Справа № 427/3413/14-к
Провадження № 1-кп/427/375/14
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.07.2014 року
Свердловський міській суд Луганської області у складі:
головуючого судді Бабенко С.Ш.,
при секретарі Теплінській О.Ю.,
за участю прокурора Бардакова О.В.,
обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2,
потерпілого ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Свердловська Луганської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014130340001002 20.04.2014р., за обвинуваченням
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Павлівка Свердловського району Луганської області, громадянина України, із професійно-технічною освітою, не військовозобов'язаного, неодруженого, який має неповнолітню доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, третю групу інвалідності, не працюючого, відповідно до вимог ст.89 КК України не судимого, який зареєстрований в АДРЕСА_1, проживає в АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.185 ч.3 КК України, -
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м.Свердловська Луганської області, громадянина України, із професійно-технічною освітою, військовозобов'язаного, групи інвалідності не має, неодруженого, не працюючого, судимого Свердловським міським судом Луганської області за ст.ст.185 ч.1,3, 70 ч.1 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки, який зареєстрований в АДРЕСА_3, проживає в АДРЕСА_4,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.185 ч.3 КК України, -
в с т а н о в и в :
18.04.2014р. приблизно о 14 г 00 ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_1, маючи єдиний злочинний намір спрямований на таємне викрадення чужого майна, виходячи з корисливих мотивів, керуючись метою незаконного збагачення, через паркан проникли до побутової споруди, розташованої за адресою: АДРЕСА_5. Знаходячись у вказаному місці, реалізуючи свій злочинний намір та діючи на його виконання, таємно для оточуючих, викрали майно ОСОБА_3, а саме: мотоблок вартістю 4591,92 грн, бензопилу вартістю 748 грн, двигун двоциліндровий з мотоцикла ЯВА 350 вартістю 200 грн, болгарку вартістю 301,70 грн, чим спричинили потерпілому майнову шкоду на загальну суму 5841,62 грн. З місця вчинення кримінального правопорушення зникли, викраденим розпорядилися на власний розсуд.
Так, повторно 19.04.2014р. приблизно о 22 г 00 хв ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_1, маючи намір на таємне викрадення чужого майна, виходячи з корисливих мотивів, керуючись метою незаконного збагачення, через паркан знову проникли до будівельної споруди, розташованого за адресою: АДРЕСА_5. Знаходячись у вказаному місці, реалізуючи свій єдиний злочинний намір та діючи на його виконання, таємно для оточуючих, таємно викрали майно ОСОБА_3, а саме: бетономішалку вартістю 1780,40 грн, чим спричинили потерпілому майнову шкоду на вказану суму. З місця вчинення кримінального правопорушення зникли, викраденим розпорядилися на власний розсуд.
Допитані у судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_1 повністю визнали свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, підтвердили обставини вчинення кримінальних правопорушень, викладених в обвинувальному акті, пояснивши в суді, що дійсно вони 18.04.2014р. вони за попередньою змовою, заздалегідь впевнившись, що в будинку АДРЕСА_5 не має нікого, вдвох зайшли на подвір'я цього будинку, де з сараю, двері якого були прикриті, викрали мотоблок, бензопилу, двигун з мотоцикла, болгарку, які здали на металобрухт, та продали як особисте майно. Крім того, на наступний день вночі вони також викрали бетономішалку, яку також здали на металобрухт, отримані гроші від продажу викраденого поділили та витратили на святкування дня народження. У вчинених кримінальних правопорушеннях розкаюються, просять суворо не карати, в повному обсязі визнали заявлений потерпілим цивільний позов щодо стягнення з них матеріальної шкоди, та частково визнали заявлений потерпілим цивільний позов щодо стягнення з них моральної шкоди.
У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 підтвердив факт вчинених у нього крадіжок переліченого в обвинувальному акті майна, з приводу чого він звернувся до органів міліції з відповідною заявою про встановлення особи, яка вчинила крадіжки його майна. Заявив цивільний позов щодо стягнення з обвинувачених у солідарному порядку на свою користь спричинених кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди у розмірі 7622,02 грн та моральної шкоди, розмір якої він оцінює в 7000 грн з кожного з обвинувачених. Просить призначити обвинуваченим покарання згідно вимог чинного законодавства.
Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження було проведено відповідно до вимог ст.349 ч.3 КПК України. При цьому судом їм було роз'яснено, що в такому разі вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд, оцінюючи в сукупності здобуті у справі докази, визнає доведеним у судовому засіданні вчинення обвинуваченими тяжких кримінальних правопорушень і кваліфікує їх дії за обома епізодами за ст.185 ч.3 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням в інше приміщення, при цьому, суд також кваліфікує дії обвинувачених за кваліфікуючого ознакою повторності по обом епізодам відносно обвинуваченого ОСОБА_1, та по другому епізоду від 19.04.2014р. - відносно обвинуваченого ОСОБА_2
Призначаючи обвинуваченим вид і міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого ОСОБА_2, який негативно характеризується за місцем проживання, на момент вчинення кримінальних правопорушень та розгляду справи в суді не працював, має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, є інвалідом третьої групи, раніше притягався до кримінальної відповідальності, однак судимість погашена у встановленому законом порядку, особу обвинуваченого ОСОБА_1, який також негативно характеризується за місцем проживання, на момент вчинення кримінальних правопорушень та розгляду справи в суді не працював, групи інвалідності не має, той факт, що він вчинив кримінальні правопорушення в період іспитового строку за попереднім вироком суду, стан здоров'я обвинувачених, думку потерпілого про застосування до обвинувачених кримінального покарання на розсуд суду. До обставин, що пом'якшують покарання обвинувачених суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставин, що обтяжують покарання обвинувачених, судом не встановлено.
Враховуючи, що відповідно до ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, суд вважає за необхідне не визнавати в якості обставини, що обтяжує покарання обвинувачених, вчинення кримінальних правопорушень за попередньою змовою групою осіб, оскільки це є кваліфікуючою ознакою вчинених обвинуваченими кримінальних правопорушень.
Беручи до уваги те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, одночасно враховуючи зазначені обставини, з урахуванням особи винних, суд прийшов до висновку про доцільність призначення обвинуваченому ОСОБА_2 покарання в межах санкції статті, по якій кваліфіковані дії обвинуваченого, у виді позбавлення волі із застосуванням вимог ст.ст.75,76 КК України.
Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 раніше судимий 18.02.2014р. Свердловським міським судом Луганської області за ст.ст.185 ч.1,3, 70 ч.1 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з випробуванням строком на 2 роки, та в період іспитового строку вчинив нові кримінальні правопорушення, суд вважає за необхідне відповідно до вимог ст.71 ч.1 КК України частково приєднати до покарання, призначеного за новим вироком, невідбуту частину покарання за попереднім вироком суду у виді 7 місяців позбавлення волі. При цьому суд враховує вимоги ст.71 ч.4 КК України, відповідно до якої остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Тому суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 можливе тільки з ізоляцією його від суспільства з призначенням покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковані дії обвинуваченого, у виді позбавлення волі, але не на максимальний строк.
Обраний обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання до набрання вироком законної сили залишити особисте зобов'язання.
Заявлений потерпілим ОСОБА_6 цивільний позов щодо стягнення солідарно з обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на його користь матеріальної шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням, у розмірі 7622,02 грн, відповідно до вимог ст.ст.1166 ЦК України підлягає задоволенню у повному обсязі, оскільки настання матеріальної шкоди доведено матеріалами кримінального провадження та обвинувачені визнали заявлений позов у повному обсязі.
Що стосується заявленого потерпілим у судовому засіданні цивільного позову щодо стягнення на його користь моральної шкоди у розмірі по 7000 грн з кожного обвинуваченого, то відповідно до ст.1167 ЦК України позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода також полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. На вимогу ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній… особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Розмір моральної шкоди суд визначає, виходячи з положень п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995р. №4, відповідно до якого розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань потерпілого, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин у справі, наслідків, що настали, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити з засад розумності, виваженості та справедливості.
При таких обставинах суд вважає за необхідне стягнути з кожного обвинувачених на користь потерпілого моральну шкоду у розмірі по 4000 грн. Суд також враховує той факт, що обвинуваченими частково визнаний заявлений потерпілим цивільний позов щодо стягнення моральної шкоди.
Судові витрати та речові докази у справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 374 КПК України, суд
з а с у д и в :
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.185 ч.3 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнити від призначеного покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік, поклавши на нього обов'язки відповідно до ст.76 КК України не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити особисте зобов'язання.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.185 ч.3 КК України та призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі.
На підставі ст.71 ч.1 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Свердловського міського суду Луганської області від 18.02.2014р. у виді 7 (семи) місяців позбавлення волі і остаточно призначити покарання у виді 3 (трьох) років 7 (семи) місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженим ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити особисте зобов'язання.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_3 спричинену кримінальними правопорушеннями матеріальну шкоду у розмірі 7622,02 грн (сім тисяч шістсот двадцять дві грн 02 коп).
Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_3 спричинену кримінальними правопорушеннями моральну шкоду у розмірі по 4000 грн (чотири тисячі грн) з кожного.
Вирок може бути оскарженим в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Головуючий С.Ш.Бабенко