УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2008 року. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого: Декайла О.В.
суддів: Стадника О.Б., Крукевича М. Н.
з участю прокурора - 303улі І.І.,
засудженої ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі кримінальну справу за апеляційним поданням помічника прокурора м. Тернополя та апеляціями засудженого ОСОБА_2, засудженої ОСОБА_1 та її захисника ОСОБА_3 на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 12 листопада 2007 року, -
встановила:
Цим вироком засуджені:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с. Вишгородок Лановецького району, гр. України, українка, з вищою освітою, не судима, працююча старшим державним податковим інспектором відділу адміністрування податку на прибуток та податку на додану вартість Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції, проживаюча в АДРЕСА_1
· за ч.3 ст. 28, ч. 2 ст. 212 КК України до 3 років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах та займатися адміністративно-господарською діяльністю строком на 1 рік.
· за ч.3 ст. 28, за ч.3 ст. 364 КК України до 6 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах та займатися адміністративно - господарською діяльністю строком на 3 роки з конфіскацією всього особистого належного їй майна.
- за ч.3 ст. 28, за ч.2 ст. 366 КК України до 4 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах та займатися адміністративно-господарською діяльністю строком на 2 роки.
Справа №11-16/07 категорія ч.3 ст. 364
Головуюча у 1 інстанції Очеретяний Є.В.
доповідач Стадник О.Б.
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суровим, остаточно ОСОБА_1 , призначено покарання у виді 6 років позбавлення вол з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах та займатися адміністративно-господарською діяльністю строком на 3 роки з конфіскацією всього особистого належного їй майна.
Запобіжний захід засудженій ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу обрано підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець с Вілія Шумського району, гр. України, українець, з середньою спеціальною освітою, одружений, відповідно до ст. 89 КК України не судимий, проживаючий по АДРЕСА_2
· за ч.3 ст. 28, ч. 2 ст. 212 КК України до 3 років обмеження волі з позбавленням права займатися адміністративно-господарською діяльністю строком на 1 рік.
· за ч.3 ст. 28, за ч.2 ст. 364 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права займатися адміністративно-господарською діяльністю строком на 3 роки.
- за ч.3 ст. 28, за ч.3 ст. 366 КК України до 4 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах та займатися адміністративно-господарською діяльністю строком на 2 роки.
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суровим, остаточно ОСОБА_2 призначено покарання у виді 5 років позбавлення вол з позбавленням права займатися адміністративно-господарською діяльністю строком на 3 роки.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу обрано підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
З засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 стягнуто по 305 грн. судових витрат.
Цивільний позов прокурора залишено без розгляду.
Згідно вироку суду, на підставі акту про результати позапланової документальної перевірки обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість приватного підприємства „Руслан" за період з 01.07.2001 року по 30.06.2004 року № 26-23\23 (31080484) від 18 січня 2005 року, а також складеного на підставі даного акту перевірки податкового повідомлення - рішення № 0000012603\0 від 20.01.2005 року, Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією (далі - Тернопільська ОДНІ) ПП „Руслан" донараховано податків та штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 583 366 грн., про що належним чином інформовано директора ПП „Руслан" засудженогоОСОБА_2 шляхом ознайомлення із актом перевірки та вручення податкового повідомлення - рішення у зв'язку із чим вказана сума рахувалася податковою заборгованістю ПП „Руслан" до бюджету. Це послужило приводом для створення організованої групи.
10 січня 2005 року засудженийОСОБА_2, як директор Пп „Руслан" подав до Тернопільської ОДПІ декларацію по податку на додану вартість за
грудень 2004 року у якій від'ємне значення ПДВ не декларувалося у зв'язку з відсутністю господарських операцій, які б були підставою для виникнення податкового кредиту у звітному періоді та відшкодування податку на додану вартість з бюджету
У зв'язку в цим у січні 2005 року у іншої особи, матеріали відносно, якої виділено, виник умисел на зловживання владою, службове підроблення та ухилення від сплати податків до державного бюджету у великих розмірах шляхом подачі до Тернопільської ОДПІ нової звітної декларації з податку на додану вартість за грудень 2004 року з завищеною сумою податкового кредиту ПП „Руслан", складення неправдивого акту перевірки дотримання вимог податкового законодавства ПП „Руслан", яким без законних підстав підтвердити суму податкового кредиту ПП „Руслан" в розмірі 583 366 гривень та погасити вподальшому за рахунок безпідставного підтвердження податкового кредиту податкової заборгованості (недоїмки) перед бюджетом на суму 583 366 грн.
