ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"10" липня 2014 р. м. Київ К/9991/63575/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Гаманка О.І.
суддів Білуги С.В.
Загороднього А.Ф.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Корабельного районного суду м. Миколаєва від 23 грудня 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва про перерахунок пенсії,
в с т а н о в и л а:
У липні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва про перерахунок пенсії.
Постановою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 23 грудня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2012 року, у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2012 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження на ухвалу Корабельного районного суду м. Миколаєва від 23 грудня 2011 року.
Не погоджуючись із постановою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 23 грудня 2011 року та ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2012 року, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм права, просить скасувати судові рішення, а справу направити на новий розгляд.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» наведену норму викладено в новій редакції, проте у зв'язку із визнанням цих змін такими, що не відповідають Конституції (Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008), на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії діяла вищенаведена редакція статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Вказана редакція пов'язує розмір перерахованої пенсії із розміром заробітної плати, з якого обчислювалась пенсія (при її первісному призначенні або останньому перерахунку). Тобто, за змістом статей 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підстави для застосування будь-якого іншого показника (в тому числі і показника заробітної плати за рік, що передує перерахунку), відсутні.
Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 № 530 встановлено порядок перерахунку пенсій особам, які після її призначення продовжували працювати, відмінний від того порядку, який визначений частиною 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зокрема, встановлено, що у разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над іншими підзаконними нормативними актами застосуванню підлягає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме нормативні положення статті 42 цього Закону, що діяли в редакції до скасування змін, внесених за Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», та були і залишаються чинними на момент проведення перерахунку пенсії.
За таких обставин, відмовляючи у задоволенні позову, суд дійшов правильного висновку, що зі змісту частини 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вбачається, що при обчисленні заробітної плати для перерахунку пенсії можуть бути змінені показники заробітної плати за періоди страхового стажу після призначення пенсії, але не визначено, за який календарний рік береться середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України. Виходячи з буквального тлумачення частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» цей показник повинен бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії.
Зважаючи на те, що пенсіонер має право обрати метод обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії, в тому числі і з урахуванням заробітної плати, яку він отримував до моменту перерахунку пенсії, але не має права вимагати застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, підстави для перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за рік, що передує року звернення відсутні.
Крім того суд правильно вказав, що Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 14 червня 2011 року (вступив в силу 19 червня 2011 року) встановлено, що норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України.
На виконання пункту 7 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 14 червня 2011 року № 3491-6 Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 06 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка відповідно до пункту 5 Указу Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» від 10 червня 1997 року № 503/97 набрала чинності з 23 липня 2011 року.
Відтак, вказаним Законом саме Кабінет Міністрів України наділений правом в визначати розмір та порядок здійснення зазначених соціальних виплат.
Згідно рішення Конституційного суду України від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 по справі № 1-42/2011 передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.
Конституційний Суд України вважає, що положення Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 14 червня 2011 року № 3491-6 та постанови Кабінету Міністрів України від 06 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» не суперечать статтям 8, 21, 22, 46,48, 64 Конституції України.
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правильного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
В частині оскарження ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2012 року колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд виходив з наступного.
Позивачем 26 грудня 2011 року подано апеляційну скаргу на ухвалу Корабельного районного суду м. Миколаєва від 23 грудня 2011 року про залишення без розгляду в частині позовних вимог.
Як встановлено апеляційним судом з матеріалів справи, а саме з диску звукозапису судового засідання від 23 грудня 2011 року, судом першої інстанції було закрито провадження в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій управління Пенсійного фонду в Корабельному районі м. Миколаєва за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2010 року у зв'язку з набранням законної сили судовим рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 01 липня 2011 року по справі № 2772/2011 за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду в Корабельному районі м. Миколаєва про зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії та виплату різниці в пенсії за минулий час. Однак, в матеріалах справи вказана оспорювана ухвала відсутня.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.
Відповідно до частини 3 статті 157 Кодексу про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена. Повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.
Виходячи з викладеного, вирішуючи питання щодо закриття провадження в частині позовних вимог суд першої інстанції повинен був постановити ухвалу - окремий процесуальний документ.
Відповідно до частини 2 статті 185 Кодексу ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від постанови суду повністю або частково у випадках встановлених цим Кодексом. Заперечення на інші ухвали можуть бути викладені в апеляційній скарзі на постанову суду першої інстанції.
За таких обставин, апеляційний суд правильно постановив ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження, оскільки оскаржувана ухвала відсутня в матеріалах справи.
Відповідно до вимог частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Оскаржувані судові рішення постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги не спростовуються висновки, викладені в судових рішеннях, підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Корабельного районного суду м. Миколаєва від 23 грудня 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва про перерахунок пенсії - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.І. Гаманко
Судді С.В. Білуга
А.Ф.Загородній