Справа № 22-ц-32/2007р. Головуючий у 1-й інстанції - Фоменко І.М.
Категорія - 13 Суддя-доповідач - Попруга С.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року січня 09 дня колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області в складі:
Головуючого - Маслова В.О.
Суддів - Попруги С.В., Сибільової Л.О.,
з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.
та осіб, які приймають участь у справі - ОСОБА_1 та представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3, розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4, ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_1 на рішення Ковпаківського районного суду м.Суми Сумської області від 31 жовтня 2006р. у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_4, про визнання договору дарування недійсним та за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_5, про визнання договору дарування недійсним,
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 31 жовтня 2006 року в задоволенні позову ОСОБА_5, ОСОБА_4 відмовлено.
В апеляційній скарзі представник позивачів просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Узагальнені доводи апеляційної скарги: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.
В судовому засіданні представник позивачів адвокат ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги, а представник відповідача ОСОБА_3 заперечував проти них, вважаючи рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим.
Судом першої інстанції встановлено, що 23 травня 2003 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було укладено нотаріально посвідчений договір дарування, за яким ОСОБА_4 передав безоплатно у власність ОСОБА_2 належну лише йому на праві власності двохкімнатну квартиру за НОМЕР_1, що знаходиться АДРЕСА_1 вартість 19437 грн., а ОСОБА_2 прийняв названу квартиру як обдарований.
Названий договір не ущемлює особисті або майнові права ОСОБА_5, рідної сестри ОСОБА_4, яка на час його укладення була неповнолітньою, не є удаваною угодою між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 фактів недійсності договору з названих підстав позивачі не довели, отже підстави для визнання договору дарування недійсним відсутні.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_5, ОСОБА_4, суд першої інстанції правильно встановивши обставини справи та давши належну оцінку всім зібраним по справі доказам, дійшов обгрунтованого висновку про те, що договір дарування квартири від 23 травня 2003 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 відповідає вимогам цивільного законодавства, в тому числі ст.ст. 4,10,11,41,42,227,243,244 ЦК УРСР. Цей договір не ущемлює особистих або майнових прав неповнолітньої на той час ОСОБА_5, яка ніколи не була власником (співвласником) спірної квартири і виселена з неї за рішенням суду від 15 лютого 2006 року, що набрало законної сили, отже не може бути визнаним недійсним з підстав, передбачених ч.1 ст. 48 ЦК УРСР. Крім того, в зв'язку з тим, що між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ніяких зобов'язань як перед, так і після укладення договору дарування спірної квартири не було і немає, сам ОСОБА_4 категорично заперечує наявність боргу перед ОСОБА_2 в сумі 16 500 доларів США, про що згадується в розписці ОСОБА_2 від 23 травня 2003 року, то відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин положень ст. 58 ЦК УРСР, оскільки відповідно до цієї норми закону удаваною є угода, що укладається сторонами з метою приховати іншу угоду, яку вони дійсно мали на увазі. Тобто обидві сторони при цьому діють свідомо для досягнення однієї мети - приховати іншу угоду, яку вони дійсно мали на увазі. Таких обставин по справі не встановлено.
Вимоги про визнання договору дарування недійсним з підстав укладення його внаслідок обману, погрози не заявлялись, в зв'язку з чим не були предметом розгляду в суді першої інстанції, а провадження в справі щодо вимоги ОСОБА_4 про визнання договору недійсним в зв'язку з укладенням його на вкрай невигідних для ОСОБА_4 умовах внаслідок збігу тяжких обставин закрито ухвалою суду від 19 серпня 2006 року, яка не є предметом апеляційного перегляду.
За таких обставин, вказані доводи апеляційної скарги згідно ст. 303 ЦПК України, не дають підстав для перегляду оскаржуваного рішення.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За таких обставин, коли оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Керуючись ст.ст.291, 303, 304, 307, 308, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5, ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_1 відхилити.
Рішенням Ковпаківського районного суду м.Суми Сумської області від 31 жовтня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двох місяців до Верховного Суду України.