДТП.
Свідок ОСОБА_15, суду показав, що він проїздив біля компресору, який стояв на відстані одного метру від бордюру, не був огороджений і біля нього була калюжа з водою. Оглядовість того дня була дуже обмеженою, видно було за 2-3 метри попереду себе. Прожектори засліплювали очі, а не освітлювали дорогу. Якби свідок не їхав по середині дороги, то зіткнувся би з компресором.
Свідок ОСОБА_16 суду показав, що в ніч події він проїздив біля місця ДТП. Компресор стояв на проїзній частині дороги на відстані 1-1,5 метра від бордюру. Жодних попереджувальних знаків на компресорі не було. Очі сліпили ліхтарі, тому він вважає, що у підсудного не було шансів уникнути аварії.
Свідок ОСОБА_17 суду показав, що очевидцем ДТП він не був, однак того ж дня близько 02 год. ночі проїздив повз компресора, який стояв на проїзній частині дороги і ледве уник зіткнення з ним, оскільки компресор не був огороджений, попереджувальних знаків не було, а світло ліхтарів засліплювали очі, а не освітлювали сам компресор.
Свідок ОСОБА_18суду показав, що він бачив наслідки ДТП, яке сталося 08 грудня близько 05 год. ранку. Того ж дня свідок бачив компресор, який стояв на відстані 1,5-2 м від бордюру, тому об'їхати його можливо лише виїхавши на смугу зустрічного руху.
Слідчий ОСОБА_19 суду показав, що кримінальна справа відносно ОСОБА_4. була йому повернута для завершення слідства, до цього справу розслідувало троє слідчих. Слідчий пояснив, що відтворення обстановки та обставин події проводилося за участі підсудного, на іншій вулиці, через реконструкцію, яка на той час проводилася по вул. Привокзальній. Під час слідчого експерименту слідчий намагався штучно створити умови подібні до умов на момент ДТП, однак ОСОБА_4. зазначив, що умови відрізняються від умов на момент ДТП.
Свідок ОСОБА_20 суду показав, що він знайомий з підсудним разом з яким він працює водієм таксі. У 2004 році свідок працював в зміні, та по рації почув повідомлення про ДТП. Свідок приїхав на вказане місце та побачив розбитий автомобіль таксі. Через 2-3 тижня після ДТП свідок давав свій автомобіль для відтворення обстановки та обставин події. Компресор стояв на відстані 2 м. від бордюру. Поруч знаходилося два прожектори, тому причеп можна було побачити, однак, коли йде зустрічна машина, то вона засліплює очі водію. Будь яких попереджувальних знаків біля компресора не було. При проведенні слідчих дій, слідчий відміряв відстані кроками. Відстань від причепа до автомобіля була близько 6м.
Експерт ОСОБА_21, суду показав, що він підтримує експертний висновок в повному обсязі. При проведенні експертизи, експерт керувався постановою про її призначення. Він користувався вимірами та даними наданими слідчим, автомобіль на дослідження не надавався, участі у відтворенні обстановки та обставин події він не приймав. Експертиза базувалася на вихідних даних. Крайня частина компресора знаходилася біля бордюру, ліва частина знаходилася на відстані 2,23 м, контакт відбувся з лівою габаритною точкою, боковий інтервал складав 0,77 м. Під час проведення експертизи схема ДТП не використовувалась, все проводилося за допомогою математичних розрахунків. Не думку експерта зіткнення можна було уникнути, змінивши напрямок руху чи застосувавши екстрене гальмування, однак слідів гальмування на дорозі не виявлено, оскільки підсудний екстреним гальмуванням не скористався.
