Єдиний унікальний номер 237/746/14-ц Номер провадження 22-ц/775/5563/2014

Головуючий в 1 інстанції: Ступін І.М.

Категорія 50 Доповідач: Шевченко В. Ю.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«23» липня 2014 року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Шевченко В.Ю.

суддів: Агєєва О.В., Ткачук С.С.,

при секретарі Козак І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Мар»їнського районного суду Донецької області від 25 квітня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дружини,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернулась до суду з позовною заявою, в якій просила стягнути з ОСОБА_1 на її утримання аліменти у розмірі 750 гривень щомісяця, починаючи з дня подачі заяви і до досягнення дитиною ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, трирічного віку та стягнути з ОСОБА_1 на її утримання аліменти у розмірі 750 гривень щомісяця, починаючи з дня подачі заяви і до досягнення дитиною ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, трирічного віку. Посилалася на те, що вони з відповідачем перебувають в зареєстрованому шлюбі з 17 березня 2011 року. Від шлюбу мають дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Діти проживають з нею. Вона знаходиться у відпустці по догляду за дітьми, потребує матеріальної допомоги. Відповідач працює, має постійний дохід, у зв»язку з чим може надавати таку допомогу.

Рішенням Мар»їнського районного суду від 25 квітня 2014 року позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_3 на її утримання у розмірі 750 гривень щомісячно, починаючи з дня подачі заяви, тобто з 20 лютого 2014 року і до досягнення дитиною ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, трирічного віку.

Стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_3 на її утримання у розмірі 750 гривень щомісячно, починаючи з дня подачі заяви, тобто з 20 лютого 2014 року і до досягнення дитиною ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, трирічного віку. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог,посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції не врахував те, що стягнення з нього на утримання позивачки аліментів на загальну суму 1500грн. позбавить його засобів існування, оскільки його середньомісячна заробітна плата складає 1500грн., що підтверджується відповідною довідкою. Крім того, згідно наданих ним суду копій квитанцій він перераховував у добровільному порядку відповідачці кошти на її утримання у розмірі 500грн.

В судовому засіданні апеляційного суду відповідач підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Позивачка з доводами апеляційної скарги не погодилась, просила її відхилити та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що сторони знаходяться в зареєстрованому шлюбі з 17 березня 2011 року, від якого мають двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, та доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Діти проживають з позивачкою, яка знаходиться у відпустці по догляду за дітьми, у зв»язку з чим потребує матеріальної допомоги.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх доведеності та наявності правових підстав для їх задоволення у повному обсязі.

Проте повністю погодитись з таким висновком суду не можна у зв»язку з неповним з»ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно із ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Наведеним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.

Згідно ч. 2,4 ст. 84 Сімейного кодексу України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Згідно ч.1,2 ст.75 СУ України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним,потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Частиною 1 статті 80 СК України встановлено, що аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Ухвалюючи рішення, суд в порушення зазначених вимог закону, стягнув аліменти на утримання дружини по 750 грн. до досягнення кожного із дітей трирічного віку.

Визначаючи розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на утримання дружини, суд не дослідив та не надав належної оцінки доказам на підтвердження матеріального становища відповідача. Так, згідно довідки про доходи від 04.03.2014р. ОСОБА_1 працює у ТОВ фірма «Мушкетер» водієм та його середньомісячна заробітна плата складає 1500грн. ( а.с.13).

Ухвалюючи рішення про стягнення на користь позивачки аліментів у загальній сумі 1500грн., суд першої інстанції зазначеної довідки не врахував, не дав йому належної оцінки та визначив розмір аліментів у сумі, яка відповідає 100% розміру щомісячного доходу відповідача.

Крім того, визнання відповідачем позовних вимог, на що послався суд при ухваленні рішення, може бути прийняте судом у разі, якщо це не суперечить закону або не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб ( ч.4ст.174 ЦПК України).

Отже, неповно з'ясувавши дійсні обставини справи, не давши належної оцінки доказам, суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального й процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та відповідно до п.1,4 ч.1ст.309 ЦПК України є підставою для зміни судового рішення в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на її утримання.

Керуючись ст.ст.307, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд,

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Мар»їнського районного суду Донецької області від 25 квітня 2014 року змінити в частині стягнення аліментів.

Стягнути з ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3 аліменти у розмірі 500 гривень щомісячно до досягнення 3-и річного віку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, починаючи з 20 лютого 2014 року.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді :