ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
___________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
13.01.2009 року Справа № 7/164пн
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бойченка К.І.
суддів Журавльової Л.І.
Семендяєвої І.В
секретар
судового засідання: Шабадаш Д.С.
за участю представників:
від позивача: -повноважний представник не прибув;
від відповідача: -повноважний представник не прибув;
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи
ОСОБА_1,
м. Рубіжне Луганської області
на рішення
господарського суду Луганської області
від 27.11.08
по справі №7/164пн (суддя -Калашник Т.Л.)
за позовом: Рубіжанської міської ради, м. Рубіжне Луганської області
до відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи
ОСОБА_1,
м. Рубіжне Луганської області
про зобов'язання вчинити певні дії
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2008 року Рубіжанська міська рада, м. Рубіжне Луганської області (далі за текстом -Рубіжанська міська рада, позивач), звернулась до господарського суду Луганської області з позовною заявою з вимогами про зобов'язання Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м. Рубіжне Луганської області (далі за текстом -приватний підприємець ОСОБА_1, відповідач), звільнити земельну ділянку, площею 0,0006 га, що розташована в районі житлового будинку АДРЕСА_1, включаючи знесення кіоску, та про повернення цієї земельної ділянки Рубіжанській міській раді.
Рішенням господарського суду Луганської області від 27.11.08 у даній справі позов задоволений у повному обсязі, а саме: відповідача зобов'язано звільнити земельну ділянку, площею 0,0006 га, розташовану в районі житлового будинку АДРЕСА_1, включаючи знесення кіоску, та повернути її позивачу; а також з відповідача в дохід Державного бюджету України стягнуто витрати по сплаті державного мита у сумі 85 грн. 00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.
Дане рішення суду першої інстанції мотивовано наступним:
-положеннями ст. ст. 13, 41, 142, 143, 144, 145 Конституції України, ст. ст. 12, 116, ч. 1 ст. 124, ст. ст. 125, 126, п. „б” ч. 1 ст. 211, ст. 212 Земельного кодексу України, ст. ст. 2, 33 Закону України „Про оренду землі”, п. 34 ч. 1 ст. 26, ч. 2 ст. 77 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”;
-чинним законодавством України передбачено, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, щодо регулювання земельних відносин є прийняття рішення сесії;
-передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки;
-право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації; право оренди землі оформлюється договором, який реєструється відповідно до закону;
-після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору, він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом -повідомленням; тобто чинним законодавством не передбачений порядок автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін, лише визначено, що в цьому разі договір підлягає поновленню;
-поновлення договірних відносин стосовно оренди земельної ділянки комунальної або державної власності можливе лише шляхом прийняття відповідного рішення органу місцевого самоврядування або виконавчої влади, який за законодавством має такі повноваження, та укладенням відповідного договору оренди земельної ділянки;
-матеріалами даної справи підтверджується те, що відповідач в порушення ст. 125 Земельного кодексу України та умов договору на право користування землею (на умовах оренди) від 20.12.02 використовує земельну ділянку після закінчення строку дії договору без одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації;
-громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок; самовільно зайняті ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду;
-судом першої інстанції заперечення відповідача спростовані матеріалами даної справи та відхилені за необґрунтованістю;
-обґрунтованістю позовних вимог у повному обсязі.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Луганської області від 27.11.08 у справі №7/164пн, відповідач подав до Луганського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, у якій просить згадане рішення скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує на наступне:
-на думку апелянта, суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неповно з'ясував обставини справи, порушив норми процесуального права, що і призвело до ухвалення незаконного рішення;
-правовідносини щодо визнання володіння і користування земельною ділянкою з боку орендодавця є виключною компетенцією міської ради, яка є стороною (орендодавцем) договору оренди земельної ділянки, що визначається частиною 2 статті 4 Закону України „Про оренду землі” і договором оренди земельної ділянки про виконання зобов'язань, за яким пред”явлено позов;
-із позову вбачається, що позивачем зазначена Рубіжанська міська рада, але позов підписаний міським головою і цій підпис засвідчений печаткою виконавчого комітету Рубіжанської міської ради;
-відповідно до ч. 1 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача, а тому до суду першої інстанції за позовом звернулась неуповноважена особа -виконавчий комітет Рубіжанської міської ради, якому не належить право вимоги і права якого не порушені;
-відповідно до договору оренди земельної ділянки, і таке відповідає вимогам законодавства, орендодавцем визначена міська рада, а не міський голова та не виконавчий комітет Рубіжанської міської ради. З огляду на положення статей 33, 42 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” -повноваження щодо виконання функцій сторони у договорі оренди цим органам і особі не надано;
-згідно зі ст. 34 Закону України „Про оренду землі” у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором, але у даному випадку порядок повернення земельної ділянки, як умова договору оренди, не визначений;
-на думку відповідача, при обставинах відсутності вимоги від орендодавця про звільнення відповідачем ділянки невідомо як потрібно виконати рішення суду, - якій компетентній особі передати земельну ділянку, і яким документом буде визначений факт передачі.
Позивач відзиву на апеляційну скаргу відповідача до Луганського апеляційного господарського суду не подав.
Повноважні та компетентні представники сторін у судове засідання, яке відбулося 13.01.09, не прибули, хоча усі сторони у даній справі були повідомлені Луганським апеляційним господарським судом про час, дату та місце цього судового засідання належним чином, про що свідчать матеріали даної справи.
Крім того, Луганський апеляційний господарський суд в ухвалі від 12.12.08 про порушення апеляційного провадження у справі №7/164пн зазначив, що не з'явлення повноважних та компетентних представників сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги та перегляду оскаржуваного рішення господарського суду Луганської області по суті.
Розпорядженням заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 12.12.08 відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної скарги Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м. Рубіжне Луганської області, на рішення господарського суду Луганської області від 27.11.08 у справі №7/164пн призначено судову колегію у складі: головуючий суддя -Бойченко К.І., суддя -Журавльова Л.І., суддя -Семендяєва І.В.
Згідно з ч. 2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали даної справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, оцінивши надані сторонами докази у сукупності, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача до задоволення не підлягає, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів даної справи і встановлено господарським судом Луганської області, Рубіжанська міська рада (позивач у справі) та Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 (відповідач у справі) 20.12.02 уклали договір на право користування землею (на умовах оренди) (далі за текстом - договір).
Даний договір зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди в Рубіжанському відділі земельних ресурсів за №120 від 20.12.02.
Договір був укладений на підставі рішення десятої сесії двадцять четвертого скликання Рубіжанської міської ради від 29.11.02 б/н (далі за текстом -рішення Рубіжанської міськради).
Згідно з п. 1.1 договору та п. 1 рішення Рубіжанської міськради позивач надав, а відповідач прийняв у тимчасове користування земельну ділянку площею 0,0006 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.
За умовами п. 2.1 договору та п. 1 рішення Рубіжанської міськради земельна ділянка надавалась відповідачу під розміщення торгівельного кіоску.
Умовами п. 2.2 договору сторони передбачили, що договір укладається на чотири роки, починаючи з дати його реєстрації. По закінченні терміну договору орендар має переважне право на поновлення договору на новий термін. У цьому разі зацікавлена сторона повинна повідомити письмово другу сторону про бажання щодо продовження дії договору на новий термін не пізніше, ніж за два місяці до його закінчення.
Відповідно до ч. 2 ст. 125 Земельного кодексу України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
У даному випадку, право на оренду земельної ділянки виникло з 20.12.02, а припинилося з 20.12.06 у зв'язку з закінченням строку дії договору.
Відповідно до частини 1 статті 33 Закону України „Про оренду землі” після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.
Згідно з пунктом 34 статті 26 Закону України „Про місцеве самоврядування” до виключної компетенції міської ради належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, які розглядаються виключно на пленарному засіданні ради -сесії.
Таким чином, враховуючи, що чинним законодавством не передбачено автоматичного поновлення договорів оренди землі, реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін можливе лише за наявності відповідного рішення органу місцевого самоврядування.
Така правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 20 травня 2008 року у справі №30/234.
Крім того, після закінчення строку дії договору, рішенням Рубіжанської міської ради від 28.02.07 №15/68 відмовлено Суб'єкту підприємницької діяльності -фізичній особі (приватному підприємцю) ОСОБА_1 (відповідачу у справі) в наданні йому в оренду строком на п'ять років земельної ділянки загальною площею 0,0006 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1. Дане рішення прийнято за результатами розгляду заяви відповідача від 23.01.07.
Доказів звільнення земельної ділянки, що оспорюється, до звернення позивача з позовом до суду або після порушення судом першої інстанції провадження у даній справі на день прийняття оскаржуваного рішення відповідачем не надано, по суті позовних вимог відповідач не заперечує.
Факт зайняття відповідачем спірної земельної ділянки без правовстановлюючих документів підтверджується Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства, складеним та підписаним 11.06.07 Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Луганській області (Луганською Облдержземінспекцією).
Згідно частини 2 статті 83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Згідно зі ст. 391 Цивільного кодексу України та ст. 48 Закону України „Про власність” власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, хоча б відповідні порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.
Як вбачається з апеляційної скарги, заявник в обґрунтування доводів за неї посилається на те, що позивачем по справі зазначена Рубіжанська міська рада, але позов підписаний міським головою і підпис засвідчено печаткою виконавчого комітету Рубіжанської міської ради.
Скаржник зазначає, що в порушення ч. 1 ст. 54 Господарського кодексу України до суду звернулась неуповноважена особа -виконавчий комітет міської ради, якому не належить право вимоги і права якого не порушені.
Також, скаржник зазначає, що порядок повернення земельної ділянки, як умова договору оренди, не визначений.
Судовою колегією доводи відповідача щодо неправомірності підпису позову головою Рубіжанської міської ради залишаються поза увагою, враховуючи те, що орендодавцем за договором на право користування землею (на умовах оренди) від 20.12.02 визначено Рубіжанську міську раду, договір підписано міським головою ОСОБА_2 (а.с. 7-8).
Відповідно до ст. 12 Закону України „Про місцеве самоврядування” міський голова є посадовою особою територіальної громади.
Тому, посилання відповідача на те, що позов подано та підписано неуповноваженою особою, не відповідає матеріалам справи.
З урахуванням наведених норм матеріального права та обставин справи, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо обґрунтованості позовних вимог та визнання позову таким, що підлягає до задоволення, з покладенням судових витрат за позовом на відповідача.
За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про законність оскаржуваного рішення, а тому залишає його без змін.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита у розмірі 42 грн. 50 коп. за подання апеляційної скарги покладаються на заявника скарги (відповідача у справі) -Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_1, м. Рубіжне Луганської області.
У судовому засіданні прийнято вступну та резолютивну частини постанови.
Керуючись ст. ст. 43, 49, 85, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -
П О С Т А Н О В И В:
1.Апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м. Рубіжне Луганської області, на рішення господарського суду Луганської області від 27.11.08 у справі №7/164пн залишити без задоволення.
2.Рішення господарського суду Луганської області від 27.11.08 у справі №7/164пн залишити без змін.
3.Витрати по сплаті державного мита у розмірі 42 грн. 50 коп. за подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного господарського суду покласти на відповідача (заявника скарги) -Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичну особу ОСОБА_1, м. Рубіжне Луганської області.
Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя К.І. Бойченко
Суддя Л.І. Журавльова
Суддя І.В. Семендяєва