УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 березня 2008 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого - Декайла П.В. Суддів - Гавриш Г.П., Крукевича М. Н. З участю прокурора - Семенця О.А. захисника - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі кримінальну справу за апеляцією заступника прокурора Теребовлянського району на постанову Теребовлянського районного суду від 29 жовтня 2007 року, встановила слідуюче.
Цією постановою кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2 за ст. ст. 191 ч.3, 368 ч.2 КК України направлено прокурору Теребовлянського району для організації проведення додаткового розслідування.
Органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що перебуваючи на посаді директора Іванівської загальноосвітньої школи 1-3 ступенів Теребовлянського району, та будучи матеріально-відповідальною особою, використовуючи свої службові та владні повноваження щодо впливу на вчителів та інших працівників цієї школи, на початку листопада 2002 року вирішила привласнити заробітну плату вчителя вказаної школи ОСОБА_3
З цією метою, ОСОБА_2, отримавши у відділі освіти Теребовлянської РДА під звіт гроші в сумі 3932 грн.65 коп. для видачі заробітної плати вчителям та іншим працівникам Іванівської ЗОШ І-Ш ст. за жовтень 2002 року та розрахунково-платіжну відомість за жовтень 2002 року, своєю усною вказівкою доручила бібліотекару-діловоду ОСОБА_4 видати
Справа № 11- 80 Головуюча у 1-й інстанції - Ромазан Л.С.
Категорія СТ. СТ. 191 Ч.3, 368 ч.2 КК України Доповідач - Гавриш Г.П.
заробітну плату вищевказаним працівникам школи. Виконуючи усну вказівку ОСОБА_2, ОСОБА_4, видавши до 5 листопада 2002 року заробітну плату за жовтень 2002 року всім вчителям Іванівської ЗОШ І-Ш ст. , окрім вчителя ОСОБА_3, який у період з 5 листопада по 30 листопада 2002 року перебував на лікуванні, передала ОСОБА_2 розрахунково-платіжну відомість за жовтень 2002 року та гроші в сумі 109 грн.96 коп., належних ОСОБА_3, які в подальшому ОСОБА_2, зловживаючи своїм службовим становищем, привласнила.
Повторно, на початку січня 2003 року, ОСОБА_2, шляхом зловживання своїм службовим становищем привласнила 47грн.69коп.3аробітної плати ОСОБА_3 за грудень 2002 року, підробивши підпис останнього у розрахунково-платіжній відомості за грудень 2002 року.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_2, в кінці квітня
2003 року, повторно, таким же способом привласнила 89 грн., належних
ОСОБА_3, підробивши підпис останнього у розрахунково-платіжній
відомості за першу половину квітня 2003 року.
Отримавши 22 жовтня 2004 року у відділі освіти Теребовлянської РДА під звіт гроші в сумі 13049грн.23 коп. для видачі заробітної плати вчителям та іншим працівникам Іванівської ЗОШ І-Ш ст. за жовтень 2004 року та розрахунково-платіжну відомість за жовтень 2004 року, ОСОБА_2 своєю усною вказівкою доручила ОСОБА_4 видавати заробітну плату. При цьому ОСОБА_2 передала ОСОБА_4 розрахунково-платіжну відомість за жовтень 2004 року, та гроші лише в сумі 8426, 33 грн. для видачі заробітної плати працівникам школи, окрім вчителів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7
Виконуючи усну вказівку директора школи ОСОБА_2, ОСОБА_4, видавши заробітну плату за жовтень 2004 року вчителям Іванівської загальноосвітньої школи в сумі 8224, 33грн., окрім вчителів школи ОСОБА_5 , ОСОБА_6, та ОСОБА_7, 4 листопада 2004 року розрахунково-платіжну відомість за жовтень 2004 року та гроші в сумі 202грн.00коп., які залишились у неї після видачі заробітної плати за жовтень
2004 року, передала директору школи ОСОБА_2 Проте ОСОБА_2,
реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне привласнення
грошей ОСОБА_5 таОСОБА_6, 4 листопада 2004 року близько
13год.00хв. в приміщенні свого службового кабінету, попередньо надавши для
підпису ОСОБА_5 та ОСОБА_6 розрахунково-платіжну відомість за
жовтень 2004 року, видала ОСОБА_5 тільки 197 грн., привласнивши шляхом
зловживання своїм службовим становищем 70 грн.62 коп. належних останній, а
ОСОБА_6 видала лише 310 грн., привласнивши аналогічним способом
належних їй 100 грн. 16 коп.
