ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2а-657/08
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 грудня 2008 р. м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого- судді Шинкар Т.І.,
при секретарі - Фейдаш Х.М.,
за участю представника позивача Слоновського Р.З., представника відповідача Кошевого А.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Пустомитівському району Львівської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Пустомитівському районі Львівської області про зобов'язання включити для відшкодування до щомісячних актів звірки суми пенсій громадян:ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в розмірі 3146,27 грн., які виникли за період з липня 2007 року по квітень 2008 року, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з адміністративним позовом у Львівський окружний адміністративний суд до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Пустомитівському районі, в якому просить зобов'язати відповідача включити для відшкодування до щомісячних актів звірок суми пенсії звірок суми пенсії таких громадян:ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в розмірі 3146,27 грн., які виникли за період з липня 2007 р. по квітень 2008р.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просить зобов'язати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Пустомитівському районі включити для відшкодування до щомісячних актів звірок суми пенсії звірок суми пенсії таких громадян:ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в розмірі 3146,27 грн., які виникли за період з липня 2007 р. по квітень 2008р. Позов обґрунтовувала тим, що Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Пустомитівському районі (далі-ВД ФСС) при складенні актів щомісячної звірки за період з липня 2007 року по квітень 2008 року виключило з загального списку осіб на відшкодування пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворюванняОСОБА_1 та ОСОБА_2 з тих підстав, що нещасний випадок стався поза межами України - на території країн СНД. Вважає, що відповідно до чинного законодавства відповідач зобов'язаний своєчасно проводити звірку витрат за особовими справами потерпілих, складати акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, у якому визначають загальні витрати, що підлягають відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подавати його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Просить позов задовольнити.
Відповідач на адресу суду подав заперечення в яких зазначає, доказів на підтвердження понесених витрат по виплаті пенсії по інвалідності у зв'язку із нещасним випадком на виробництві позивачем суду не надано, порядок відшкодування витрат, пов'язаний з виплатою пенсій не врегульовує спірних відносин, оскільки правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору.
В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав та пояснив, що в разі незгоди на підписання актів звірки з боку ВД ФСС мають вирішуватися у судовому порядку вимоги про стягнення. Просить відмовити у задоволенні позову.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 03 грудня 2008 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» №1105-ХІV від 23.09.1999 року (далі-Закон № 1105), Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року за №5-4/4 (далі-Порядок №5-4/4).
Згідно ст. 21 Закону №1105 у разі настання страхового випадку ВД ФСС зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам які перебували на його утриманні, страхові виплати в тому числі організувати поховання померлого, відшкодувати вартість пов'язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.
У відповідності до Закону №1105 всі страхові виплати мають бути пов'язані з ушкодженням здоров'я застрахованої особи, що сталося внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, тобто основною вимогою для проведення відшкодування шкоди є настання страхового випадку.
Згідно ст.40 Закону №1105 страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом соціального страхування від нещасних випадків дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду. Страхові виплати провадяться протягом строку, встановленого МСЕК або ЛКК на який встановлено втрату працездатності у зв'язку із страховим випадком. Сума страхових виплат виплачується за умови підтвердження МСЕК втрати працездатності та причинного зв'язку між настанням непрацездатності та ушкодженням здоров'я.
Як встановлено в судовому засіданні відповідно до акту (копія) про нещасний випадок причиною трудового каліцтва ОСОБА_2, яке сталося 17 грудня 1979 року, було падіння останнього з висоти 5,6 м на решітку фільтра, що спричинило настання нещасного випадку - “травма голови”. Констатований діагноз медичної установи потерпілому став підставою для призначення останньому пенсії по інвалідності.
Порядком встановлення МСЕК ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків, затвердженим наказом МОЗ України № 212 від 22.11.1995р. передбачено, що медико-соціальна експертна комісія (далі-МСЕК) оглядає і робить висновок про ступінь втрати професійної працездатності у відсотках тим працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків. Згідно виписки з акта МСЄК серії МСЕ №061539 від 15.02.1994 року. ОСОБА_2 з 15.02.1994 року за наслідками первинного огляду була призначена третя група інвалідності, причина інвалідності - трудове каліцтво.
Як встановлено в судовому засіданні відповідно до акту (копія) про нещасний випадок причиною трудового каліцтваОСОБА_1, яке сталося 26.03.1996 року, в результаті технічної несправності бурової установки відбулося стиснення та травмування лівої ноги гусеничним полотном, що спричинило настання нещасного випадку - “травмування лівої ноги”. Констатований діагноз медичної установи потерпілому став підставою для призначення останньому пенсії по інвалідності.
Порядком встановлення МСЕК ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків, затвердженим наказом МОЗ України № 212 від 22.11.1995р. передбачено, що медико-соціальна експертна комісія (далі-МСЕК) оглядає і робить висновок про ступінь втрати професійної працездатності у відсотках тим працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків. Згідно виписки з акта МСЄК серії КИЕ-1 №093034 від 18.04.1997 року.ОСОБА_1 з 18.04.1997 року за наслідками первинного огляду була призначена друга група інвалідності, причина інвалідності - трудове каліцтво.
Згідно з частиною 2 статті 2 Закону №1105 особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам унаслідок травмування на виробництві чи професійного захворювання, пов'язаних із виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до зазначеного Закону.
При цьому право на таке забезпечення, встановлене в Україні, не залежить від того, у якій із колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві із застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.
Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої в м. Москві 13 березня 1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
У статті 3 зазначеної Угоди встановлено, що всі витрати, пов'язані з здійсненням пенсійного забезпечення за Угодою, несе держава, яка його надає. За змістом цієї норми взаємні розрахунки між державами можуть провадитись лише на підставі двосторонніх договорів.
Викладене свідчить про те, що страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, котра стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР є ВД ФСС. Він також має відшкодувати витрати в разі виплати такої пенсії органами Пенсійного фонду України.
Судом встановлено, щоОСОБА_1 та ОСОБА_2 ВД ФСС виключені із списків осіб за період з липня 2007 року по квітень 2008 року на відшкодування пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві з тих підстав, що нещасний випадок стався за межами України (на території країн СНД).
Обраний позивачем спосіб захисту (відновлення) порушеного права щодо зобов'язання відповідача прийняти до заліку виплачені суми пенсії по інвалідності у зв'язку з трудовим каліцтвом суд вважає таким, що не відповідає змісту прав позивача щодо відшкодування понесених ним витрат.
Правило підписання актів звірки має застосовуватись за відсутності спору. У разі незгоди відповідача підписати акти звірки повинні вирішуватися вимоги про стягнення витрат, а не вимоги про підписання цих актів. Порядок №5-4/4 визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду витрат, пов'язаних із виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, які призначені особам, застрахованим згідно із Законом №1105 (крім осіб, зазначених у п.2 ст.8 цього Закону), у тому числі добровільно застрахованим, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних із виконанням ними трудових відносин..
Враховуючи наведене суд прийшов до висновку про відсутність підстав для зобов'язання Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Пустомитівському районі Львівської області прийняти до заліку виплачені суми пенсії по інвалідності у зв'язку з трудовим каліцтвом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за період з липня 2007 року по квітень 2008 року в сумі 3146,27 грн.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є безпідставними, не ґрунтуються на законі, і тому в задоволені позову слід відмовити.
Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати у формі судового збору зі сторін не належить стягувати.
Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі.Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.
Суддя Шинкар Т.І.
Повний текст Постанови виготовлений 10.12.2008 року.