УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2014 р. Справа № 876/3594/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Шинкар Т.І., Ільчишин Н.В.,

за участі секретаря: Шуптар Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Фірма «Нафтогазбуд» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05.03.2014 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Фірма «Нафтогазбуд» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.11.2013 року №0000232240,-

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2013 року Приватне акціонерне товариство «Фірма «Нафтогазбуд» (далі - ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд») звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ у Франківському районі м. Львова) від 07.11.2013 року №0000232240, яким позивачу зменшено розмір від»ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 250000 грн. по декларації від 17.08.2012 року №9049771727 за липень 2012 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що покликання відповідача, як на підставу встановлення завищення підприємством податкового кредиту на акт перевірки по контрагенту про неможливість проведення зустрічної звірки, та як на доказ безтоварності операцій є необґрунтованим. Факт придбання товарів з метою їх використання у межах господарської діяльності між позивачем та ТОВ «Торгметал - КД» підтверджується наданими первинними документами: договором, видатковими накладними, товарно - транспортними накладними, платіжними дорученнями, актами приймання виконаних будівельних робіт. Зазначає, що покупець - позивач не має ні обов»язку, ні права перевіряти правомірність набуття постачальником права на товар, який він продає, тому безпідставними є висновки податкового органу про нереальність операцій застосовуючи по ланцюгу поставки. Вважає, що він є добросовісним набувачем товару і тому не може нести відповідальність за законність операцій з таким товаром, що мали місце раніше, відповідачем не підтверджено відсутність фактичного здійснення господарських операцій. Актом перевірки не підтверджено, що на час здійснення господарських операцій ТОВ «Торгметал - КД» не знаходилось в ЄДРПОУ та того, що у вказаного контрагента не було Свідоцтва про реєстрацію платником ПДВ. Щодо тверджень відповідача про відсутність товарно - транспортних накладних зазначає, що наявність таких не передбачена ПК України. Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, що затверджені Наказом МТ України від 14.10.1997 року №363, були розроблені на виконання п. 3 розділу 1 Програми заходів щодо забезпечення збереження вантажів, захисту їх від розкрадань і безпеки пасажирів на транспорті, затвердженої Постановою КМ України від 05.01.1995 року №7 і в силу ст. 3 ПК України не можуть бути застосовані до податкових відносин, які врегульовані спеціальним законодавством. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05.03.2014 року у задоволенні позову було відмовлено.

Зазначену постанову в апеляційному порядку оскаржено позивачем - ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд», який у апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове про задоволення його позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не досліджено факт використання придбаного товару у господарській діяльності товариства, не взято до уваги факт посилання відповідача, як на підставу щодо встановлення завищення податкового кредиту товариством, на акт від 16.04.2013 року №424/224/34499186 складений ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про неможливість проведення зустрічної звірки суб»єкта ТОВ «Торгметал-КД» з ПП «Снаб-Трейд» за червень 2012 року, як на доказ безтоварності операцій між ТОВ «Торгметал-КД», ПП «Снаб-Трейд», ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд».

Оцінюючи докази господарських відносин товариства зі Службою автомобільних доріг у Дніпропетровській області, суд першої інстанції не взяв до уваги представлені докази (частину первинних документів, що підтверджують зміст і обсяг господарських операцій), оскільки такі документи були відсутніми у платника на час складення податкової звітності (п. 44.6. ст. 44 ПК України).

Представник позивача у ході апеляційного розгляду підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її у повному обсязі.

Представник відповідача обґрунтованість доводів апелянта заперечив, просив залишити оскаржуване судове рішення без змін, а подану апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача та учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких міркувань.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що надані позивачем на підтвердження реальності операцій з купівлі труби первинні документи: договір, специфікації, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення, витяг з журналу реєстрації довіреностей, табелів обліку робочого часу, є не достатніми для підтвердження реальності вказаних операцій з огляду на відсутність при проведенні перевірки належним чином оформлених товарно - транспортних накладних, сертифікатів якості продукції та доказів прийняття товару по якості та кількості.

При цьому, судом не було взято до уваги надані позивачем товарно - транспортні накладні, оскільки в таких не містилися відмітки продавця товарів (підписів уповноважених осіб, відтисків печаток), вантажовідправником зазначено ТОВ НПП з ІІ «Укртрубоізол», хоч не подано документів, які б підтверджували правовідносини між позивачем, вказаним вантажовідправником та ТОВ «Торгметал - КД». Крім того, у вказаних товарно - транспортних накладних вказано, що перевезення здійснювало ТОВ «Метакомп», однак як вбачається з листа УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 13.02.2014 року №14/914, станом на 12.02.2014 року за ТОВ «Метакомп» транспортні засоби не зареєстровано, а вказані в товарно - транспортних накладних автомобілі, які здійснювали перевезення, належать фізичним особам.

Крім цього, судом першої інстанції не було взято до уваги надані суду товарно - транспортні накладні з огляду на приписи п. 44.6 ст. 44 ПК України та відсутність доказів надання таких документів контролюючому органу при проведенні перевірки.