Крім цього, ОСОБА_2 на початку листопада 2004 року, зловживаючи своїм службовим становищем, підробивши підпис ОСОБА_7 в розрахунково-платіжній відомості за жовтень 2004 року, привласнила його заробітну плату за жовтень 2004 року в сумі 181 грн. 43 коп.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_2 в листопаді
2004 року, маючи намір привласнити гроші Іванівської ЗОШ, дала усну вказівку ОСОБА_4 передати їй гроші в сумі 176грн.50коп., які здавали останній під звіт батьки дітей, котрі навчалися у школі, на потреби цієї ж школи, пояснивши, що вказані гроші їй необхідно видати ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 як заробітну плату за жовтень 2004 року. Отримавши від ОСОБА_4 ці 176грн.50коп. ОСОБА_2, зловживаючи своїм службовим становищем, вказані гроші вчителям школи ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не видала, а привласнила, чим спричинила Іванівській ЗОШ матеріальну шкоду на вказану суму.
Також, ОСОБА_2 4 листопада 2004 року дала усну вказівку заступнику директора школи ОСОБА_8 та ОСОБА_4 зібрати з усіх вчителів та працівників школи по 7 грн. для видачі заробітної плати за жовтень 2004 року ОСОБА_5 , ОСОБА_6 і ОСОБА_7 Отримавши 5 листопада 2004 року від ОСОБА_4 гроші в сумі 126грн., 15 листопада 2004 року -гроші в сумі 42грн. та 17 грудня 2004 року гроші в сумі 35 грн., а всього 203 грн., які остання одержала під звіт від вчителів та інших працівників школи, ОСОБА_2, зловживаючи своїм службовим становищем, їх привласнила.
15 листопада 2004 року ОСОБА_2 повідомила ОСОБА_4, що вона повинна здати їй ще 123 грн. для видачі заробітної плати за жовтень 2004 року вчителям ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Отримавши від ОСОБА_4 123 грн.її власних коштів ніби-то для видачі заробітної плати за жовтень 2004 року зазначеним вчителям школи, ОСОБА_2, зловживаючи своїм службовим становищем, незаконно їх привласнила, чим спричинила потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на вказану суму.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_2 на початку грудня 2004 року, повторно, шляхом зловживання своїм службовим становищем та підробивши підписи ОСОБА_5 , ОСОБА_6 і ОСОБА_7 у розрахунково-платіжній відомості, привласнила належні їм за виконання у листопаді 2004 року трудових обов'язків грошові кошти, а саме гроші ОСОБА_5 в сумі 81.06 грн., ОСОБА_6 в сумі 81.83 грн. та ОСОБА_7 в сумі 26.32 грн.
За вищенаведеними епізодами вчинених злочинів дії ОСОБА_2 органими досудового слідства кваліфіковані за ч.3 ст. 191 КК України, як привласнення чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно.
Крім цього ОСОБА_2 органами досудового слідства обвинувачується в тому, що в середині серпня 1999 року близько 22 год. у своєму житловому будинку, що в с. Іванівка Теребовлянського району Тернопільської області, будучи службовою особою - директором Іванівської ЗОШ І-ІІІ ст. , одержала від ОСОБА_9, після його вимагання, хабар в сумі 300 грн. за призначення її дочки ОСОБА_10 вихователем групи продовженого дня вказаної школи.
Крім цього, на початку серпня 2000 року, у своєму житловому будинку ОСОБА_2 повторно, шляхом вимагання, одержала від ОСОБА_9 хабар у вигляді золотого хрестика вартістю 90 грн. та срібний столовий набір
вартістю 150 грн. за переведення її дочки ОСОБА_10 на посаду вчителя цієї ж школи.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, спрямовану на одержання хабарів, ОСОБА_2, в кінці травня 2001 року близько 22 год. у своєму житловому будинку, що в с. Іванівка Тербовлянського району, одержала хабар в сумі 50 доларів США та дві коробки цукерок, вартістю по 10 грн. кожна, від ОСОБА_11 за нестворення нею. як директором школи та головою екзаменаційної комісії, перешкод в успішній здачі її дочкою ОСОБА_12 випускних іспитів в Іванівській ЗОШ І-ІІІ ступенів.
