У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2014 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого судді Рожина Ю.М.,

судів - Григоренко М.П., Ковальчук Н.М.,

секретар судового засідання Демчук Ю.Ю.,

за участю

представника позивача публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" Огороднік О.В.,

представника відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_6,

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Рівненської області цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_6 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 12 червня 2014 року у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості по кредитним договорам.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, що з'явились у судове засідання, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 12 червня 2014 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" заборгованість по кредитним договорам №014/89-07/1022 від 22 травня 2008 року, №014/89-07/1036 від 26 травня 2008 року, №014/89-07/1144 від 6 серпня 2008 року на загальну суму 529092,77 долара США, що за курсом гривні встановленої НБУ на 27 січня 2014 року становить 4229038 грн. 51 коп. Стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати, а саме судовий збір, в розмірі 3654 грн.

В апеляційній скарзі представник відповідача вказує на незаконність рішення прийнятого судом першої інстанції, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Доводить, що позивачем не надано належних доказів щодо розрахунку заборгованості відповідача за кредитними договорами. Також посилається на те, що позивачем пропущено строк звернення із позовом до суду, про що представником відповідача письмово заявлено суду першої інстанції до ухвалення рішення, але не було прийнято судом до уваги. При цьому посилається на ту обставину, що за п.6.5. всіх кредитних договорів кредитор мав право достроково стягнути заборгованість за кредитним договором у випадках невиконання позичальником умов договорів. Вважає, що письмова вимога направлена позивачем відповідачу від 25 жовтня 2010 року змінила умови кредитних договорів, а тому з цього часу повинен відраховуватися строк звернення позивача до суду, а не в межах строку дії договорів, про що зазначено в рішенні суду. За викладених обставин просить рішення суду скасувати та винести нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

В запереченні на апеляційну скаргу представник позивача вказує на безпідставність викладених в ній доводів. Зазначає, що відповідач не виконував зобов'язання за кредитними договорами, а тому зобов'язаний повернути кредитні кошти у відповідності до умов укладених договорів. Вважає, що посилання відповідача на застосування строку позовної давності до кредитних правовідносин не заслуговують на увагу, а суд першої інстанції обґрунтовано з цього приводу прийняв рішення, а саме, що зобов'язання повинно виконуватися в строк визначений договором. Строк дії договору не закінчився, тому позивач вправі був подати до суду позов про дострокове стягнення усіх сум визначених договором. За викладених обставин просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення залишити без змін.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" на підставі укладеної генеральної кредитної угоди №014/89-07/1020 від 22 травня 2008 року зобов'язувався надати ОСОБА_5 кредитні кошти, що не перевищують 300000 доларів США, з терміном дії угоди до 18 травня 2018 року, зі сплатою 14,75% розміру річних за користування кредитом.

В забезпечення виконання генеральної кредитної угоди ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" уклало з ОСОБА_7 договір іпотеки за яким іпотекодавець передала банку нерухоме майно: адміністративний будинок, загальною площею 705,3 кв.м., незавершений будівництвом ангар та земельну ділянку площею 0,2585 га, на якій знаходиться вказане нерухоме майно, за адресою АДРЕСА_1

На підставі генеральної кредитної угоди банк надав позичальнику кредитні кошти за окремими кредитними договорами.

Відповідно до договору №014/89-07/1022 від 22 травня 2008 року, з терміном дії угоди з 28 вересня 2009 року до 18 травня 2018 року, зі сплатою 14,75% розміру річних, надано кредит у сумі 150000 доларів США.

Відповідно до договору №014/89-07/1036 від 26 травня 2008 року, з терміном дії угоди з 28 вересня 2009 року до 18 травня 2018 року, зі сплатою 14,75% розміру річних, надано кредит у сумі 75000 доларів США.

Відповідно до договору №014/89-07/1044 від 6 серпня 2008 року, з терміном дії угоди з 28 вересня 2009 року до 18 травня 2018 року, зі сплатою 16,65% розміру річних, надано кредит у сумі 75000 доларів США.

Безпідставні доводи апеляційної скарги про відсутність розрахунку заборгованості позичальника перед кредитором за наданими кредитами, що мітяться в матеріалах справи (а.с.35,36,37), та складають:

за договором №014/89-07/1022 від 22 травня 2008 року, заборгованість по кредиту 148650 доларів США, прострочена заборгованість 47786,82 доларів США, прострочені відсотки за користування кредитом 90287,67 доларів США, нараховані відсотки 1678,56 доларів США, пеня 16673,71 доларів США, загальна сума 257289,94 доларів США, що за курсом національної валюти складає 2056518 грн. 49 коп.,

за договором №014/89-07/1036 від 26 травня 2008 року, заборгованість по кредиту 76540,96 доларів США, прострочена заборгованість 24938,69 доларів США, прострочені відсотки за користування кредитом 46267,47 доларів США, нараховані відсотки 866,07 доларів США, пеня 8604,17 доларів США, загальна сума 132278,67 доларів США, що за курсом національної валюти складає 1057303 грн. 41 коп.,

за договором №014/89-07/1144 від 6 серпня 2008 року, заборгованість по кредиту 77023,20 доларів США, прострочена заборгованість 23758,92 доларів США, прострочені відсотки за користування кредитом 52328,62 доларів США, нараховані відсотки 983,79 доларів США, пеня 9188,55 доларів США, загальна сума 139524,16 доларів США, що за курсом національної валюти складає 1115216 грн. 61 коп.

Доводами апеляційної скарги дана сума заборгованості відповідача перед позичальником не спростована.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо застосуванню строку позовної давності до договірних відносин між сторонами.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції обґрунтовано послався на вимоги ст.ст.526, 1054 ЦК України щодо зобов'язань сторін у виконанні умов укладених договорів та повернення позичальником наданого кредиту у розміру та на умова встановлених договорами зі сплатою процентів за користування.

Безпідставним є посилання представника відповідача на п.6.5. кредитних договорів щодо права кредитора на дострокове стягнення заборгованості за кредитом, а отже настання зміни договірних умов, щодо визначення строку його виконання.

У відповідності до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язання встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Строк дії кредитних договорів визначено сторонами до 18 травня 2018 року, а тому відповідач має виконати свої зобов'язання у цей термін.

Письмова вимога направлена кредитором боржнику 25 жовтня 2010 року про наявність заборгованості за кредитними договорами, із зазначенням розміру заборгованості, не є зміною умов кредитних договорів та зменшенням строку позовної давності, визначеної ст.257 ЦК України, про що прямо заборонено приписами ч.2 ст.259 ЦК України.

Позивач діяв у відповідності до умов укладених з відповідачем договорів, з дотриманням приписів визначених ст.1052 ЦК України, що у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено без порушень норм матеріального і процесуального права, судом з'ясовано обставини, що мають значення для справи, в повній мірі, апеляційна скарга не містить посилань на закон, з порушенням якого ухвалено рішення, та не спростовує правильності висновків суду, а тому відсутні підстави для його скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303,307,308,313,314,315,317,324,325 ЦПК України колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 12 червня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.

Головуючий: Ю.М. Рожин

Судді: М.П. Григоренко

Н.М. Ковальчук