Втілюючи свій намір, інша особа в січні 2005 року створила організовану групу в яку ввійшли: старший державний податковий інспектор відділення перевірок у галузях невиробничої сфери відділу дослідчих перевірок головного відділу податкової міліції Тернопільської ОДПІ ОСОБА_1 та директор ПП „Руслан"ОСОБА_2
Інша особа, утворивши організовану групу, організувала вчинення злочинів, керувала їх підготовкою та вчиненням, розподіляла функції між її учасниками, у відповідності до попередньо розробленого та узгодженого ними плану, частину яких виконувала сама та організувала приховування злочину.
Директор ПП „Руслан" засудженийОСОБА_2, знаючи про наявність у підприємства податкового боргу (недоїмки) на суму 583 366 грн. перед державним бюджетом, термін сплати якого настав, усвідомлюючи, що ПП „Руслан" не здійснює господарської діяльності в обсягах, які б дали змогу заявити до відшкодування з бюджету суму податку на додану вартість за грудень 2004 року в розмірі 583 366 гривень погасивши недоїмку, виконуючи свою роль у злочинному плані, маючи намір ухилитися від сплати податку на додану вартість у великих розмірах, зловживав службовим становищем, складав та подавав завідомо неправдиві документи в Тернопільську ОДПІ.
Старший державний податковий інспектор відділення перевірок у галузях невиробничої сфери відділу дослідчих перевірок головного відділу податкової міліції Тернопільської ОДНІ підсудна ОСОБА_1. , виконуючи свою роль у злочинному плані, будучи службовою особою - представником влади та працівником правоохоронного органу, забезпечуючи можливість підсудному ОСОБА_2, ухилитися від сплати податків, зловживала владою та вчинила службове підроблення, без проведення перевірки ПП „Руслан", безпідставно складала завідомо неправдиві документи про підтвердження заявленої до відшкодування суми податку на додану вартість.
Організована група, учасники якої мали єдиний умисел на вчинення злочинів, діяла на протязі тривалого часу, з січня 2005 року по січень 2007
року, в тісному зв'язку, за заздалегідь розробленим єдиним планом підготовки, вчинення та приховування злочинів з чітким розподіленням функцій між її учасниками, спрямованим на досягнення єдиної мети, доки не була виявлена правоохоронними органами.
Виконуючи злочинний план у відповідності до розподілених функцій, засудженийОСОБА_2 20 січня 2005 року, як службова особа суб'єкт підприємницької діяльності - директор ПП „Руслан", на яку згідно зі статтею 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" N 996 від 16.07.1999 року, статтею 9 Закону України "Про систему оподаткування" №1251-XII від 25.06.1991 року покладено відповідальність за організацію бухгалтерського обліку, забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах та подачу до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларацій, бухгалтерської звітності та інших документів і відомостей, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), сплату належних сум податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість у великих розмірах, зловживаючи службовим становищем, діючи всупереч інтересам служби, з корисливих мотивів, в порушення вимог пп. 7.4.5. п.7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168/97, 20 січня 2005 року в приміщенні Тернопільської ОДПІ за допомогою іншої особи склав звітну фіктивну декларацію з податку на додану вартість ПП „Руслан" за грудень 2004 року, в яку вніс завідомо неправдиві відомості, умисно задекларував суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 599 995 гривень, яка виникла внаслідок придбання на митній території України товарів (робіт, послуг) на загальну суму без врахування податку на додану вартість 3039725 гривень, хоча ПП „Руслан" у грудні 2004 року операцій на зазначену суму не проводило і відсутні будь-які документи, що б підтверджували податковий кредит в розмірі 599 995 гривень. Також він підписав фіктивну декларацію та подав її до Тернопільської ОДПІ.
Засуджена ОСОБА_1. , перебуваючи на посаді старшого державного податкового інспектора відділення перевірок у галузях невиробничої сфери відділу дослідчих перевірок головного відділу податкової міліції Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції, будучи службовою особою - представником влади та працівником правоохоронного органу, на виконання плану організованої групи, у відповідності до узгоджених її учасниками функцій, після повторного подання фіктивної звітної декларації за грудень 2004 року директором ПП „Руслан" засудженим ОСОБА_2, усвідомлюючи безпідставність заявленої вказаним підприємством до відшкодування суми, отримала посвідчення №002653 від 10 лютого 2005 року на проведення позапланової документальної перевірки правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість ПП „Руслан" за період з 01.12.2004 року по 31.12.2004 року, зловживаючи владою, використовуючи її всупереч інтересам служби, умисно, з корисливих мотивів, діючи в інтересах ПП „Руслан" з метою погашення податкового боргу (недоїмки) вказаного підприємства на суму 583 366 грн. за
рахунок створеного на підставі декларації за грудень 2004 року фіктивного податкового кредиту, ухиляючись від сплати податків у великих розмірах, знаючи та усвідомлюючи, що ГШ „Руслан" у грудні 2004 року не проводило на митній території України придбання товарів (робіт, послуг) у обсягах, які б підтверджували суму податку на додану вартість, яка підлягає відшкодуванню з бюджету за підсумками звітного періоду в розмірі 599 995 гривень, всупереч вимогам наказу Державної податкової адміністрації України № 196/ДСК від 24.04.2003 року, згідно якого обов'язковими є проведення документальних перевірок декларацій із заявленими до відшкодування сумами податку на додану вартість на території Тернопільської області в сумі більше 50 000 гривень, а документальні перевірки проводяться у відповідності вимогам Програми проведення документальних перевірок по питаннях правильності заявлених до бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість , затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України № 255 від 31.05.2002 року, згідно якої у разі виникнення від'ємного значення ПДВ внаслідок придбання товарно - матеріальних цінностей у великих розмірах під час проведення перевірки необхідно з'ясувати наявність складських приміщень, на яких зберігаються залишки готової продукції та матеріальних цінностей, співставити з декларацією про прибуток підприємства щодо приросту товарно - матеріальних цінностей, а у разі відсутності власних складських приміщень за допомогою підрозділів податкової міліції з'ясувати де містяться залишки готової продукції та товарно - матеріальних цінностей та ст. 13 Закону України "Про державну податкову службу", згідно якої посадові особи органів державної податкової служби повинні дотримуватись Конституції і законів України, інших нормативних актів, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, без проведення перевірки обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість ПП „Руслан", 15 лютого 2005 року склала та підписала фіктивний акт перевірки від 15 лютого 2005 року №26-23/23(31080484), яким умисно підтвердила безпідставно заявлену директором ПП „Руслан" засудженим ОСОБА_2 у поданій декларації з податку на додану вартість за грудень 2004 року до бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість в розмірі 583 366 гривень, хоча знала, що ПП „Руслан" у грудні 2004 року операцій по придбанню товарів (робіт, послуг) в обсягах, які б підтверджували суму ПДВ, яка підлягає відшкодуванню з бюджету за підсумками звітного періоду (грудня 2004 року) не проводило і на ПП „Руслан" відсутні будь-які документи, які б підтверджували заявлену до бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість в розмірі 583 366 гривень.
Також засуджена ОСОБА_1. , знаючи, що відсутні законні підстави для підтвердження суми від'ємного значення податку на додану вартість ПП „Руслан" в розмірі 583 366 гривень, 15 лютого 2005 року, склала розрахунок штрафних (фінансових) санкцій по завищенню від'ємного значення ПДВ за результатами розгляду акту перевірки 1111 „Руслан" від 15 лютого 2005 року, в який внесла завідомо неправдиві дані про те, що актом перевірки від 15 лютого 2005 року №26-23/23(31080484) підтверджено суму від'ємного значення по податку на додану вартість в розмірі 583 366 гривень за грудень
2004 року, хоча насправді ПП „Руслан" у грудні 2004 року не проводило операцій по придбанню товарів (робіт, послуг) в обсягах, які б підтверджували суму ПДВ, яка підлягає відшкодуванню з бюджету за підсумками звітного періоду (грудня 2004 року) і на ПП „Руслан" відсутні будь-які документи, які б підтверджували заявлену до бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість в розмірі 583 366 гривень.
Таким чином діяльністю учасників організованої групи, приватному підприємству „Руслан" безпідставно підтверджене засудженою ОСОБА_1 від'ємне значення по податку на додану вартість за грудень 2004 року в сумі 583 366 гривень було зараховане в рахунок погашення заборгованості перед бюджетом в сумі 583366 гривень, що спричинило до фактичного ненадходження до бюджету від ПП „Руслан" коштів в сумі 583 366 гривень податків, що в 4453 разів перевищує установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що є великим розміром, чим спричинено шкоду державним інтересам на зазначену суму, що являється тяжкими наслідками.
В апеляціях:
- помічник прокурора м. Тернополя просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, внаслідок неправильного застосування кримінального закону, мотивуючи тим, що засудженийОСОБА_2 раніше притягувався до кримінальної відповідальності і 12 липня 2007 року звільнений від відбування покарання у зв'язку з застосуванням акту амністії. У зв'язку з тим, що засудженогоОСОБА_2 безпідставно звільнено від відбування покарання, при постановленні вироку і призначенні йому покарання суд повинен був застосувати ч. 4 ст. 70 КК України.
