РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006 року жовтня місяця 16 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді   Яковенко Л.Г.

суддів   Синельщікової О.В. Куриленка О.С. при секретарі   Буровій Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Заозерненської селищної ради, третя особа - Євпаторійське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації, про визнання права власності та зобов'язання провести державну реєстрацію права власності, за апеляційною скаргою виконавчого комітету Заозерненської селищної ради на рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 17 липня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 17 липня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 до виконавчого комітету Заозерненської селищної ради, третя особа - Євпаторійське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації, про визнання права власності та зобов'язання провести державну реєстрацію права власності задоволено. За ОСОБА_1 визнано право власності на житловий будинок літера „А" загальною площею 131,2 кв.м., жилою площею 99,7 кв.м., гараж літера „Б" площею 42,7 кв.м., що розташовані по АДРЕСА_1. Зобов'язано Євпаторійське МБРТІ провести державну реєстрацію права власності на жилий будинок літера „А" загальною площею 1.31,2-кв.м., жилою площею 99,7 кв.м., гараж літера „Б" площею 42,7 кв.м., що розташовані по АДРЕСА_1 за ОСОБА_1

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати і направити справу на новий розгляд, посилаючись на те, що рішення незаконне і необгрунтоване, ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Вказує, що судом не повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи і висновки суду не відповідають обставинам справи. Вважає, що ухвалюючи рішення, суд не врахував, що позивачем були порушені норми статей 24, 29 Закону України „Про планування і забудову територій", п.п.б, 7 Регіональних правил забудови, оскільки ОСОБА_1 не отримав дозволу виконавчого комітету на будівництво, дозволу інспекції ДАБК на виконання будівельних робіт і не здав об'єкт в експлуатацію. Крім того, вказує, що згідно

Справа № 22-Ц-6580/2006 р. 

зі статтею 91 Земельного кодексу України власники земельних ділянок зобов'язані забезпечувати використання їх за цільовим призначенням, однак ОСОБА_1, отримавши земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, фактично побудував будівлі для відпочиваючих (міні пансіонат).

В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін, вказуючи, що доводи скарги необгрунтовані і не можуть бути прийняті до уваги.

Заслухавши суддю-доповідана, представника відповідача, позивача, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є обгрунтованою і підлягає задоволенню за наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач на належній йому на праві власності земельній ділянці, без отримання дозволу збудував Житловий будинок. Враховуючи, що самочинне будівництво не порушує прав інших осіб, на підставі частини 5 статті 376 Цивільного кодексу України суд визнав за ОСОБА_1 право власності на самочинно збудоване нерухоме майно.

Колегія суддів не може погодитись з таким рішенням, як ухваленим з порушенням норм матеріального права.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу від 1 листопада 2004 року є власником земельної ділянки площею 799 кв.м., яка розташована по АДРЕСА_2, і на яку позивачеві Заозерненською селищною радою 24 березня 2005 року виданий державний акт на право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Рішенням виконавчого комітету Заозернеської , селищної ради домоволодінню, розташованому на вказаній земельній ділянці, привласнено юридичний адресу - АДРЕСА_1.

На належній земельній ділянці позивач збудував житловий будинок літера «А» загальною площею. 131,2 кв.м. і гараж літера «Б» площею 42,76 кв.м.

Відповідно до частини 2 статті 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

При розгляді справи встановлено, що позивач почав будівництво без складання проекту, без отримання дозволу на виконання будівельних робіт, без одержання відповідного дозволу місцевої інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, порушивши вимоги статей 24, 29 Закону України «Про планування і забудову територій».

Збудований позивачем будинок є самовільним, він не може бути об'єктом права 'власності, тому що не прийнятий до експлуатації у встановленому порядку виконкомом Заозерненської селищної ради.

Матеріали справи не містять даних про наявність розробленої та затвердженої проектної документації на будинок, технічних характеристик збудованого   будинку,   його   приміщень,   а   також   даних   про   можливість прийняття нерухомого об'єкту до експлуатації.

За таких обставин, позивач право власності на самочинно збудоване майно не набуває, в позові йому слід відмовити, у зв'язку з чим, рішення суду підлягає скасуванню на підставі п. 4 частини 1 статті 309 Цивільного процесуального кодексу України.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303,-307, 309, 314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу виконавчого комітету Заозерненської селищної ради задовольнити.

Рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 17 липня 2006 року скасувати і ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у позові до виконавчого комітету Заозерненської селищної ради, третя особа - Євпаторійське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації про визнання права власності та зобов'язання провести державну реєстрацію права власності.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців.