Справа № 152/1107/14-ц
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
14 липня 2014 року Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді - Гаврищука А.В.
з участю секретаря - Вішньової А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Шаргороді в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Козлівської сільської ради Шаргородського району Вінницької області, третя особа: Реєстраційна служба Шаргородського районного управління юстиції Вінницької області про встановлення факту права власності на домоволодіння та визнання права власності в порядку спадкування за законом,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Шаргородського районного суду з позовом до Козлівської сільської ради Шаргородського району Вінницької області (далі - відповідач), третя особа: Реєстраційна служба Шаргородського районного управління юстиції Вінницької області про встановлення факту права власності на домоволодіння та визнання права власності в порядку спадкування за законом.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла її бабуся - ОСОБА_3, яка по день смерті постійно проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1. Після смерті бабусі залишилось спадкове майно, яке складається в тому числі із права на земельний та майнові паї та із житлового будинку з господарськими будівлями розташованого в АДРЕСА_1 Спадкоємцем за законом, майна померлої ОСОБА_3, є позивач ОСОБА_1. Позивач спадщину прийняла та оформила свої спадкові права на земельний та майнові паї. В ході підготовки матеріалів для оформлення спадщини на житловий будинок та господарські будівлі було виявлено відсутність правовстановлюючого документу на будинок, а саме: свідоцтва про право власності бабусі на домоволодіння, у зв'язку з чим державним нотаріусом Шаргородської державної нотаріальної контори було винесено постанову №3392/02-31 від 18 грудня 2013 року про відмову у вчиненні нотаріальних дій.
Позивач просить встановити юридичний факт належності ОСОБА_3 на праві власності житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1. Визнати за нею - ОСОБА_1 право власності за законом, на спадкове майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3, яке складається із житлового будинку під літерою «А» загальною площею 52,4 м кв., в тому числі житловою площею 46,7 м кв., ганку «а», хліва «Б», літньої кухні «В», льоху «Г», огорожі « 1-3», загальною вартістю 44890 грн., які знаходяться в АДРЕСА_1
У судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримала посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.
Представник відповідача Козлівської сільської ради Шаргородського району Вінницької області - сільський голова Блах Г.П. в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, проти задоволення позову не заперечує.
Представник третьої особи Реєстраційної служби Шаргородського районного управління юстиції Вінницької області - Залокоцька В.Д. в судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, заперечень щодо позову не має.
Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Козлівка Шаргородського району Вінницької області померла ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 виданим Козлівської сільською радою Шаргородського району Вінницької області 17 лютого 2001 року (а.с. 12).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, яка складається, в тому числі, із житлового будинку з господарськими спорудами розташованого АДРЕСА_1 (а.с. 47-60).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або законом.
Спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 є позивач ОСОБА_1 (а.с. 9, 11, 12, 13).
В ході підготовки матеріалів для оформлення спадщини на житловий будинок та господарські будівлі було виявлено відсутність правовстановлюючого документу на будинок, а саме: свідоцтва про право власності ОСОБА_3 на домоволодіння, у зв'язку з чим позивач не може отримати свідоцтво про право на спадщину за законом.
Згідно довідки №725 від 28 листопада 2013 року виданої Виконкомом Козлівської сільської ради Шаргородського району Вінницької області, житловий будинок, 1918 року забудови, що розташований в АДРЕСА_1, належить на праві власності ОСОБА_3 (а.с. 15).
Як вбачається з довідки №203 виданої 29 серпня 2013 року КП Міжрайбюро технічної інвентаризації м. Могилів-Подільський, згідно архівних даних КП Могилів-Подільського міжрайбюро технічної інвентаризації на ім'я ОСОБА_3 право власності на домоволодіння розташоване АДРЕСА_1 не зареєстровано (а.с. 16).
Із оглянутої в судовому засіданні інвентаризаційної справи на домоволодіння по АДРЕСА_1, вбачається, що свідоцтво про право на спадщину, на домоволодіння розташоване в АДРЕСА_2, в КП «Могилів - Подільське МБТІ» не зареєстровано (а.с. 47-60).
Згідно довідки КП «Могилів - Подільське МБТІ» від 17.12.2013 року про технічний стан житлового будинку в АДРЕСА_1, вбачається, що спадкове домоволодіння складається із житлового будинку під літерою «А» загальною площею 52,4 м кв., в тому числі житловою площею 46,7 м кв., ганку «а», хліва «Б», літньої кухні «В», льоху «Г», огорожі « 1-3», загальною вартістю 44890 грн. Загальний стан будівлі незадовільний, відсоток зносу в цілому 60 % (а.с. 57).
Державним нотаріусом Шаргородської державної нотаріальної контори Масилюк Р.М. 18 грудня 2013 року було винесено постанову №3392/02-31 про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, через відсутність державної реєстрації правовстановлюючих документів на зазначений житловий будинок (а.с. 10).
Згідно довідки №762 від 16 грудня 2013 року виданої Виконкомом Козлівської сільської ради Шаргородського району Вінницької області за померлою ОСОБА_3 рахується (по рішенню 14 сесії 21 скликання від 30.11.193 р.) присадибна земельна ділянка в АДРЕСА_1, площею 0,30 га (а.с. 30).
