Справа № 2-167/ 2008 рік

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

02 квітня 2008 року                                                  Совєтський районний суд

Автономної Республіки Крим

у складі:       головуючого                  - судді Кудряшової А.М.

при секретарі                  - Голова А.С.

за участю позивача         - ОСОБА_1

представника позивача    - адвоката ОСОБА_2

представника відповідача- Меняйлової'Я.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.  Совєтський Совєт-ського району Автономної Республіки Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського Закритого акціонерного товариства «Агрофірми «Крим» Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 04 лютого 2008 року звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку у загальному розмірі 3630 гривень 20 копійок. Позовні вимоги мотивовані тим,  що у період з 06 лютого 2004 року по 25 лютого 2007 року позивач знаходився у трудових відносинах із відповідачем.  Після звільнення заборго-ванність СЗАТ «Агрофірми «Крим» Бахчисарайського району АР Крим по виплаті заробітної плати ОСОБА_1 станом на 27 грудня 2007 року складає 516 гривень 57 копійок,  з урахуванням індексу споживчих цін,  яку відповідач відмовляється добровільно виплатити,  тому просить стягнути зазначену заборгованість у судовому порядку. Крім того,  просила стягнути з відповідача середню заробітну плату за час затримки розрахунку за період з 25 лютого 2007 року по 25 січня 2008 року,  яку розраховує у розмірі 4290 гривень,  та у зв'язку з тим,  що у 2007 році позивач отримала допомогу від Центру зайнятості населення у сумі 1176 гривень 37 копійок,  остаточно просить стягнути з відповідача заборгованність по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку у загальному розмірі 3630 гривень 20 копійок.

У судовому засіданні позивач та її представник - адвокат ОСОБА_2,  посилаючись на обставини викладені у позовній заяві,  підтримали позовні вимоги,  та посилаючись на те,  що до цього часу відповідач не виплатив належні позивачу суми,  просили стягнути з відповідача заборгованості по заробітній плати,  яка станом на 27 грудня 2007 року складає 447 гривень 95 копійок,  але з урахуванням індексу інфляції ця сума становить 516 гривень 57 копійок,  а також компенсацію за затримку розрахунку при звільнені за період з 25 лютого 2007 року по 25 січня 2008 року,  тобто за 11 місяців у розмірі 4290 гривень без урахування утриманих податків та інших обов'язкових платежів. Крім того,  зазначили,  що у 2007 році позивач зна-

2

ходилась на обліку у центрі заянятості та отримувала допомого по безробіттю у сумі 1176 гривень 37 копійок,  тому остаточно ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача заборгованність по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку у загальному розмірі 3630 гривень 20 копійок,  а також просить поновити строк для звернення до суду за захистом порушеного права у частині стягнення компенсації за затримку розрахунку при звільнені. Крім того позивач вказує,  що неодноразово зверталася до відповідача із вимогами про виплату заборгованно-сті по заробітній платі,  однак,  їй навіть після звернення до суду не сплачені ті суми,  яке відповідач визнає як заборгованість.

Представник відповідача - ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги визнала частково,  не заперечуючи наявну перед позивачем заборгованість по заробітній платі за період з 25 лютого 2007 року по 27 грудня 2007 року у сумі 516 гривень 57 копійок з урахуванням індексу споживчих цін,  вказала,  що заборгованість по заробітної платі не сплачена позивачу на час розгляду справи у суді у зв'язку з тяжким фінансово-економічним станом підприємства та відсутністю грошей для сплати заробітної плати позивачу. Однак,  вважає,  що вимоги позивачки про стягнення з підприємства середнього заробітку за весь час затримки розрахунку пред'явлені з пропуском встановленого  ст.  233 КЗпП України тримісячного строку,  якій на її думку,  почав текти з 25 лютого 2007 року - дня звільнення позивачки з роботи. При цьому не оспорює арифметичний розрахунок заборгованості у розмірі 4290 гривень та розмір середньої місячної заробітної плати у сумі 390 гривень.

Заслухавши пояснення учасників процесу,  дослідивши матеріали цивільної справи,  суд дійшов до наступного:

Судом у безперечному порядку встановлено,  що позивач,  згідно з наказом № 67-К від 06 лютого 2004 року прийнята на роботу в Закрите акціонерне товариство «Агрофірма «Крим» на посаду робітниці цеху (а.с.  5) та наказом голови Закритого акціонерного товариства «Агрофірма «Крим» Бахчисарайського району АР Крим ОСОБА_4 № 41 від 19 лютого 2007 року (а.с.  6) ОСОБА_1 надано відпустку у період з 31 січня 2007 року по 25 лютого 2007 року та звільнено за власним бажанням по п. 1  ст.  38 КЗпП України з 25 лютого 2007 року. Однак у порушення вимог  ст.  116 КЗпП України,  відповідно до якої при звільненні працівника виплата всіх сум,  що належать йому від підприємства,  установи,  організації,  провадиться в день звільнення,  заробітна плата позивачу не виплачена на час розгляду справи у суді,  тому заборгованість по заробітній платі перед позивачем складає 447 гривень 95 копійок,  а з урахуванням індексу споживчих цін в сумі 516 гривень 57 копійок,  що підтверджується довідками відповідача (а.с. 7) та Відділу статистики у Совєтському районі АР Крим (а.с.  9) і не оспорюється сторонами по справі,  у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача - Сільськогосподарського Закритого акціонерного товариства «Агрофірма «Крим» Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим заборгованості по заробітній платі є обґрунтованими і підлягають задоволенню в межах заявлених позивачем вимог.

Приймаючі до уваги,  що відповідачем у порушення вимог  ст.  116 КЗпП України позивачка не була письмова повідомлена про нараховані сумі,  належні їй при звільнені перед виплатою зазначених сум,  при цьому ОСОБА_1 неодноразово зверталася до відповідачів особисто та за телефонними дзвінками,  що не оспорюється представником відповідача,  але навіть після звернення до суду 04 лютого 2008 року відповідачем належні позивачу від підприємства суми не сплачені по цей час,  а сама по собі відсутність коштів у підприємства для виплати заробітної плати позивачеві не виключає його відповідальності та не звільняє його від обов'язку до-

3

тримання норм трудового законодавства України,  тому суд вважає,  що невиплата належних позивачеві сум виникла з вини відповідача.

Відповідно до  ст.  117 ч. 1 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум в день його звільнення,  підприємство,  установа,  організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Приймаючи до уваги,  що відповідно до наявної у справі довідки (а.с.  8),  яка не оспорюється сторонами,  середня заробітна плата позивача становить 390 гривень,  при цьому середньомісячне число робочих днів за останні два календарних місяця - грудень 2006 року та січень 2007 року складає 21, 5 робочих днів,  тому середньоденна заробітна плата позивача при п'ятиденний робочій неділі буде складати 18 гривень 14 копійок (390 гривень : 21, 5 дня = 18 гривень 14 копійок) і підлягає стягненню виходячи з кількості робочих днів за весь час затримки по день фактичного розрахунку. З урахуванням того,  що наказ про звільнення позивача прийнятий 25 лютого 2007 року,  а рішення про стягнення заборгованості по заробітної платі ухвалено 02 квітня 2008 року,  тому період затримки розрахунку складає 277 робочих днів. Отож,  за період затримки розрахунку середній заробіток позивачки в 277 робочих днів становить 5024 гривень 78 копійок (18 гривень 14 копійок х 277 робочих днів =5024 гривень 78 копійок). З урахуванням наданого позивачкою розрахунку розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку у сумі 4290 гривень (390 гривень * 11 місяців = 4290 гривень),  при цьому,  незважаючи на виключення частині 3  ст.  117 КЗпП України,  позивачка посилаючись на знаходження у період з червня 2007 року по листопад 2007 року включно,  на обліку у Совєтському районному центрі зайнятості та отримування доходу у виді допомоги,  який склав 1176 гривень 37 копійок,  наполягає на розмірі середнього заробітку за час затримки розрахунку у сумі 3113 гривень 63 копійки,  підлягають задоволенню у межах заявлених вимог.

При цьому,  доводи представника відповідача про те,  що ОСОБА_1 пропущений строк для звернення до суду за захистом порушеного права суд не приймає до уваги,  оскільки перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення виплат всіх сум,  що належать звільненому працівникові від підприємства,  установи,  організації,  що на час розгляду справи відповідачем не зроблено та є складовою частиною предмета спору,  тому і вимоги позивача про поновлення їй строку для звернення до суду за захистом порушеного права не підлягає задоволенню.

Згідно зі  ст.  367 ч.1п.2 ЦПК України належить допустити негайне виконання рішення суду в межах розміру середньомісячної заробітної плати у сумі 390 гривень.

З відповідача на підставі  ст.  88 ЦПК України підлягає стягненню державне мито на користь держави в розмірі 51 гривня,  і у відповідності зі  ст.  ст. 81,  88 ЦПК України та "Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ",  затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1258 від 21 грудня 2005 р.,  необхідно стягнути витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи по спору майнового характеру у сумі 30 гривень.

На підставі викладеного,   ст.  ст.  116,  117,  232,  233 КЗпП України,   ст.  24 Закону України «Про оплату праці» № 108/95-ВР від 24 березня 1995 року із змінами та доповненнями,  керуючись  ст.  ст.  5,  10,  57. 88,  208,  209,  212-215,  218,  223. 367 ч.1п.2 ЦПК України,  суд

ВИРІШИВ:

4

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Сільськогосподарського Закритого акціонерного товариства «Агрофірма «Крим» Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим (ОКПО 03759754) на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі з урахуванням індексу споживчих цін в сумі 516 (п'ятьсот шістнадцять) гривень 57 копійок,  та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені у сумі 3113 (три тисячі сто тринадцять) гривень 63 копійки,  а в загалі 3630 (три тисячі ші-стьсот тридцять) гривень 20 копійок. Сума визначена без утримання податку й інших обов'язкових платежів.

Стягнути з Сільськогосподарського Закритого акціонерного товариства «Агрофірми «Крим» Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим (ОКПО 03759754) держане мито на користь держави у сумі 51 (п'ятдесят одна) гривня,  перерахувавши вказану суму на розрахунковий рахунок № 31417537700291 Банк ГУ ДКУ в АРК,  МФО 824026,  ОКПО 34740431,  одержувач - Місцева Совєтська селищна рада 22090100.

Стягнути з Сільськогосподарського Закритого акціонерного товариства «Агрофірми «Крим» Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим (ОКПО 03759754) 30 (тридцять) гривень за інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи в Совєтському районному суді Автономної Республіки Крим,  перерахувавши вказану суму на розрахунковий рахунок № 31213259700290 Банк ГУ ДКУ в АРК МФО 824026,  ОКПО 34740431,  за кодом 22050000,  одержувач - Державний бюджет,  Совєтський район ККД,  призначення платежу - оплата за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в Совєтському районному суді Автономної Республіки Крим.                                

Рішення суду у частині стягнення на користь ОСОБА_1 суми заборгованості по заробітної платі у межах середньомісячної заробітної плати у сумі 390 (триста дев'яносто) гривень допустити до негайного виконання. Сума визнана без утримання податку й інших обов'язкових платежів.

В іншої частині позову - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про* апеляційне оскарження через Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги,  або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається у строк,  встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку,  передбаченого для подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано,  та двадцятиденного строку для подання апеляційної скарзі,  який вираховується з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.