ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.08                                                                          Справа №  18/179/08

Суддя   Носівець В.В.

за позовом дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1)

до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Запоріжгаз” (69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, 7)

про стягнення  8813586,03 грн.,

Суддя Носівець В.В.

представники сторін:

від позивача: Бєлячкова О.В., довіреність бланк №2-72 від 08.07.2008р.

від відповідача: Влас Т.О., довіреність №08/19 від 04.01.2008р.

СУТНІСТЬ  СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 08.08.2008 року звернувся позивач дочірня компанія “Укртрансгаз” Національної акціонерної  компанії “Нафтогаз України”  з позовною заявою до відповідача відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Запоріжгаз” про стягнення 7 848 263, 53 грн.,  у тому числі 5712944,21 грн. основного боргу, 162742,08 грн. пені, 1542755,16 грн. втрат від  інфляції,  29915,99 грн. 3 % річних та 399906,09 грн. штрафу, на підставі договору на транспортування природного газу для потреб населення № 11-880, від 07.12.2004 р., ст.ст. 526, 625 ЦК України, п.2 ст.231 ГК України.

Ухвалою суду від 13.08.2008 року порушено провадження у справі №18/179/08, судове засідання призначено на 02.10.2008 року.

Ухвалою суду від 02.10.2008 року продовжено строк розгляду справи на два місяці до 08.12.2008 року, судове засідання призначено на 17.11.2008 року. У судовому засіданні 17.11.2008 року оголошено перерву до 12.12.2008 року.

11.12.2008 року позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої, просить суд стягнути з відповідача  5712944,21 грн. основного боргу, 839557,13 грн. пені, 1695006,51 грн. втрат від  інфляції,  166172,09 грн. 3 % річних та 399906,09 грн. штрафу.

Заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, не суперечить чинному законодавству України, приймається судом та задовольняється. Судом розглядаються уточнені позовні вимоги.

Позивач у судовому засіданні 12.12.2008 року підтримав позовні вимоги, з підстав, викладених у позові та заяві про уточнення позовних вимог, просить суд задовольнити їх у повному обсязі та стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги з транспортування природного газу та штрафні санкції на загальну суму  8813586,03 грн.

Відповідач проти позову заперечив, надав суду письмовий відзив, яким, вказав,  що на момент подачі позовної заяви борг складав 5712944,21 грн. На 02.10.2008р., у зв’язку з частковим погашенням, борг складає 5027466,24 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, випискою з банку та розрахунком основного боргу. Стосовно виникнення заборгованості, відповідач вважає за необхідне звернути увагу суду на те, що Договором на транспортування природного газу № 11-880 від 07.12.2004р. п. 6.2. було передбачено, що Відповідач здійснює оплату шляхом щоденного перерахування грошових коштів, що надходять на рахунок зі спеціальним режимом використання в порядку, встановленому Алгоритмом розподілу коштів, затвердженого постановою НКРЕ від 12.07.2000 року №759. Тобто Відповідач не мав можливості користуватись даними коштами і міг перераховувати їх тільки у випадку надходження від споживачів, а саме населення.  Оплата за транспортування надходила Позивачу щомісяця в день надходження коштів від споживачів, що підтверджує неможливість Відповідача користуватись даними коштами на свій розсуд.

Судове засідання закінчено 12.12.2008 року оголошенням вступної та резолютивної частин рішення.

Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем - Дочірньою компанією "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та відповідачем - Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" був укладений договір на транспортування природного газу для потреб населення №11-880 від 07 грудня 2004 року (надалі - Договір).

За умовами Договору, позивач зобов'язався здійснити транспортування трубопровідним транспортом природного газу (надалі - газу) від пунктів прийому-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільчих станцій (надалі - ГРС), а відповідач зобов'язався сплатити за транспортування газу встановлену плату (п. 1.1 Договору).

