УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року листопада місяця 28 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді Берещанської І.І.,
суддів: Новікова Р.В., Сокола В.С.
при секретарі: Іванові О.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи - Сімеїзька селищна рада, виконавчий комітет Сімеїзької селищної ради, санаторій „Червоний маяк" про знос самочинних будівель, відшкодування моральної шкоди, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Сімеїзької селищної ради, виконавчого комітету Сімеїзької селищної ради, третя особа - санаторій „Червоний маяк" про усунення перешкод у здійсненні права користування, зобов'язання надати дозвіл на реєстрацію права власності на нерухоме майно за апеляційними скаргами ОСОБА_2 на ухвалу Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 10 травня 2006 року та ОСОБА_1 на рішення того ж суду від 18 липня 2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 03 травня 2006 року звернулась до суду з зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачка з листопада 2005 року, здійснюючи самочинне будівництво двоповерхової споруди, розташованої біля її квартири АДРЕСА_1, нанесла їй матеріальну шкоду в розмірі 5000 грн. у вигляді розрушення її квартири, тому споруда підлягає зносу, оскільки, крім вказаного, будова розташована на неналежній відповідачці земельній ділянці, дії відповідачки порушують її права та завдають душевних страждань, тому просила також стягнути з ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.
Відповідачка позовні вимоги не визнала та звернулась з зустрічним позовом (а.с.41-44), вказала, що позивачка сама здійснила самочинне будівництво своєї квартири та облаштувала в ній підвал, що наряду з не проведенням заходів організації водовідводу стічної поверхневої води розрушує не тільки квартиру самої позивачки, а і її квартиру, просила зобов'язати ОСОБА_1 усунути перешкоди у здійсненні права користування своєю квартирою АДРЕСА_2 шляхом облаштування водовідводу поверхневої води з будинку АДРЕСА_1 та стягнути на її користь у відшкодування моральної шкоди 10000 грн.
Крім того заявила вимоги до виконавчого комітету Сімеїзької селищної ради про надання дозволу на розробку проектної документації на
Справа№ 22-6614/2006 р.
реконструкцію сараю, дозволу на його реконструкцію і дозволу на реєстрацію після реконструкції завершеної будівництвом двоповерхової споруди, вказавши що сарай літера „П" потребує негайного ремонту, з цією метою нею й здійснюється будівництво двоповерхової споруди на місці сараю, дозвіл на реконструкцію наданий адміністрацією санаторію „Червоний маяк", усі питання, пов'язані з будівництвом узгоджені з співвласниками квартир будинку АДРЕСА_2, згідно рекомендацій Інституту сучасного мистецтва Академії мистецтва України домогтись забезпечення стійкості будинку АДРЕСА_2 можливо шляхом улаштування водовідводу стічних вод.
Ухвалою Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 10 травня 2006 року забезпечено позов забороною ОСОБА_2 виконувати будівельні роботи у дворі будинку АДРЕСА_2.
Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 18 липня 2006 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено.
ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 18 липня 2006 року просить його змінити в частині відмови в задоволенні її позовних вимог та в цій частині ухвалити нове рішення про задоволення її позову, в іншій частині рішення суду залишити без змін. В обґрунтування своїх вимог вказує, що суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, суд допустив порушення норм матеріального і процесуального права.
ОСОБА_2 в апеляційній скарзі на ухвалу Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 10 травня 2006 року просить її скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги і матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_2 необхідно відхилити, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково за наступними підставами.
Відповідно до ч. 3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов"язковою підставою для скасування рішення суду. Згідно ст. 311 ЦПК України підставою для скасування рішення суду і передачі справи на новий розгляд являється те, що суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
Так матеріали справи вказують, що сторони ОСОБА_1 і ОСОБА_2 являються лише власниками квартир відповідно в будинках АДРЕСА_1 АДРЕСА_2. В позовах сторін санаторій „Червоний маяк" залучений до справи третьою особою. В позові ОСОБА_1 ставиться питання про руйнування як квартири в будинку № 4, так і самого будинку, однак позивачка в позові не вказала хто являється власником будинку. Суд при розгляді справи цей недолік позову не врахував, не вияснив це питання і не залучив власника будинку співвідповідачем до участі по справі, а обмежився лише участю санаторія „Червоний маяк" в якості третьої особи. Якщо санаторій „Червоний маяк" також виявився б власником будинку № 4, як і власником будинку № 2 (а.с.95), тоді суду потрібно було б в порядку ст. 33 ЦПК України обговорити питання про залучення санаторію „Червоний маяк" до участі по справі за позовами сторін співвідповідачем, зважаючи на більш вузький процесуальний зміст прав і обов"язків третьої особи перед правами і обов"язками відповідача.
Крім того, суд не виконав покладених на нього відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України задач. Так, на підставу вимог позову ОСОБА_1 вказувала на причинний зв"язок між самочинним будівництвом відповідачкою і руйнуванням її квартири і для надання доказу в цій частині просила призначити по справі судову будівельно-технічну експертизу (а.с.27). Як вказують матеріали справи суд це питання навіть не обговорював і відповідної ухвали не виносив. Таким чином судом грубо порушені вимоги закону: ст.ст. 1, 4, 5, 10, 11 ЦПК України, що призвело до невідповідності рішення вимогам ст. 213 ЦПК України, згідно якого рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.
Переглядаючи ухвалу суду першої інстанції за апеляційною скаргою ОСОБА_2 колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити. В цій частині суд правильно застосував положення ст. 151, 152 ЦПК України, оскільки матеріали справи як на час розгляду заяви, так і на час апеляційного провадження вказують, що невжиття саме таких заходів забезпечення позову, які вказані в ухвалі суду від 10 травня 2006 р., утруднили б виконання рішення суду. Вирішуючи спір в цій частині колегія суддів зауважує, що інші доводи апеляційної скарги на ухвалу суду від 10 травня 2006 р. відносяться до незгоди з вимогами позову ОСОБА_1.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 311, 312, 313, 314, 315, 317, 319, 324, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 18 липня 2006 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, ухвалу Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 10 травня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в Верховний Суд України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.