УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«15» листопада 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді Шестакової Н.В.

Суддів                                                  КателінаВ.П.

Летягіної О.В.

При секретарі                                      Смаль О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АТЗТ „Аліма-К" про розірвання договору про сумісну діяльність на будівництво двох офісів з гаражами, усунення перешкод в користуванні майном, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, та за зустрічним позовом АТЗТ „Аліма-К" до ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/2 частину майна, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 31 січня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, уточнивши позовні вимоги в ході розгляду справи, до АТЗТ „Аліма-К" , у якому просив суд розірвати договір про сумісну діяльність на будівництво двох офісів з гаражами по АДРЕСА_1, укладений між ним та АТЗТ „Аліма-К" 13 вересня 1995 року, стягнути з відповідача на його користь 125228 грн. на разбірку поверхової надбудови над двома гаражами загальною площею 242,2 кв.м.; 15000грн. в якості компенсації за виконані ним будівельні роботи з благоустрою території; 20000грн. як компенсацію за будівельні роботи по оздобленню другого поверху; 15000грн. за виконані ним електротехнічні роботи і 3000грн. - за роботи по газифікації прибудови, у відшкодування моральної шкоди - 100000грн., та повернути держмито в сумі 2743грн. 50коп.

АТЗТ „Аліма-К" звернулося до суду з зустрічним позовом, в якому просить визнати право власності на 1/2 частину спільного майна - незакінчених будівництвом двох офісів з гаражами, у вигляді одного офісу.

Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 31 січня 2006 року позовні вимоги АОЗТ „Аліма-К" задоволені частково. Визнано право користування АТЗТ „Аліма-К" на 1/2 частину спільного майна - незакінчені будівництвом два офіси з гаражами за адресою: АДРЕСА_1, а саме, другий офіс загальною площею 172,8кв.м. Стягнено з ОСОБА_1 на користь АТЗТ „Аліма-К" витрати по справі в сумі 906грн. 93коп. Зобов'язано ОСОБА_1 не чинити перешкоди АТЗТ „Аліма-К" в реєстрації приналежного йому майна у вигляді 1/2 частини незакінчених будівництвом двох офісів з гаражами, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, а саме, другого офісу загальною площею

Справа № 22-3518/2006 р.                                                                      

172,8 кв.м. Стягнено з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати в сумі 1700грн.

ОСОБА_1 в позові відмовлено.

На вказане рішення ОСОБА_1 принесено апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення суду від 31.01.2006 року, як необгрунтованого та несправедливого, та ухвалення нового рішення по суті позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційною скарги, вислухавши пояснення сторін, колегія суддів вважає, що справа підлягає зняттю з розгляду та направлення до суду першої інстанції для усунення недоліків.

З матеріалів справи вбачається, що в ході розгляду справи ОСОБА_1 уточнив свої вимоги, та просив суд розірвати договір про сумісну діяльність на будівництво двох офісів з гаражами по АДРЕСА_1, укладений між ним та АТЗТ „Аліма-К" 13 вересня 1995 року, стягнути з відповідача на його користь 125228 грн. на знесення поверхової надбудови над двома гаражами загальною площею 242,2 кв.м.; 15000грн. в якості компенсації за виконані ним будівельні роботи з благоустрою території; 20000грн. як компенсацію за будівельні роботи по оздобленню другого поверху; 15000грн. за виконані ним електротехнічні роботи і 3000грн. - за роботи по газифікації прибудови, у відшкодування моральної шкоди - 100000грн., та повернути держмито в сумі 2743грн. 50коп.

Суд своїм рішенням відмовив йому в задоволенні вимог про розірвання договору про сумісну діяльність від 13.09.1995 року, про стягнення з АТЗТ „Аліма-К" на його користь 15000грн. за будівельні роботи по благоустрою території, 20000грн. за будівельні роботи по оздобленню другого поверху, 15000грн. за електротехнічні роботи, 3000грн. за роботи, пов'язані з газопостачанням прибудови, сплачене держмито в сумі 2743грн. 50коп., та 100000грн. у відшкодування моральної шкоди.

Але суд першої інстанції не розглянув вимогу ОСОБА_1 про стягнення з відповідача суму 125228 грн. за знесення двоповерхової надбудови на двома гаражами загальною площею 242,2 кв.м. по АДРЕСА_1 /а.с.77, т.З/.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 220 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Згідно з частиною 4 статті 297 ЦПК України, при надходженні справи без вирішення питання про ухвалення додаткового рішення, справа підлягає поверненню до суду першої інстанції із зазначенням строку для усунення недоліків.

Також, колегія суддів з цивільних справ апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції не оговорив в своєму рішенні позовні вимоги АТЗТ „Аліма-К" про визнання за ним права власності на 1/2 частину спірного майна - другого офісу загальною площею 172,8 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, визначивши лише право користування зазначеним майном. Адже, з матеріалів справи вбачається, що АТЗТ „Аліма-К" заявляло до суду вимоги щодо визнання права власності /а.с. 160 т.2, а.с.63 т.3/.

Таким чином, суд належним чином не розглянув позовні вимоги АТЗТ „Аліма-К".

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 220, 297 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Справа № 22-3518/2006р.      

Зняти з розгляду справу за позовом ОСОБА_1 до АТЗТ „Аліма-К" про розірвання договору про сумісну діяльність на будівництво двох офісів з гаражами, усунення перешкод в користуванні майном, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, та за зустрічним позовом АТЗТ „Аліма-К" до ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/2 частину майна, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, та повернути до суду першої інстанції для усунення вказаного недоліку в строк до 15 грудня 2006 року.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення,

та оскарженню не підлягає.