В п.5.1 Договору (в редакції Додаткової угоди №4) зазначено, що тариф на
транспортування 1000 куб. м. газу по магістральних трубопроводах позивача
встановлюється в розмірі 53,90 грн., крім того ПДВ - 10,78 грн., всього в розмірі 64,68 грн. Відповідно до п.5.2 Договору тариф на транспортування газу, зазначений у п. 5.1 Договору, може змінюватись за рішенням Національної комісії регулювання
електроенергетики України (далі - НКРЕ). У випадку зміни тарифу новий тариф є
обов'язковим для сторін за даним Договором з моменту введення його в дію. Зміна тарифу оформлюється сторонами додатковою угодою до даного Договору. З 01 липня 2007 року відповідно до постанови НКРЕ України від 21 червня 2007 року № 775 "Про затвердження тарифів на транспортування та постачання природного газу" був встановлений новий тариф в розмірі 55,70 грн., крім того ПДВ - 11,14 грн. всього в розмірі 66,84 грн. (п.5.1. Договору в редакції Додаткової угоди №5 від 13.07.2007р.).

Вартість наданих  позивачем відповідачу  послуг по транспортуванню газу у звітному місяці визначається на підставі акту здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу,  зазначеного у п. 4.1 Договору. (п.6.1 Договору).

Згідно п. 4.1 Договору послуги з транспортування газу оформлюються Відповідачем і Позивачем актами виконання послуг з транспортуванню газу (п. 4.1 Договору в редакції Протоколу узгодження розбіжностей до Договору).

Саме акти виконання послуг з транспортуванню газу є підставою для проведення розрахунків.

Як свідчать матеріали справи та  не заперечується сторонами, позивач, належним чином виконуючи обов’язки прийняті на себе за Договором протягом січня-грудня 2007р. протранспортував природний газ загальним обсягом 248 199, 35 тис. куб. м. газу, що підтверджується Актами здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу за відповідні місяці.

Загальна вартість наданих послуг з транспортування газу становить 27780818,15грн., що підтверджується Актами здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу.

Згідно з п.6.2 Договору, відповідач здійснює оплату  транспортування газу шляхом щоденного перерахування грошових коштів на рахунок позивача, в порядку встановленому Алгоритмом розподілу коштів, затвердженого постановою НКРЕ від 12.07.2000 року № 759 «Про затвердження алгоритму розподілу коштів, що надходять на розподільні рахунки газозбутових підприємств НАК “Нафтобаз України” за поставлений природний газ. Остаточні розрахунки за фактично надані послуги по транспортуванню газу проводяться відповідачем протягом місяця, наступного за місяцем, в якому здійснювалось транспортування газу (п. 6.2 Договору в редакції Протоколу узгодження розбіжностей до Договору).

Відповідач грошове зобов'язання по оплаті послуг з транспортування природного газу за договором № 11-880 виконав неналежним чином.

На день звернення позивача до суду, відповідач мав перед позивачем заборгованість  за надані послуги з транспортування природного газу на суму 5 712 944,21 грн.

Після звернення позивача до суду, станом на 11.12.2008 року, відповідач здійснив часткову оплату заборгованості в сумі 4915668,80 грн., за надані послуги з транспортування газу, що підтверджується платіжними дорученнями, випискою з банку, розрахунком основного боргу та актом звірки розрахунків.

Згідно з п. 11 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі, в частині стягнення 4915668,80 грн. основного боргу, підлягає припиненню на підставі п. 11 ст.80 ГПК України, у зв’язку із відсутністю предмету спору.

Заборгованість у розмірі 797275, 41 грн., станом на 11.12.2008 року, залишилась несплаченою.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 797275,41 грн. основного боргу, станом на 11.12.2008 року, підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічний  припис містить  ст. 526 ЦК України.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

          Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов’язання, та факт несплати у визначений зобов’язанням термін наданих послуг, на суму 797275,41 грн., станом на 11.12.2008 року, позивачем документально підтверджений та не заперечується відповідачем.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 797275,41 грн., станом на 11.12.2008 року, боргу обґрунтована та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача суму втрат від інфляції за період з 01.03.2007 р. по 31.10.2008 року в сумі 1695006,51 грн. та 3 % річних за період з 01.03.2007 року по 08.12.2007 року в розмірі 166172,09 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Надані позивачем розрахунки індексу інфляції та 3% річних є обґрунтованими, зважаючи на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми втрат від інфляції в розмірі 1695006,51 грн. та 3% річних в сумі 166172,09 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню за прострочення виконання договірних  зобов’язань у сумі 839557,13 грн. та штраф у розмірі 399906,09 грн.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача пені та 7% штрафу суд вважає такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: …, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства… (п.п. 1, 2 ст. 551 ЦК України).

Сторони в п. 7.3. Договору за несвоєчасну оплату послуг по транспортуванню газу у строки, зазначені в п. 6.2 даного Договору, відповідач сплачує на користь позивача пеню в розмірі 0,1 відсотка, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення платежу (п. 7.3 Договору в редакції Протоколу узгодження розбіжностей до Договору).

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Згідно із статтею 256 Цивільного кодексу України позовна давність –це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права.

Перебіг позовної давності за зобов’язаннями з визначеним строком виконання починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

Як свідчить норма ст. 258 ЦК України ..спеціальна позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені)...

Згідно з розрахунком позивача він просить стягнути з відповідача пеню за порушення термінів оплати послуг по транспортуванню природного газу в сумі 839557,13грн. за період з 01.03.2007 року по 31.12.2008 року, а із позовною заявою позивач звернувся до суду 08.08.2008 року, тобто, період за який він може просити суд стягнути пеню має обліковуватись з 08.08.2007 року, а не з 01.03.2007 року. До того ж, суд зауважує, що нарахування штрафних санкцій на майбутнє не передбачено чинним законодавством. Таким чином, на переконання суду, обґрунтованим є нарахування пені за період часу з 08.08.2007 року по 12.12.2008 року

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем порушені правила і вимоги, встановлені главою 19 ЦК України.

Отже, обґрунтованою є вимога позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 47258,03 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства… (п.п. 1, 2 ст. 551 ЦК України).

Відповідно до статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: ..., за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Позивач наразі є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, розмір неустойки, у вигляді штрафу, встановлений як Договором так і законодавчим актом і є однаковим - 7%.

Наданий позивачем розрахунок штрафу у розмірі 399906,09 грн. суд вважає обґрунтованим.

Однак, згідно з п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), що підлягає  стягненню з боку сторони, що порушила зобов'язання.

У відповідності зі ст. 233 ГК України,  якщо підлягаюча сплаті  неустойка (штраф, пеня) надмірно велика в порівнянні зі збитками кредитора, суд вправі зменшити неустойку (штраф, пеню). При цьому судом повинні бути прийняті до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майнове положення сторін, що беруть участь у зобов'язанні; не тільки майнові, але й інші інтереси сторін...

Приймаючи до уваги вищезазначене, в тому числі те, що відповідач поступово  сплачує позивачу заборгованість, розмір пені та штрафу надмірно великі у порівнянні із заборгованістю відповідача, та зважаючи на той факт, що відповідач є підприємством, яке надає послуги безпосередньо населенню, суд визнав за необхідне зменшити розмір пені до  157,13 грн. та штрафу до 100,00 грн.

Судові витрати покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

                   ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Запоріжгаз” (69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, 7; код ЄДРПОУ 03345716; п/р№26006307321 в АБ “Автозазбанк”, МФО 313407) на користь Дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (01021,                   м. Київ, Кловський узвіз, 9/1; код ЄДРПОУ 30019801; п/р № 26009001200001 в ОПЕРУ АКБ “Укрсоцбанк”,  МФО 300023) 797275 (сімсот дев’яносто сім тисяч двісті  сімдесят п’ять) грн. 41 коп. основного боргу, станом на 11.12.2008 року; 157 (сто п’ятдесят сім) грн. 13 коп. пені, 1695006 (один мільйон шістсот дев’яносто п’ять тисяч шість) грн. 51 коп. втрат від інфляції; 166172 ( сто шістдесят шість тисяч сто сімдесят дві) грн. 09 коп. 3% річних; 100 (сто) грн. 7% штрафу; 25500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          Провадження у справі, в частині стягнення 4915668,80 грн. основного боргу, припинити.

4.      В іншій частині позову - відмовити.

Суддя                                                                                                                      В.В. Носівець