ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" липня 2014 р. м. Київ К/9991/7981/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Гаманка О.І.

суддів Білуги С.В.

Загороднього А.Ф.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової адміністрації України на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28 травня 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2011 року у справі за позовом Державної податкової адміністрації України до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови, -

в с т а н о в и л а:

У лютому 2010 року Державна податкова адміністрація України звернулась до суду з позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови 17.02.2010 року про накладення штрафу.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28 травня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2011 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі виконавчого листа № 2а-3735/09/9/0170, виданого Окружним адміністративним судом АР Крим 22 жовтня 2009 року на виконання постанови від 16.10.2010 року, Державну податкову адміністрацію України було зобов'язано Поновити ОСОБА_2 в органах податкової міліції на посаді начальника відділу податкової міліції - першого заступника начальника Державної податкової інспекції в м. Сімферополі. Постанова суду в зазначеній частині була допущена до негайного виконання.

У зв'язку з невиконанням рішення суду у визначений державним виконавцем строк у добровільному порядку, Державну податкову адміністрацію України постановою від 27.01.2010 року на позивача накладений штраф у розмірі 340 грн.

Відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Вимогами частин 1 та 2 статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до Закону України "Про державну виконавчу службу" примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції (далі - державні виконавці).

Частиною 1 статті 5 цього Закону встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Відповідно статті 76 Закону України "Про державну виконавчу службу" після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець відповідно до статті 24 цього Закону визначає йому строк добровільного виконання рішення.

У разі невиконання без поважних причин цих вимог державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, і призначає новий строк виконання. Якщо після цього рішення не буде виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, а на боржника державним виконавцем накладається штраф у сумі двократного розміру витрат на проведення виконавчих дій у порядку, встановленому частиною другою статті 87 цього Закону.

Вимогами статті 87 цього Закону передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.

Відмовивши у задоволенні позову суди першої та апеляційної інстанції, суди дійшли правильного та обґрунтованого висновку про те, що відповідач при винесенні оскаржуваних постанов про накладення штрафу діяв у спосіб та в межах повноважень, встановлених Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанцій постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги не спростовуються висновки, викладені в судових рішеннях, підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Державної податкової адміністрації України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28 травня 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2011 року у справі за позовом Державної податкової адміністрації України до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий О.І. Гаманко

Судді С.В. Білуга

А.Ф.Загородній