При цьому, судом першої інстанції враховано, що відповідно до акту ДПІ у Франківському районі м. Львова від 21.10.2013 року №267/22-40/01293961 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд» з питань господарських відносин з ТзОВ «Торгметал - КД» за червень 2012 року податковим органом було встановлено завищення суми податкового кредиту за липень 2012 року в розмірі 250000 грн., що призвело до завищення від»ємного значення податку на додану вартість на 250000 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що правових підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова від 07.11.2013 року №0000232240 немає.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи.

Як безспірно встановлено судом першої інстанції, на підставі направлень від 07.10.2013 року №249 та №250 та наказу від 07.10.2013 року №243, працівниками відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд» з питань господарських відносин з ТОВ «Торгметал - КД» за червень 2012 року, за наслідками якої складено акт перевірки від 21.10.2013 року №267/22-40/01293961.

Як вбачається з акта перевірки, перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ПК України, завищено суму податкового кредиту за липень 2012 року в розмірі 250000 грн., за рахунок проведення взаєморозрахунків з ТОВ «Торгметал - КД», що призвело до завищення від»ємного значення податку на додану вартість на 250000 грн. (т. 1 а.с. 11-26).

На підставі акта перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення від 07.11.2013 року №0000232240, яким позивачу зменшено розмір від»ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 250000 грн. по декларації від 17.08.2012 року №9049771727 за липень 2012 року (т. 1 а.с. 10).

Вищенаведені висновки акта перевірки ґрунтуються на тому, що відповідно до акта перевірки від 16.04.2013 року №424/224/34499186, складеного ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб»єкта ТОВ «Торгметал - КД» з ПП «Снаб - Трейд» за період червень 2012 року, не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ПП «Снаб- Трейд», їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено дефектність первинних документів та відсутність об»єктів оподаткування, та неможливість реального здійснення платником податків операцій ПП «Снаб - Трейд» по ланцюгу постачання. Таким чином, встановлено дефектність первинних документів та відсутність об»єктів оподаткування, та неможливість реального здійснення платником податків операцій по ланцюгу постачання; ТОВ «Торгметал - КД» провело документальне оформлення господарських операцій, які фактично не здійснювались. Відтак, відповідач вважає, що господарські операції ТОВ «Торгметал - КД» та ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд» не мали реального товарного характеру, фактично перевіркою встановлено документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку лише бухгалтерськими проводками. Відповідач вважає, що представлені ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд» до перевірки податкові накладні не підтверджують факт придбання труби, не є свідченням реальності господарської операції та містять недостовірні дані щодо змісту господарської операції. Також відповідач звертає увагу, що позивачем до перевірки не представлено товарно - транспортних накладних, оформлення яких передбачено як умовами договору, так і вимогами чинного законодавства. Таким чином, відповідач вважає, що представлена ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд» до перевірки податкова накладна не підтверджує факт поставки товару на адресу підприємства, не є свідченням реальності господарської операції між ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд» та ТОВ «Торгметал - КД» та містить недостовірні дані щодо змісту господарської операції.

Судом встановлено, що ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд» зареєстровано в ЄДРПОУ 29.12.1993 року, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ, копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (т. 1 а.с. 36-39).

26.06.2012 року між позивачем (покупець) та ТОВ «Торгметал - КД» (постачальник) укладено договір поставки товарів №28/05-П, а саме: труби сталеві у відповідності до специфікації, яка є невід»ємним додатком до договору. Відповідно до п. 2.1 договору, постачання товару здійснюється на умовах СРТ- місце поставки м. Дніпропетровськ, Запоріжське шосе - під»їзд до аеропорту, згідно ІНКОТЕРМС -2000 з урахуванням положень цього договору. Відповідно до п. 2.4 договору, передача - приймання товару оформляється шляхом підписання уповноваженими представниками сторін товарно - транспортної накладної (накладних) і проставляння відмітки (підпису) про отримання товару на товарно - транспортній накладній уповноваженим представником покупця. Відповідно до п. 2.9 договору, датою поставки товару вважається дата підписання покупцем товарно - транспортної накладної щодо товару. З цієї дати у покупця виникає право власності на товар та переходить ризик випадкової втрати товару. Відповідно до п. 3.3, 3.4 договору, постачальник зобов»язаний разом з кожною поставкою товару надавати покупцю сертифікати якості, інші документи, які підтверджують якість та безпечність товару, що поставляється, відповідно до чинного законодавства України; одночасно з передачею товару покупцю, постачальник зобов»язаний надати покупцю всю необхідну товаросупровідну документацію, у тому числі ту, що підтверджує якість товару. В силу п. 3.5 договору, приймання товару за кількістю та якістю здійснюється у відповідності до «Інструкції про порядок приймання продукції виробничо - технічного призначення й товарів народного споживання по кількості («П-6»), «Інструкції про порядок приймання продукції виробничо - технічного призначення й товарів народного споживання по якості» («П-7») (т. 1 а.с. 61-63).

На переконання апеляційного суду, суть даного публічно-правового спору зводиться до відсутності, на думку податкового органу, у позивача документів, необхідних для підтвердження реального характеру господарських операції з ТОВ «Торгметал - КД».