Крім того, вина підсудного доводиться дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи, а саме:
- довідкою Вінницької міської клінічної лікарні № 2 від 08.12.2004 р. за № 24236 про госпіталізацію в реанімаційне відділення МКЛ №2 ОСОБА_5 з діагнозом: ЗЧМТ, забій головного мозку, забійно-проникаюча рана правої лобно-вискової області. Закритий перелом правої гомілки (Т.№1 а. с. 3 );
- довідкою Вінницької міської клінічної лікарні № 2 від 08.12.2004 р. про те, що смерть ОСОБА_5. наступила в 6.25 год. внаслідок отриманих при ДТП тілесних ушкоджень ( Т.№1 а. с.4 );
- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та схемою до нього від 08.12.2004р., де зафіксовано розташування автомобіля після зіткнення, слідова інформація на проїзній частині дороги після ДТП. Оглядом також зафіксована, що ділянка дороги по вул. Привокзальній в м. Вінниці без будь - яких вибоїн, асфальтована, в сухому стані (Т. №1 а. с. 5-6 );
- протоколом огляду автомобіля марки «ГАЗ-3110» д.н.з. НОМЕР_1, де відображено технічні пошкодження даного транспортного засобу на момент огляду. В автомобілі розбито лобове скло, два правих бокових скла, права фара, деформовані верх автомобіля, капот, троє дверцят, моторний відсік, праве та ліве передні крила автомобіля ( Т.№1 а. с. 7-8 );
- протоколом огляду речового доказу від 13.12.2004р., а саме автомобіля марки «ГАЗ-3110» д.н.з. НОМЕР_1 з фототаблицями до нього, у якому зафіксовані пошкодження даного автомобіля (Т.№1 а. с. 15-19 );
- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 15.12.2004р., згідно якого під час наближення ОСОБА_4. до причепа з появою останнього в полі зору, машину підсудного було зупинено, відстань склала 18 метрів, відстань від передньої осі таксі до правого краю бордюру склала 3,0 м. Даний протокол зі схемою до нього підписані ОСОБА_4 і понятими без будь-яких зауважень (Т.№1 а. с. 32-33 );
- копією карти виїзду швидкої медичної допомоги від 08.12.2004р., де відображений виїзд бригади № 8 по виклику до ринку «Привокзальний» з приводу ДТП по вул. Привокзальній. Потерпілий ОСОБА_5. з діагнозом: ВЧМТ, забій головного мозку, проникаюча забійна рана лобно - височної області справа. Закритий перелом правої ключиці потерпілий доставлений в МКЛ № 2 ( Т.№1 а. с.54 );
- висновком судово - медичної експертизи № 1094 (є) від ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до якого при експертизі трупа ОСОБА_5. виявлена відкрита проникаюча черепно - мозкова травма: рани та садна голови, синці в обох очних ділянках, перелом кісток носа, множинні переломи кісток основи та склепіння черепа, розрив твердої мозкової оболонки, забій головного мозку, крововилив в шлуночки головного мозку, набряк, дислокація головного мозку. Ушкодження уОСОБА_5утворились від дії твердих тупих предметів, можливо, при ударі у виступаючі частини усередині салону автомобіля в момент ДТП. Смерть ОСОБА_5 настала від відкритої черепно - мозкової травми, яка ускладнилась набряком та дислокацією головного мозку. Черепно - мозкова травма у ОСОБА_5 мала ознаки тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння і стоїть в причинному зв'язку зі смертю. На момент смерті ОСОБА_5 був тверезий (Т.№1 а. с. 61-62 );
- висновком судової автотехнічної експертизи № 92-а, від 12.05.2005 р. згідно якої величина мінімального безпечного інтервалу при об'їзді компресора повинна складати не менше 0,6-0,625 метра. З технічної точки зору технічна можливість уникнути зіткнення з компресором у водія автомобіля «ГАЗ-3110» державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_4. забезпечувалася виконанням вимог п. 10.1 ПДР України при вихідних даних, вказаних в постанові про призначення експертизи і по причинах, вказаних в дослідницькій частині. В даній дорожній обстановці водію автомобіля «ГАЗ-3110» ОСОБА_4. необхідно було діяти згідно з вимогами п. 10.1 ПДР України, згідно з яким перед початком руху, перестроюванням та будь - якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху ( Т. №1 а. с.97-99 );
- висновком експертизи №211а від 22.06.2006р., відповідно до якої, кут між продольними вісями пошкодженого кузова автомобіля «ГАЗ-3110» та компресора «ЗИФ-5» на момент контакту становив 355-5 градусів. В зв'язку з тим, що під час огляду місця ДТП не було виявлено слідів руху автомобіля «ГАЗ-3110» до зіткнення, тому дати відповідь на питання, як розміщувались транспортні засоби відносно елементів дороги, експертним шляхом не представляється можливим (Т.№2 а.с. 183-184);
- протоколом огляду транспортного засобу від 09.06.2006 р., а саме автомобіля «ГАЗ-3110», який був учасником ДТП 08.12.2004р. та фототаблиці до нього (Т.№2 а.с. 177, 185-187);
- протоколом відтворення обстановки і обставин події від 18.09.2007р. та схемою до нього, у якому відображені відстані та місце положення автомобіля «ГАЗ-3110» та компресора «ЗИФ-5» на момент ДТП, що сталося 08.12.2004р. Т.№2 а.с. 232-234);
- висновком судово - автотехнічної експерта №331-а від 08.10.2007р., згідно якого:
1. В даній дорожній обстановці дії водія автомобіля «ГАЗ-3110» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_4. з технічної точки зору регламентувалися вимогами п.п. 10.1, 12.2, 12.3 ПДР України.
2. В умовах даної пригоди, при вихідних даних вказаних в постанові про призначення експертизи, водій автомобіля «ГАЗ-3110» д.н.з. НОМЕР_1 мав технічну можливість попередити зіткнення з компресором «ЗИФ-5» шляхом виконання вимог п. 12.3 ПДР України (Т.№2 а.с. 239-243).
Проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд критично оцінює показання підсудного ОСОБА_4. щодо невизнання ним вини в інкримінованому йому діянні, передбаченому ст. 286 ч.2 КК України, тобто у вчиненні ДТП - 08.12.2004р. біля 05.30 год. в м. Вінниці по вул. Привокзальній під час керування технічно - справним автомобілем «ГАЗ 3110» державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись в напрямку вулиці Коцюбинського в районі перехрестя з вул. Короленко та звинувачення працівників фірми «Фавор», які залишили компресор без будь - яких дорожніх попереджувальних знаків, і вважає, що показання підсудного є хибно обраний ним спосіб захисту від пред'явленого обвинувачення і намагання уникнути відповідальності за вчинений злочин, оскільки вони спростовуються наступними доказами:
- первинними пояснення підсудного від 08.12.2004р., де він зазначає: «…рухався по вул.. Привокзальній в напрямку залізничного вокзалу … швидкість була 50-55км./год., в районі перехрестя із вул. Короленко мене засліпив автомобіль, який рухався на зустрічній смузі включивши при цьому дальнє світло фар, а також мене засліпив фонар, який був попереду і який освітлював ринок і тут я відчув удар в праву частину автомобіля, вийшовши із автомобіля я побачив, що зіткнувся із причепом на якому був компресор, який стояв біля узбіччя правого по ходу руху автомобіля». Дані пояснення свідчать про те, що ОСОБА_4. у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості не вибрав таку швидкість при якій він мав змогу зупинити транспортний засіб, тобто в діях підсудного відсутні взагалі будь - які дії направленні на застосування гальмування. Також підсудний зазначив про місце знаходження компресору (Т.№ 1 а.с.9). Будучи допитаним в якості свідка 17.12.2004р. підсудний підтвердив швидкість руху, з якою він рухався, наявність фонарів, фар зустрічних транспортних засобів і підтвердив, що гальмування він не застосовував(Т.№1 а.с.20). Суд звертає увагу, що викладені підсудним обставини не встановленні досудовим слідством і не знайшли своє підтвердження під час судового слідства, тому суд не бере їх до уваги.
Будучи допитаним під час судового слідства 01.08.2005р., підсудний показав: « Рухався по Привокзальній на вул. Короленка. Було два фонаря. Сліпило в очі. Йшли зустрічні машини. Я їхав в 2-х метрах від бордюру, коли розминувся із зустрічною машиною, побачив темний об'єкт. Повернув рулем вправо. Сталося зіткнення.» Дані показання свідчать про те, що підсудний все ж таки бачив перешкоду, але негайно не вжив заходів до зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу.
Під час розгляду справи в суді 23.09.2008р. підсудний на запитання суду відповів, що зустрічний транспортний засіб йому не заважав.
Дані обставини свідчать про неправдивість показань підсудного і намагання ввести суд в оману.
- показаннями потерпілої ОСОБА_1, які є послідовними як під час судового слідства так і під час досудового слідства;
- показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_9., ОСОБА_7., ОСОБА_8, які показали, що були прийняті всі заходи для визначення місця знаходження компресора, які також є послідовними;
- показаннями свідка ОСОБА_12, який показав, що він обїхав компресор;
- показаннями допитаних свідків за клопотанням адвоката ОСОБА_13ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17., ОСОБА_18, які повідомили, що в день події бачили компресор та об'їхали його;
- висновками викладених вище експертиз;
- показаннями експерта ОСОБА_21, який підтримав висновок експертизи.
Таким чином, досліджені судом докази суд покладає в основу вироку.