- засудженийОСОБА_2 просить вирок суду змінити, пом'якшивши
йому покарання та застосувати до нього ст. 75 КК України, мотивуючи тим, що
призначаючи покарання суд не в повній мірі врахував обставини справи та його
особу, зокрема: не прийняв до уваги, що він щиро розкаявся у вчиненому та
активно сприяв розкриттю злочину, позитивно характеризується за місцем
проживання, був учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, має на
утриманні неповнолітню дитину - інваліда, що потребує його піклування, має
незадовільний стан здоров'я у зв'язку з чим неодноразово перебував на
стаціонарному лікуванні, не був ініціатором вчинення злочинів, а погодився на
підроблення звітності під впливом працівників податкової інспекції.
· засуджена ОСОБА_1 просить вирок суду змінити, перекваліфікувати її дії і застосувати кримінальний закон про менш тяжкий злочин - ст. 367 КК України та пом'якшити покарання, призначивши таке, що не пов'язане з позбавленням волі.
· захисник ОСОБА_3 в інтересах засудженої ОСОБА_1 просить вирок суду скасувати, а справу направити для провадження додаткового розслідування у зв'язку з однобічністю, неповнотою та упередженістю досудового та судового слідства. Зокрема:
досудовим слідством не доведено факт ухилення засудженим ОСОБА_2 від сплати податків. Ця обставина підлягає встановленню судово-бухгалтерською експертизою і повинна була піддатись детальній перевірці під
час судового розгляду, чого зроблено не було. Суд не оцінив всіх доказів в сукупності та не звернув уваги, що ПП «Руслан» фактично не займалося підприємницькою діяльністю, а тому сумнівним є і висновок ревізора-інспектораОСОБА_4, відображений ним в акті від 18.01.2005 року.
· акт перевірки складений засудженою ОСОБА_1 не являвся кінцевим документом, що звільняв засудженогоОСОБА_2 від сплати податкового боргу, а кінцеве рішення приймав керівник податкового органу протягом певного часу після його складення. Сама засуджена ОСОБА_1 не приймала рішення про погашення податкової заборгованості ПП «Руслан», оскільки це не входило у її службові обов'язки.
· засуджений ОСОБА_2 заявив і матеріалами справи встановлено, що він не просив ОСОБА_1 сприяти йому у несплаті податків, жодних умов винагороди з нею не узгоджував і взагалі не був з нею знайомий. Разом з тим, ст. 364 КК України передбачає корисливий мотив, а його не встановлено ні досудовим слідством ні судом.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, засуджену ОСОБА_1 , яка просить вирок суду змінити, перекваліфікувати її дії на ч. 2 ст. 367 КК України та пом'якшити покарання, призначивши таке, що не пов'язано з позбавленням волі, обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляційні вимоги помічника прокурора м. Тернополя та захисника ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню з таких підстав:
Згідно ч. 1 ст. 334 КПК України та роз'яснень, викладених в п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 червня 1990 року "Про виконання судами України законодавства і Постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановления вироку", мотивувальна частина обвинувального вироку має містити насамперед формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з обов'язковим зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і його мотивів.
За матеріалами справи встановлено, що ці вимоги закону суд належним чином не виконав і фабулу обвинувачення засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , яке визнав доведеним, у мотивувальній частині вироку не виклав.
Так, у мотивувальній частині вироку, яка відповідно до вимог п.1 ст. 64 КПК України має містити формулювання обвинувачення засудженого, суд не зазначив спосіб вчинення засудженими ОСОБА_2 та ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч.3 ст. 28, ч. 2 ст. 212 КК України, однаково виклав фабулу обвинувачень за ч. 2 ст. 364 КК України та ч. 2 ст. 212 КК України, не вказавши конкретно які дії виконані цими засудженими на вчинення вказаних злочинів, не встановив суми на яку засудженіОСОБА_2 та ОСОБА_1 ухилилися сплати податків, не дослідив та не дав оцінки тому факту, що стосовно службових осіб ПП «Руслан» було відмовлено в порушення кримінальної справи по факту ухилення від сплати податків, хоча ці обставина мають істотне значення для правильного вирішення справи. Зокрема:
відповідно до висновку ревізора-інспектораОСОБА_4, відображеного ним в акті від 18.01.2005 року, засудженим ОСОБА_2 занижено податок на додану вартість за період з листопада 2001 року по
червень 2004 року з зазначенням сум помісячно, а всього на 291 683 грн. (т. 1 а.с. 43), проте засуджені без належного вмотивування способу вчинення злочину визнані винними в ухиленні від сплати податків на суму 583 366 грн.