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами та вимоги до таких документів передбачено приписами п. 1.2 ст. 1, п. 2.1, п. 2.4, п. 2.15, п. 2.16 ст. 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704, ст.ст. 1, 2, п. 3.2 ст. 3, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до п. 11 Наказу Мінтрансу України від 14.10.1997 року №363 «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Товарно - транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно - матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Оформлення перевезень вантажів товарно - транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно - транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів, Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно - транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно товарно - транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Як передбачено п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов»язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п.п. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 ПК України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Положеннями п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК визначено, що податковим кредитом є сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов»язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Як передбачено п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов»язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Як передбачено п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв»язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв»язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

На думку апеляційного суду, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

-неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

-відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв»язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

-облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов»язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

-здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

-відсутність первинних документів обліку.

Позивачем на підтвердження реальності здійснених операцій по вказаному вище договору надано копії специфікації, видаткових накладних, податкових накладних, товарно - транспортних накладних, сертифікатів якості, копії платіжних доручень, копії цивільно - правових договорів, витягу з журналу реєстрації довіреностей, табелів обліку робочого часу.

На підтвердження використання придбаної труби у господарській діяльності позивач надав копії договору підряду від 01.06.2012 року №39-2-КБд, актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми №КБ-3.

Таким чином, докази, на які послався позивач на обґрунтування своєї позиції, є обов»язковими, але не вичерпними, оскільки предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самої господарської операції (поставки товару, надання послуг), а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту позивача. Зокрема, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Відтак обставинами, які підлягають перевірці у зв»язку із наведеним, є фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що за правилами п. 44.6 ст. 44 ПК у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Крім зазначеного вище, судом першої інстанції встановлено, що на підтвердження транспортування придбаних товарів позивачем не подано при проведенні перевірки товарно - транспортних накладних та сертифікатів якості придбаної продукції, про що вказано у акті перевірки.

Крім цього, окружний суд вірно звернув увагу на те, що контролюючим органом скеровувалась на адресу позивача вимога про надання документів від 07.10.2013 року №4816/10/22-410, серед переліку документів, які необхідно представити вказано документи по транспортуванню товару та будь - які інші бухгалтерські документи та первинні документи на вимогу ревізора. Як вбачається з довідки від 21.01.2014 року №06/19, у відповідь на вказану вимогу товарно - транспортних документів позивачем до перевірки не було представлено (т. 1 а.с. 156, 157).

Разом з цим, судом першої інстанцій вірно встановлено, що товарно - транспортні накладні, подані позивачем на підтвердження реальності господарських операцій не містять відміток продавця товарів (підписів уповноважених осіб, відтисків печаток), вантажовідправником зазначено ТОВ НПП з ІІ «Укртрубоізол», хоч не подано документів, які б підтверджували правовідносини між позивачем, вказаним вантажовідправником та ТОВ «Торгметал - КД». Крім того, у вказаних товарно - транспортних накладних вказано, що перевезення здійснювало ТОВ «Метакомп», однак як вбачається з листа УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 13.02.2014 року №14/914, станом на 12.02.2014 року за ТОВ «Метакомп» транспортні засоби не зареєстровано, а вказані в товарно - транспортних накладних автомобілі, які здійснювали перевезення належать фізичним особам (т. 1 а.с. 190).

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції погоджується із думкою суду першої інстанції про те, що подання позивачем до суду копії первинних документів, які стосуються господарських операцій, що були предметом перевірки ДПІ у Франківському районі м. Львова, результати якої оформлено актом від 21.10.2013 року №267/22-40/01293961, не створює правових підстав для висновку про протиправність оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

При цьому, на думку апеляційного суду, обґрунтований сумнів у реальності господарських операцій з ТОВ «Торгметал - КД» додатково викликає відсутність доказів прийняття товару по кількості та якості згідно інструкцій П-6, П-7, так як відповідно до умов п. 2.4, п. 3.3, п. 3.4, п. 3.5 договору поставки товарів №28/05-П від 26.06.2012 року, для підтвердження реальності здійснених операцій між позивачем як покупцем та контрагентом ТОВ «Торгметал - КД» обов»язковим є складення таких первинних документів як товарно - транспортні накладні, акт про фактичну якість і комплектність отриманої продукції, акт приймання - передачі товару, сертифікати якості, яких позивачем до перевірки не було представлено.

З урахуванням висновків, викладених у акті ДПІ у Франківському районі м. Львова від 21.10.2013 року №267/22-40/01293961 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд» з питань господарських відносин з ТзОВ «Торгметал - КД» за червень 2012 року, на думку апеляційного суду, податковий орган правомірно поставив під сумнів реальність виконання договору поставки товарів №28/05-П від 26.06.2012 року саме цим контрагентом позивача.

Тому суд апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що правових підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 07.11.2013 року №0000232240 немає.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Фірма «Нафтогазбуд» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05.03.2014 року у справі №813/8849/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Гудим Л.Я.

Судді: Шинкар Т.І.

Ільчишин Н.В.

Ухвала у повному обсязі виготовлена 23.07.2014 року.