апеляційний суд

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа №22-7651/2006                              Головуючий в 1 інст. - Захарчук В.В.

Доповідач - Кателін В.П.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді:   Шестакової Н.В.

Суддів:   Летягіної О.В.

Кателіна В.П.

При секретарі                                              Смаль О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1., ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 21 лютого 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1, ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно

Вимоги позивачів мотивовані тим, що після смерті їх діда ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 залишилось спадкове майно, домоволодіння АДРЕСА_1.

Після смерті ОСОБА_6, фактично прийняв спадщину 1/2 частку зазначеного домоволодіння його син ОСОБА_7, який був прописаний і проживав до смерті батька у будинку. В 2005 році помер їх батько ОСОБА_7 після смерті якого залишилось спадкове майно у вигляді 1/2 частки домоволодіння АДРЕСА_1.

У зв'язку з тим, що позивачі є спадкоємці першої черги, просять визнати факт прийняття спадщини після смерті їх батька ОСОБА_1 померлого 19.02.2005 року та визнати за ними право власності за кожним із них по 1\6 частці домоволодіння АДРЕСА_1.

Рішенням Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 21 лютого 2006 року позовні вимоги задоволені. Встановлено факт прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті свого батька ОСОБА_6 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнано за ОСОБА_1 право власності на 1\2 частку домоволодіння АДРЕСА_1.

Визнано факт прийняття спадщини ОСОБА_1 та ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_7, померлого 19.02.2005 року. Визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 право власності за кожним по 1\6 частці домоволодіння АДРЕСА_1.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції ОСОБА_4 подала апеляційну скару, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити позивачам у задоволені позовних вимог у повному обсязі. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду ухвалено с порушенням норм матеріального права, та по неповно з'ясованим обставинам по справі.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін по справі колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.. 1216, ч.1,2 ст. 1223, ч. 1,3.ст. 1267 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Право на спадкування мають особи, визнані у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1264 ЦК України. Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними. Спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.

Як встановлено по матеріалам справи, позивачі просять визнати факт прийняття спадщини після смерті батька за кожним по 1/6 частці, яке складається із 1/2 частини спадкового майна зазначеного домоволодіння та визнати за ними право власності на його половину.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.. 214 ЦПК України повинен був з'ясувати обставини, які саме пов'язані з предметом спору, встановити характер правовідносин зумовлених фактами, що мають місце, та правові норми якими врегульовані ці правовідносини. Колегія суддів вважає, що висновки суду не узгоджуються з доказами, які є в матеріалах справи, оскільки ""суд визнав факт прийняття спадщини 1\2 частки спадкового майна двома спадкоємцями по 1/6 частці кожному, що не відповідає вимогам закону, тому що від половини спадкового майна, двом спадкоємцям належить не по 1/6 частці, а по 1/4 частці спадкового майна.

Крім того, згідно ст.. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державної реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. Вказане домоволодіння, після завершення будівництва повинне прийняте до експлуатації, і підлягає обов'язкової державної реєстрації.

Як встановлено по матеріалам справи, на момент смерті ОСОБА_6 в 2003 році, і його сина ОСОБА_7, в 2005 році, а також на момент відкриття спадщини і розгляду справи по суті в суді першої інстанції і розгляду апеляційної скарги на рішення суду в суді апеляційної інстанції,    спірне домоволодіння не здане в експлуатацію і не

зареєстровано в БТІ за спадкодавцями, як за власниками відповідних часток спірного домоволодіння.

За такими обставинами висновок суду першої інстанції не може бути визнано обгрунтованим, оскільки суд дійшов його в наслідок неправильного застосування норм матеріального і процесуального права, що суду апеляційної інстанції перешкоджає дослідити нові докази і обставини які не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Керуючись_статтями 303, 304, 311, 315, 317, 319, ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково. Рішення Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 21 лютого 2006 року скасувати, справу повернути до суду першої інстанції на новий розгляд

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня  набрання нею законної сили.