Єдиний унікальний номер 252/10934/13-ц Номер провадження 22-ц/775/5049/2014

Головуючий в 1 інстанції: Дубовик Р.Є.

Категорія 27 Доповідач: Шевченко В. Ю.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«23» липня 2014 року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Шевченко В.Ю.

суддів: Кіянової С.В., Ткачук С.С.,

при секретарі Козак І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Микитівського районного суду м. Горлівки від 23 квітня 2014 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду із вказаним позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором б/н від 30.01.2006р. у розмірі 31477,93 грн., зазначивши, що відповідно до укладеного Кредитного договору ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 5000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 48 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання кредиту фізичним особам складає між ним і Банком Договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві. Відповідно до п.9.12 Умов та правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії Договору, він автоматично лонгується на такий же термін. У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 19.09.2013 року має заборгованість - 31477,93 грн., яка складається з наступного: 4110,90 грн. - заборгованість за кредитом; 25391,89 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 1475,14 грн. - штраф (процентна складова).

Рішенням Микитівського районного суду м. Горлівки від 23 квітня 2014 року позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено. На його користь з ОСОБА_1 стягнута заборгованість за кредитним договором бн від 30.01.2006 року у сумі 31 477 грн.93 коп., а саме заборгованість по кредиту у розмірі 4110 грн.90коп., заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 25391 грн.89 коп., штраф у розмірі 1975 грн.14 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення з урахуванням строку позовної давності, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції не врахував, що ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» звернувся до суду з вимогами про стягнення заборгованості після закінчення строку позовної давності, про застосування якої він просив під час розгляду справи. Крім того, посилається на те, що він не мав змоги розірвати кредитний договір у звязку з тим, що банк не надав йому другий экземпляр цього договору.

Сторони в засідання апеляційного суду не з»явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали заяви про розгляд справи у їх відсутність (а.с.80-90).

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини.

30.01.2006 року між ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір б/н, за яким останній отримав кредит у розмірі 5 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 48% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. ОСОБА_1 підтвердив своїм підписом у заяві, що він погоджується з Умовами та правилами надання банківських послуг.

Згідно п.6.5 Умов та правил надання банківських послуг, Позичальник зобов'язувався погашати заборгованість по Кредиту, процентам за його користування, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно п.8.6 Умов та правил надання банківських послуг, при порушенні Позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 120 днів, він зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Позичальник ОСОБА_1 свої зобов'язання за Договором належним чином не виконував, заборгованість та проценти за користування кредитними коштами сплачував нерегулярно, тому станом на 19.09.2013 року розмір його заборгованості складає 31 477,93 грн., яка складається з наступного: 4110,90 грн. - заборгованість за кредитом; 25391,89 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 1475,14 грн. - штраф (процентна складова).

Враховуючи встановлені по справі обставини та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» вказаної суми заборгованості. При цьому суд вважав безпідставними посилання відповідача на пропуск позивачем строку позовної давності для звернення до суду із вказаним позовом, оскільки вони суперечать вимогам закону, положенням п.9.12 Умов та правил надання банківських послуг.

Проте погодитись з таким висновком суду не можна, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що відповідно до п.9.12 Умов та правил надання банківських послуг Договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформувала іншу сторону про припинення дії Договору, він автоматично лонгується на такий же термін.

Із заяви позичальника вбачається, що кінцевий термін повернення кредиту відповідає строку дії карти ( а.с.6).

Відповідно до п.3.1.1 Правил користування платіжною картою строк дії карти зазначено на лицевій стороні карти ( місяць і рік). Карта дійсна до останнього календарного дня вказаного місяця ( а.с.9).

З Правил користування платіжною картою випливає, що договір є чинним у межах строку дії карти.

З матеріалів справи вбачається, що кредитна карта надавалася ОСОБА_1 строком до липня 2008р., останній платіж здійснено ним 25 вересня 2006р.( а.с.88). Іншої кредитної карти не отримував.

ПАТ «КБ «Приватбанк» звернулось до суду з вимогами про стягнення кредитної заборгованості у жовтні 2013 року ( а.с.2).

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що банк не пропустив строк звернення до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові ( ч. 4 ст. 267 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1, заперечуючи проти позовних вимог Банку, до ухвалення рішення судом першої інстанції заявив клопотання про застосування строку позовної давності (а.с.35-36).

Відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності ( ст.257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту у повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки ( ст.261 ЦК України),а не закінченням строку дії договору.

Саме така правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 06 листопада 2013 року у справі № 6-14 цс 14, яка відповідно до вимог ч.1 ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.

Суд першої інстанції зазначене не врахував та дійшов до помилкового висновку про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з підстав, передбачених п.4ч.1 ст.309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.307,309,316 ЦПК України, апеляційний суд,

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 23 квітня 2014 року скасувати.

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання чинності безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: