АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Справа №22-4812/2006 Головуючий в 1 інст. - Поєдинок І.А.
Доповідач - Кателін В.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді: Шестакової Н.В.
Суддів: Летягіної О.В. КателінаВ.П.
При секретарі Смаль О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Сімферополі адміністративну справу за апеляційною скаргою Військового комісаріату АР Крим на постанову Залізничного районного суду м. Сімферополя від 20.04.2006 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військового комісаріату АР Крим про встановлення статусу учасника бойових дій,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військового комісаріату АР Крим про встановлення статусу учасника бойових дій.
Вимоги мотивовані тим, що він має право на статус учасника бойових дій, оскільки в 1983 році він здійснив три бойових вилетів в Демократичну Республіку Афганістан, однак комісія військового комісаріату АР Крим рішенням від 20.10.2005 року йому в цьому відмовила.
Постановою Залізничного районного суду м. Сімферополя від 20 квітня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені. Визнано дії посадових осіб Військового комісаріату АР Крим про відмову в визнанні за ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій - протиправними. Зобов'язано посадових осіб Військового комісаріату АР Крим визнати за ОСОБА_1 статус учасника бойових дій.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Військовий комісаріат АР Крим подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти по справі нову постанову якою відмовити у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи й обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовольнити частково.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції посилався на довідку Військової частини № 42147, яка свідчить про те, що позивач здійснював виліти в Демократичну Республіку Афганістан під час проходження військової служби в Збройних Силах СРСР в 1983 році. В особової справі позивача мається відмітка про наявність трьох бойових вилетів ДР Афганістан.
Колегія суддів не може погодитись з висновками суду першої інстанції тому, що відповідно до ч.2 ст. 4, ч.І ст.5, ч.І п.2 ст.6 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 23 листопада 1995 року, із змінами і доповненнями, внесеними Законами України -до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.
Учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час. Учасники бойових дій на території інших країн визнаються військовослужбовці Радянської Армії, Військово - Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього союзу РСР ( включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей час велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флоту).
Як свідчать висновки суду, підставою для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 являється СПИСОК не встановлення статусу ветеранів війни та видачу посвідчення УБД (а.сп.3) та довідка військової частини № 42147 яка свідчить про те, що позивач здійснював виліти В Демократичну Республіку Афганістан в 1983 році.
Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції тому, що згідно п.2 Положення про комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу учасника війни відповідно до зазначеного закону, затвердженого Наказом Міністерства соціального захисту населення України НОМЕР_1 (у редакції Наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 06.08. 2003 р. №891/8212 встановлено, що питання, пов'язані із встановленням статусу учасника війни відповідно до Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" вирішують комісії, які створюються Урядом АР Крим, які безпосередньо ведуть облік та обслуговують ветеранів війни або розглядають документи з надання встановлених пільг ветеранам війни.
В своїх позовних вимогах позивач просить визнати рішення комісії про відмову в визнані за ним статусу учасника бойових дій посилаючись не на саме рішення комісії, а на СПИСОК Військового комісаріату АР Крим, затвердженого Військовим комісаром АР Крим 20.10 2005 року.
В матеріалах справи відсутнє зазначене рішення комісії і не було предметом оцінки судом першої інстанції при прийняті постанови про задоволені позовних вимог.
Відповідно до ч.З ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги, що не були заявлені в суді першої інстанції.
За такими обставинами колегія суддів вважає, що при прийняті постанови, суд не з'ясував обставини, які пов'язані саме з предметом спору, та правові норми, якими врегульовані ці правовідносини, а тому висновок суду першої інстанції не може бути визнано обгрунтованим, оскільки суд дійшов його в наслідок неправильного застосування норм процесуального права, що суду апеляційної інстанції перешкоджає дослідити нові докази і обставини які не були предметом розгляду в суді першої інстанції, і на підставі ст. 202 Кодекса адміністративного судочинства України постанову суду скасовує, а справу повертає до суду першої інстанції на новий розгляд.
Керуючись ст. 202, Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія судової палати.
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу Військового комісаріату АР Крим задовольнити частково.
Постанову Залізничного районного суду АР Крим від 20 квітня 2006 року скасувати, справу повернути до суду першої інстанції на новий розгляд. Постанова може бути оскаржена до Вищого Адміністративного Суду України в касаційному порядку протягом одного місяця з дня її проголошення.