На початку серпня 2001 року близько 22 год. ОСОБА_2, будучи службовою особою, повторно, шляхом вимагання, одержала від ОСОБА_9 хабар у вигляді одного мішка муки вищого сорту вартістю 30 грн., одного мішка цукру вартістю 50 грн., 25 кг. свинного м'яса вартістю 125 грн. за залишення її дочки ОСОБА_10 на посаді вчителя Іванівської ЗОШ І-ІІІ ст.
Крім цього, в кінці серпня 2001 року, ОСОБА_2, шляхом вимагання, у своєму службовому кабінеті в приміщенні Іванівської ЗОШ одержала хабар від ОСОБА_13 в сумі 50 доларів США та одну коробку цукерок вартістю 10 грн. за прийняття та допуск її до роботи на посаду вчителя початкових класів Іванівської ЗОШ, на яку вона була призначена відповідно до наказу відділу освіти Теребовлянської РДА №194-К від 22 серпня 2001 року.
В середині жовтня 2001 року, ОСОБА_2, повторно, шляхом вимагання, одержала через свого чоловіка ОСОБА_14 від ОСОБА_9 хабар в сумі 200грн., за те що вона, як директор школи не буде створювати несприятливих умов для виконання її дочкою ОСОБА_10 своїх обов'язків на посаді вчителя Іванківської ЗОШ.
За вищенаведеними епізодами злочинів, дії ОСОБА_2 органами досудового слідства кваліфіковані за ч.2 ст. 368 КК України, як одержання службовою особою хабара за виконання в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням свого службового становища, вчиненого повторно, що було поєднано з вимаганням хабара.
В апеляції заступника прокурора Теребовлянського району ставиться питання про скасування даної постанови суду, оскільки на думку апелянта під час проведення досудового слідства вжито всіх передбачених законом заходів для всебічного повного і об'єктивного дослідження обставин справи, що є достатньою підставою для розгляду даної справи по суті та постановления рішення по ній.
Заслухавши доповідача, виступи ОСОБА_2 та її адвоката, міркування прокурора, який підтримав подану заступником прокурора Теребовлянського району апеляцію, розглянувши матеріали кримінальної справи та дослідивши доводи апеляції, колегія суддів прийшла до переконання, що апеляція до задоволення не підлягає.
Приймаючи рішення щодо повернення даної кримінальної справи для проведення додаткового розслідування, суд 1 -ї інстанції виходив із того, що під час досудового слідства допущено його неповноту, яка не може бути усунута в
судовому засіданні.
Відповідно до вимог ст. 281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли цю неповноту або неправильність не можна усунути в судовому засіданні.
Згідно із роз'ясненням, яке дано у постанові Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005 року №2 "Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування", досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК не були досліджені або були поверхнево чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Зокрема досудовим слідством під час розслідування даної кримінальної справи належним чином не перевірено та не проведено із залученням контролюючого органу чи експертної установи ревізії( експертизи) з питань фінансово-господарської діяльності відділу освіти Теребовлянської районної державної адміністрації, Іванівської ЗОШ І-ІІІ ст. Теребовлянського району, щодо правильності нарахування та виплати заробітної плати працівникам вказаного навчального закладу, оприбуткування та законність використання коштів, одержаних у 2004 році Іванівською ЗОШ від батьків учнів, працівників школи, оскільки дані кошти разом із заробітною платою стали предметом привласнення ОСОБА_2
Не встановлено досудовим слідством також особу, в обов'язки якої безпосередньо входила видача заробітної плати працівникам школи, а також наявність чи відсутність інших фактів невиплати заробітної плати працівникам даної школи.
