Справа № 22ц-812 Головуючий 1 інстанції - Мірошниченко В.В.
Категорія 26 Доповідач -Бабенко П.М.
УХВАЛА
іменем України
26 лютого 2008 року Апеляційний суд Донецької області в складі: головуючого - Пономарьової О.М. суддів: Бабенка П.М. , Бондаренко Л.І. при секретарі- Артамоновій С. О. за участю позивача ОСОБА_1, відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та їх представника ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_3 про продовження строку для прийняття спадщини, визнання заповіту частково недійсним, визнали права власності на 1\2 частину спадкового домоволодіння, зустрічним позовом ОСОБА_5, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за заповітом,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Петровського районного суду м. Донецька від 29 листопада 2007 року позов ОСОБА_1 задоволено. Йому продовжено строк для прийняття спадщини у вигляді АДРЕСА_1, яка залишилася після смерті його батька ОСОБА_6.
Також визнано частково недійсним заповіт від 11 жовтня 2005 року складений дружиною спадкодавця ОСОБА_7, посвідчений державним нотаріусом Красногорівської державної нотаріальної контори Донецької області , реєстр № 3006, яким вона заповіла все належне їй майно ОСОБА_6 та ОСОБА_3 в рівних частках кожному.
Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на 1\2 частину вказаного домоволодіння.
В задоволенні зустрічного позову відмовлено.
З цим рішенням суду не погодилися відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_3,
В своїй апеляційній скарзі вони просять це рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити, задовольнити їх позов, посилаючись на те, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Апелянти зазначили , що позивач ОСОБА_1 не довів доказами свої позовні вимоги.
Суд не врахував, що на час смерті батька позивача фактично майна, яке належало
йому на праві власності не було, оскільки спірний будинок було прийнято в експлуатацію
після спливу 10 місяців після його смерті , що підтвердженого відповідним рішенням
виконкому районної Ради 3 14\2 від 11.01.2004 року .
Суд в рішенні не зазначив підстав , за яких продовжено строк на прийняття спадщини і не врахував, що перебуваючи за кордоном йому було відомо про смерть батька, проте гін у шестимісячний строк спадщину не прийняв і не вважав за потрібне звертатися для прийняття спадщини більше трьох років, пропустивши загальний строк позовної давності у З роки.
Крім того, позивач не підтримував стосунки з батьком, не надавав йому допомоги, не піклувався про нього.
2
В судовому засіданні апелянти та їх представник доводи апеляційної скарги підтримали..
Позивач ОСОБА_1 просив апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін, посилаючись на те, що рішення суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, заслухавши пояснення осіб , які з'явились, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає за необхідним апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін з наступних підстав:
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6, батько позивача ОСОБА_1, після смерті якого відкрилася спадщина на жилийАДРЕСА_1. Спадкоємцями на вказане майно були позивач та дружина померлого ОСОБА_7
Рішенням Петровського районного суду м. Донецька від 05 квітня 2004 року задоволено позов ОСОБА_7, встановлено факт прийняття нею спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_6 та визнано право власності за нею на вказаний будинок.
ІНФОРМАЦІЯ_2 позивачка ОСОБА_7 померла .Своє майно вона заповіла за заповітом від 11.10.05 року ОСОБА_6 та ОСОБА_3 у рівних частках
Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 19 грудня 2006 року рішення Петровського районного суду м. Донецька від 05 квітня 2004 року скасовано, справу направлено на новий розгляд , оскільки ОСОБА_7 укрила той факт , що позивач був спадкоємцем на зазначений будинок , а судом не було встановлено коло спадкоємців та не притягнуто до участі у справі сина померлого -ОСОБА_1
У листопаді 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 та ОСОБА_3, правонаступників померлої ОСОБА_7, про продовження строку для прийняття спадщини, визнання заповіту частково недійсним, визнання права власності на 1\2 частину спадкового домоволодіння, а у квітні 2007 року відповідачі звернулися до ОСОБА_1 із зустрічним позовом про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за заповітом.
Судом також встановлено, що позивач за первинним позовом в період з 21 жовтня 2001 року по 28 грудня 2003 року знаходився на заробітках в Португалії, тому був позбавлений можливості прийняти спадщину у встановлений законом строк після смерті батька, про смерть якого він дізнався після повернення в Україну і після спливу строку на прийняття спадщини.
Вказані обставини підтверджені в судовому засіданні даними закордонного паспор гу позивача та поясненнями свідка ОСОБА_8
За вказаних обставин суд дійшов правильного висновку про те, що позивач пропустив з поважних причин шестимісячний строк для прийняття спадщини, передбачений ст. . 549 ЦК Української РСР ( 1963 року), який був чинним на час відкриття спадщини, і обгрунтовано продовжив цей строк на підставі ст. 550 вказаного Кодексу.
Доводи апеляційної скарги в цій частині ( про те, що суд не обґрунтував свій висновок та безпідставно продовжив вказаний строк), не підтверджені матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах матеріального закону і не можуть бути прийняті до уваги.
Як убачається з матеріалів справи, позивачу стало відомо про заповіт, складений ОСОБА_7 у жовтні 2005 року, який ним оспорюється у даній справі, лише після її смерті. Строк для прийняття спадщини позивачем пропущено в період дії ЦК Української РСР ( 1963 року), яким не передбачено обмежень щодо строку звернення до суду з вимогами про продовження пропущеного строку.
Тому не ґрунтуються на матеріалах справи і вимогах матеріального закону доводи апелянтів про те, що позивач пропустив загальний строк позовної давності за вказаними позовними вимогами.
З пояснень позивача та свідка, дій позивача після смерті ОСОБА_7, видно, що він не мав наміру відмовлятися від спадщини і був переконаний в тому, що дружина його батька не здійснить будь яких дій, направлених на позбавлення його частки у спадщині.
3
Доводи апеляції про те , що оскільки на момент смерті батька позивача були відсутні правовстановчі документи на будинок, а тому позивач не мав права на спадщину, також не ґрунтуються на законі.
За таких обставин рішення суду є правильним по суті і справедливим.
Доводи апеляційної скарги не впливають на висновки суду, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального законодавства, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Розглядаючи позов, суд першої інстанції всебічно, повно і об'єктивно дослідив надані сторонами докази, дав їм належну правову оцінку та дійшов правильного висновку про задово. іення вимог ОСОБА_1 та відмови в задоволенні зустрічного позову.
Згідно із ч.1 ст. . 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вказане апеляційну скаргу слід відхилити, рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307, 308 , 313-315 ЦПК України, апеляційний суд,
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 та ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Петровського районного суду м. Донецька від 29 листопада 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.