Дії підсудного ОСОБА_4. суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, особою яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
При призначені покарання підсудному ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, підсудний вчинив тяжкий злочин, особу винного, а саме:
- по місцю проживання та роботи ОСОБА_4. характеризується позитивно (т.1 а. с. 103, 130 ),
- раніше не судимий (т.1 а. с. 51 ),
- на обліках у Вінницькій обласній психоневрологічній лікарні ім. акад. О.І. Ющенко та у Вінницькому обласному наркологічному диспансері «Соціотерапія» підсудний не перебуває (т.1 а. с. 64, 67, 323 );
- протоколом № 7502 медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю (наркотику) та стану сп'яніння від 08.12.2004 р., відповідно до якого ОСОБА_4. тверезий, ознак алкогольного сп'яніння не виявляє ( т. 1 а.с.63).
Обставин, які пом'якшують покарання, згідно ст. 66 КК України, у судовому засіданні не виявлено.
Обставин, які обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, у судовому засіданні не виявлено.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, а також те, що підсудний у вчиненому не каявся, шкоду не відшкодував, думку потерпілої, суд приходить до висновку, про те, що необхідним й достатнім для виправлення та попередження нових злочинів ОСОБА_4 буде покарання у виді позбавлення волі в межах санкції частини статті, за якою кваліфіковано його діяння блище до найнижчої межі.
Наявні в справі цивільні позови суд вирішив наступним чином.
Так, позов цивільного позивача ТОВ «Фавор» на суму 100 гривень(Т.№1 а.с.128) задоволенню не підлягає, як недоведений, оскільки ТОВ «Фавор» не надано жодних доказів на підтвердження своїх позовних вимоги.
Позов потерпілої ОСОБА_1 в частині відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки потерпілою надані всі докази в підтвердження витрат на поховання та пов'язані з даним ритуалом витратами, про що свідчать довідки та квитанції ( Т.№1 а. с. 151-159, 337-343 ).
При вирішенні питання про розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує суть позовних вимог, характер, обсяг, глибину та тривалість заподіяних потерпілій моральних страждань, те, що потерпіла ОСОБА_1 втратила годувальника сім'ї, батька двох неповнолітніх дітей, дбайливого чоловіка, в зв'язку з чим у неї та її доньки погіршився стан здоров'я, тому і вона і дитина змушені були проходити курс лікування( Т.№1 . 338-343 ), виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, вимоги ст. ст. 23, 1167 ЦК України, і оцінює моральну шкоду в сумі 70 000грн.
Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч.2 цієї статті. Частина 2 передбачає, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Відповідно до ст. 1187 ЦК України, суд вважає, що стягнення у відшкодування спричиненої злочином шкоди потерпілій ОСОБА_1 необхідно здійснити з цивільного відповідача ТОВ «Таксопарк плюс» ( Т.№ 1 а. с. 123), оскільки в даному випадку шкода спричинена автомобілем «ГАЗ - 3110», який є джерелом підвищеної небезпеки, що належить цивільному відповідачу.
Відповідно до ст. 1172 ЦК України, юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків.
В даному випадку ОСОБА_4. під час вчинення ДТП перебував у трудових відносинах з ТОВ «Таксопарк плюс».
При вирішенні питання про відшкодування витрат, понесених потерпілою в сумі 3 000 грн. по наданню юридичної допомоги, суд враховує, тривалість розгляду даної кримінальної справи, а тому дані витрати підлягають відшкодуванню підсудним в повному обсязі, відповідно до ст.93 КПК України.
Також суд, вважає за необхідне стягнути з підсудного на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України у Вінницькій області витрати пов'язанні з проведеними дослідженнями ( Т.№ 1 а.с. 96, Т.№ 2 а.с. 182, 238).
Речові докази знаходяться на зберіганні у власників.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, ст. 65 КК України, суд -
з а с у д и в :
ОСОБА_4визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту звернення вироку до виконання.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ТОВ «Таксопарк плюс» на користь ОСОБА_1кошти в сумі 3 515 ( три тисячі п'ятсот п'ятнадцять ) грн. 93 коп. у відшкодування спричиненої злочином матеріальної шкоди та 70 000 (сімдесят тисяч) грн. у відшкодування завданої злочином моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_4. на користь ОСОБА_1 3 000(три тисячі )грн. у відшкодування витрат на правову допомогу.
Цивільний позов ТОВ «Фавор» залишити без задоволення.
Стягнути із засудженого ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області витрати за проведені експертизи в сумі 585 (п'ятсот вісімдесят п'ять) гр. 84 коп.
Речові докази у справі, які знаходяться на зберіганні у власників - залишити власникам.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4, до набрання вироком законної сили, залишити попередній - «підписка про невиїзд».
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області на протязі 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя: