ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" липня 2014 р. м. Київ К/9991/27341/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Гаманка О.І.

суддів Білуги С. В.

Загороднього А.Ф.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційні скарги ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2012 року; на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 25 червня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2012 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 червня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2012 року, заяву ОСОБА_2 про перегляд постанови Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2012 року за нововиявленими обставинами залишено без задоволення.

У касаційних скаргах ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2012 року; ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 25 червня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2012 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 з 08 листопада 2004 року по 03 серпня 2011 року проходив службу на посаді старшого оперуповноваженого податкової міліції Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції.

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.

Законом України від 17.02.2000 "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" призупинено дію частини другої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в частині одержання військовослужбовцями речового майна і продовольчих пайків або за бажанням військовослужбовців грошової компенсації замість них.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.1996 № 316 передбачено норми забезпечення та відповідну вартість грошової компенсації.

Згідно з пунктом 1 Переліку актів Кабінету Міністрів України, що втратили чинність, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 № 426 "Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації", зазначену постанову КМУ від 12.03.1996 № 316 визнано такою, що втратила чинність. Отримання грошової компенсації за продовольчий пайок постановою КМУ від 29.03.2002 № 426 не передбачено.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку про необґрунтованість вимог ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації за не отриманий продовольчий пайок, оскільки чинним законодавством України виплата грошової компенсації та видача продовольчого пайка не передбачена.

В частині оскарження ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 25 червня 2012 року та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2012 року колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій.

Так, відповідно до статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.

Істотні для справи обставини - це ті, які становлять сутність справи та мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, та існували під час розгляду адміністративної справи, але не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Йдеться про нові обставини, а не нові докази, встановлені раніше або не враховані судом.

Позивач як на нововиявлену обставину посилається на лист Державної податкової служби України №9511/Ц/04-0814 від 16.03.2012, де зазначено, що у відповідності до статті 26 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» на працівників податкової міліції розповсюджуються гарантії соціального захисту передбачені статтями 20-23 Закону України «Про міліцію», а дія Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» - не розповсюджується.

Колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, які правильно вказали, що зазначений лист не може бути визначений як істотна для справи обставина, що має юридичне значення для спірних правовідносин, оскільки він не носить обов'язкового характеру та був складений вже після розгляду справи, тобто його не існувало на момент вирішення справи.

Відповідно до вимог частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Оскаржувані судові рішення постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційних скарг не спростовуються висновки, викладені в судових рішеннях, підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційні скарги ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2012 року; ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 25 червня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий О.І. Гаманко

Судді С.В. Білуга

А.Ф. Загородній