УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2014 р. Справа № 876/3391/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Гудима Л.Я.
суддів: Довгополова О.М., Ільчишин Н.В.,
за участі секретаря судового засідання: Шуптар Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 11 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Ралівської сільської ради Самбірського району Львівської області, треті особи - ОСОБА_1, Приватне підприємство «Кайлас-К» про зобов»язання вчинення певних дій, -
В С Т А Н О В И В:
В листопаді 2013 року позивач - ОСОБА_2 звернулася в суд до Ралівської сільської ради Самбірського району Львівської області, треті особи - ОСОБА_1, Приватне підприємство «Кайлас-К» про зобов»язання виконавчого комітету Ралівської сільської ради Самбірського району Львівської області погодити і завірити технічну документацію для отримання Державного акту на земельну ділянку в с.Ралівка, що належить їй в порядку спадкування.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що підставою для відмови у затверджені технічної документації із землеустрою може бути лише її невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
Постановою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 11 лютого 2014 року позов задоволено. Зобов»язано Ралівську сільську раду розглянути та затвердити землевпорядну документацію гр..ОСОБА_2 для отримання державного акту на земельну ділянку по АДРЕСА_1
Не погодившись із винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржила сторона третьої особи - ОСОБА_1, в апеляційному порядку, яка покликаючись на неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заявленого позову відмовити.
Вимоги апеляційної скарги мотивує тим, що в ході виготовлення документації допущені грубі помилки, які повинні бути усунені.
Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін. При цьому суд виходить з наступних підстав.
Як достовірно встановлено судом першої інстанції на підставі свідоцтва на право на спадщину на земельну ділянку по АДРЕСА_1 загальною площею 0,2123 га, цільове призначення якої - обслуговування житлового будинку та ведення особистого сільського господарства, позивачка звернулась до Ралівської сільської ради із заявою про затвердження технічної документації для отримання державного акту на земельну ділянку.
Відповідно до договору №13/12/016 на розроблення документації із землеустрою від 12.01.2012 року приватним підприємством «Кайлас-К» розроблено дану технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку.
Відповіддю виконавчого комітету Ралівської сільської ради №361 від 10.07.2013 року позивачці відмовлено у розгляді та затвердженні технічної документації. В обґрунтування своєї відмови посилаються на те, що дана технічна документація буде розглянута та затверджена після розгляду скарг ОСОБА_1 - прокуратурою, управління Держземагенства у Самбірському районі, та апеляційного перегляду спору апеляційного суду Львівської області справи «Про усунення перешкод користування земельною ділянкою» , та у зв»язку із залишенням в силі Апеляційним судом Львівської області в силі Державного акту на земельну ділянку суміжному землекористувачу.
Розглядувані відносини регулюються приписами Земельного кодексу України.
Документація із землеустрою, відповідно статтею 1 Закону України «Про землеустрій», це - затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо.
Як встановлено частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Також відповідно частини 3 цієї статті безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Статтею 118 Земельного кодексу України передбачено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.
Так, відповідно до частини 1 цієї статті громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу Крим.
Згідно частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).
Також частинами 7-10 цієї статті встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об»єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов»язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
З аналізу вищенаведених норм колегія суддів приходить до висновку, що підставою для відмови у наданні земельної ділянки у власність може бути лише невідповідність місця розташування об»єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів.
Проте, як видно з матеріалів справи, мотивація відмови у затверджені проекту землеустрою не посилається на жодну з вищеперелічених обставин.
Також забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені статтею 186 Земельного кодексу України.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що позивачці безпідставно відмовлено у розгляді та затвердженні землевпорядної документації, оскільки нею подано всі необхідні для цього документи. Посилання відповідача на розгляді Апеляційним судом Львівської області справи «про усунення перешкод користування земельною ділянкою» не є підставою відмови у розгляді та затвердженні землевпорядної документації, оскільки дана справа безпосереднього відношення до такого затвердження немає.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 11 лютого 2014 року у справі №452/3640/13-а - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя : Л.Я. Гудим
Судді: О.М. Довгополов
Н.В. Ільчишин
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 23.07.2014 року.