Для виконання вказаних слідчих дій необхідно проведення виїмки, за винятком тих документів, що є в матеріалах справи, усіх інших, фінансово-бухгалтерських документів, згідно яких спеціаліст зміг би зробити обгрунтований висновок про правильність нарахування впродовж 2002-2004 років вчителям Іванівської ЗОШ І-ІІІ ст. ОСОБА_3, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 заробітної плати, з урахуванням і тих обставин, що окремі із вказаних вчителів в певний період перебували на лікуванні, а їх обов'язки виконували інші вчителі школи, про наявність чи відсутність нестач грошових коштів, призначених для виплати заробітної плати працівникам школи та коштів на потреби школи.
Крім цього, необхідно провести виїмку документів, що свідчать про наявність на відповідному рахунку в Іванівській ЗОШ чи у відділі освіти Теребовлянської РДА у 2004 році коштів, зданих батьками учнів на потреби школи у сумі 176.50 грн. та коштів працівників школи у сумі 203 грн., у привласнені яких обвинувачується ОСОБА_2
Органами досудового слідства належним чином не перевірені факти будь-якої причетності ОСОБА_4 до привласнення коштів, призначених для виплати заробітної плати ОСОБА_3 за жовтень 2002 року, грудень 2002 року, квітень 2003 року, а також потерпілим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
ОСОБА_7, оскільки ОСОБА_4 неодноразово особисто виплачувала заробітну плату вказаним особам та в окремих випадках одержувала у відділі освіти Теребовлянської РДА під звіт кошти для виплати зарплати працівникам школи. Також вищенаведені факти досудовим слідством і нічим не спростовані, що також вказує на неповноту досудового слідства.
Досудовим слідством під час розслідування даної кримінальної справи допущено ряд грубих порушень вимог КПК України при призначенні та проведенні почеркознавчих експертиз, виїмки документів та проведенні інших слідчих дій.
Так, органом досудового слідства перед призначенням почеркознавчих експертиз не відбиралися вільні, умовно-вільні та експериментальні взірці підписів (почерку) ОСОБА_4 і не ставилось перед експертом питання про те, чи могли бути вчинені нею підписи за ОСОБА_3, ОСОБА_5 , ОСОБА_6, ОСОБА_7 у розрахунково-платіжних відомостях на видачу зарплати. Не ставилось перед експертом також і питання, чи могли бути вчинені підписи за цих осіб ОСОБА_2
На неправильність досудового слідства вказує і те, що після зупинення 12.10.2005 року досудового слідства у даній кримінальній справі, 13.10.2005 року, в порушення вимог діючого кримінально-процесуального законодавства, проведено виїмку розрахунково-платіжних відомостей на видачу заробітної плати працівникам Іванівської ЗОШ за жовтень 2002 року, жовтень 2004 року та інших документів, які в подальшому підлягали експертному дослідженню( т.1 а.с. 88).
Крім цього, при прийнятті таких процесуальних рішень, як постанови про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно ОСОБА_13, ОСОБА_11 та ОСОБА_9 (т.4 а.с. 55, 58, 62) у зв'язку із відсутністю в їх діях складу злочину, передбаченого ст. 369 КК України, органом досудового слідства невірно застосовані норми кримінального та кримінально-процесуального закону, які регулюють порядок притягнення до кримінальної відповідальності та звільнення особи від кримінальної відповідальності за давання хабара.
Проаналізувавши дані обставини, суд 1-ї інстанції прийшов до вірного переконання, що вищенаведені порушення норм кримінально-процесуального законодавства є істотними і такими, що не можуть бути усунуті в судовому засіданні, оскільки для цього необхідно провести значний об'єм відповідних слідчих дій. В зв'язку з цим суд прийняв правильне рішення про повернення даної кримінальної справи прокурору Теребовлянського району для організації проведення додаткового розслідування, під час якого необхідно усунути всі вищезазначені недоліки досудового слідства.
На думку колегії суддів,
постанова суду 1-ї інстанції про повернення даної кримінальної справи прокурору району для організації проведення додаткового розслідування є законною, обгрунтованою і до скасування не підлягає.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 356, 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію заступника прокурора Теребовлянського району залишити без задоволення, а постанову Теребовлянського районного суду від 29 жовтня 2007 року про направлення кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_2 за ст. ст. 191 ч.3, 368 ч.2 КК України прокурору Теребовлянського району для організації проведення додаткового розслідування - без змін.