- зі змісту акту документальної перевірки податкового та валютного
законодавства ПП «Руслан» від 23.01.2007 року вбачається, що первинні
бухгалтерські документи ПП «Руслан» для перевірки бралися з матеріалів про
відмову в порушенні кримінальної справи стосовно службових осіб ПП
«Руслан» (т. 1 а.с. 57), проте суд не звернув на це уваги та визнаючи
засуджених винними за ч. 2 ст. 212 КК України не дослідив, що по цих же
фактах ухилення від сплати податків вже прийнято рішення про відмову в
порушенні кримінальної справи.
- у мотивувальній частині вироку суд обвинувачення засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у різних за об'єктивною стороною та спрямованістю
умислу злочинів, передбачених ч. 2 ст. 212 та ч. 2, 3 ст. 364 КК України виклав
однаково, не дослідив у судовому засіданні та не вказав у вироку які конкретні
дії виконані засудженими ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на вчинення цих
злочинів і які збитки ними заподіяні кожним з цих злочинів.
Суд допустив істотне порушення кримінально-процесуального закону, яке згідно ч. 1 ст. 367 КПК України є підставою для скасування вироку, таке порушення перешкодило суду постановити законний та обґрунтований вирок.
Крім того, відповідно до вимог ст. 323 КПК України суд має обґрунтовувати висновок на розглянутих в судовому засіданні доказах, а згідно зі ст. 334 КПК України у мотивувальній частині вироку мають бути наведені докази, на яких ґрунтується висновок суду із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази.
Проте суд цих вимог закону не дотримався.
Упродовж досудового та судового слідства засуджена ОСОБА_1 винуватою себе не визнавала, заперечувала свою участь у вчиненні злочинів та стверджувала, що з засудженим ОСОБА_2 не була знайома та не обізнана щодо його планів. Ці її показання підтверджував і засудженийОСОБА_2
З огляду на це за наявності їх обвинувачення у вчиненні злочинів у складі організованої злочинної групи, суд в судовому засіданні зобов'язаний був перевірити такі доводи засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і дати їм оцінку, але не зробив цього, хоча з'ясування вказаних обставин мало б істотне значення для повного та всебічного розгляду справи й постановления законного, обґрунтованого і справедливого вироку.
Відповідно до ч.3 ст. 28 КК України злочин визнається вчиненим організованою групою якщо в його вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися в стійке об'єднання для вчинення цього та інших злочинів, об'єднаних єдиним планом, з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.
Проте, у вироку не мотивовано вчинення злочинів засудженими ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за попередньою змовою в складі організованої групи, не наведено жодних доказів на спростування тверджень засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що вони не знайомі та не вступали у зговір, не зазначено у чому полягає роль у вчиненні злочинів іншого невстановленого слідством учасника
організованої групи, не вмотивовано чому суд прийшов до переконання про те, що засуджена ОСОБА_1 діяла умисно та не наведено тому доказів.
Суд усупереч вимог ст. 332 КПК України не дав оцінки всім доказам у справі, не навів мотивів чому він не взяв до уваги показання засудженої ОСОБА_1 не давши їм оцінки та поклавши в основу вироку інші докази без наведення причин та аналізу.
З цих підстав, які передбачені у п.3 ч. 1 ст. 369 КПК України судове рішення щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд під час якого необхідно усунути зазначені порушення закону.
Виходячи з цього, колегія суддів прийшла до висновку, що посилання апелянтів помічника прокурора м. Тернополя та захисника ОСОБА_3 на істотне порушення кримінально-процесуального закону при розгляді справи є обґрунтованим і за таких обставин постановлене у справі судове рішення підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.
Враховуючи, що судове рішення скасовується в повному об'ємі із-за порушень норм кримінально-процесуального закону то інші доводи, які викладені засудженим ОСОБА_2, засудженою ОСОБА_1 та її захисником ОСОБА_3 в апеляційних скаргах слід перевірити суду при розгляді справи по суті.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 367, 369 КПК України, колегія суддів , -
ухвалила:
Апеляції помічника прокурора м. Тернополя та захисника ОСОБА_3 задовольнити частково.
Вирок Тернопільського міськрайонного суду від 12 листопада 2007 року відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд Тернопільському міськрайонному суду в іншому складі суду.
Запобіжний захід ОСОБА_2 та ОСОБА_1 залишити без змін.