Рішенням 14 сесії 21 скликання Козлівської сільської ради Шаргородського району Вінницької області від 30.11.1993 року «Про передачу земельної ділянки в приватну власність», передано безкоштовно в приватну власність земельну ділянку загальною площею 0,30 га гр. ОСОБА_3, що знаходиться в АДРЕСА_1, в тому числі: - 0,25 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд; - 0,5 га для ведення особистого селянського господарства (а.с. 31).
Згідно інформації викладеної в Погосподарських книгах Козлівської сільської ради Шаргородського району Вінницької області за 1986, 1991, 1996-2000 р.р., головою двору за адресо: АДРЕСА_1 значиться ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 23-29).
Приймаючи до уваги вказаний доказ суд виходить із того, що погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.
Зідно п. 1 Вказівок по веденню погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів затвердженого ЦСУ СССР 13 квітня 1979 року №112/5 документами погосподарського обліку є слідуючі документи, затверджені ЦСУ СССР, форми первісного обліку для сільських рад народних депутатів форма №1 - «Погосподарська книга».
Відповідно п. 7 до Вказівок по веденню погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів затвердженого ЦСУ СССР 12 травня 1985 року № 5-24/26 дані книги погосподарського обліку використовуються, зокрема, обліку житлових будинків, що належать громадянам на праві приватної власності.
Станом на рік забудови будинку в сільській місцевості, державна реєстрація об'єктів нерухомості взагалі не передбачалася.
До компетенції виконкомів місцевих рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих рад.
За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.
При визначенні правового режиму майна, стосовно якого розглядається спір, суд звертає увагу на те, що стосовно будинків які, в сільській місцевості, було побудовано до 1985 року такий режим носить спеціальних характер. Зокрема, на виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11 березня 1985 року № 105 у 1985- 1988 роках сільськими, селищними, районними радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.
Встановлено, що відповідно до п. І рішення Виконавчого комітету Шаргородської районної Ради народних депутатів Вінницької області від 22 жовтня 1987 року №244 виконавчий комітет Ради народних депутатів вирішив забезпечити проведення первинного обліку житлового фонду громадян, які мають житлові будинки на праві особистої власності в селах району.
Таким чином, на законодавчому рівні фактично було надано дозвіл на введення в експлуатацію «узаконення» усіх об'єктів житлового фонду, що до часу прийняття зазначених нормативно-правових актів були збудовані та перебували на праві особистої власності у громадян проживаючих у сільській місцевості. Зазначене свідчить, що житловий будинок по АДРЕСА_1, що належав ОСОБА_3 не відноситься до категорії самочинного будівництва.
Таким чином факт належності спадкодавцю на праві власності житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 підтверджений вище зазначеними письмовими доказами, дослідженими судом і має для позивача юридичне значення, від його встановлення залежить реалізація її права на отримання спадщини після смерті ОСОБА_3, яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_3 і іншого порядку його встановлення не має.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Позивачем ОСОБА_1 надані суду докази про відсутність можливості одержання чи відновлення правовстановлюючого документу на спадкове майно, зокрема відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, технічний паспорт на житловий будинок по АДРЕСА_1, в якому відсутні правовстановлюючі документи на домоволодіння (а.с. 10, 47-60).
Як роз'яснив Пленум ВС України у п.17 Постанови №5 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", суди повинні мати на увазі, що факт володіння громадянином жилим будинком на праві власності встановлюється судом, якщо у власника був правовстановлюючий документ на цей будинок, але його втрачено і немає можливості підтвердити наявність права власності не в судовому порядку. В таких справах заявник має подати докази про відсутність можливості одержання чи відновлення відповідного документу про право власності та про те, що на підставі цього документа жилий будинок належав йому на праві власності".
Встановленим судом фактам відповідають спадкові правовідносини та правовідносини щодо набуття права власності на спадкове майно, які регулюються ст.ст. 188, 328, 392, 548, 549, 1216,1217, 1218,1220, 1223,1268 ЦК України.
На час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 діяли норми Цивільного Кодексу України в редакції 1963 року, відповідно до ст. 549 якого визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР для прийняття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під Умовою або з застереженням. Прийнята спадщина визнається належною спадкодавцеві з моменту відкриття спадщини.
Згідно п.1 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він вступив в управління або володіння спадковим майном.
Позивач є спадкоємицею померлої ОСОБА_3 за законом, оскільки являється її онукою, що підтверджується повторним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 виданим 19.09.2013 року, свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 виданим 30.05.2002 року, повторним свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 виданим 19.04.2002 року, свідоцтвом про народження НОМЕР_6 виданим 30.05.1938 року, свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 виданим 17.02.2001 року (а.с. 8, 9, 11, 12, 13).
Позивач прийняла спадщину, оскільки вступила в управління та розпорядилась майном померлої ОСОБА_3.
Згідно із ст. 188 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту у спосіб, передбачений статтею 392 ЦК України, що відповідає правовій позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеній у п. 3.1. Інформаційного листа «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» за № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом… Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
За правилами ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (ст.1223 ЦК України).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).
В силу ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України позивач ОСОБА_1 прийняла спадщину у строки, визначені ч. 1 ст. 1270 ЦК України.
Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ст. 1296 ЦК України).
За вказаних обставин суд приходить до висновку, що право ОСОБА_1 на отримання у власність спадкового майна порушено і воно підлягає судовому захисту.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 60, 213-215, 367 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 202, 203, 215, 225, 229, 368, 370, 1216, 1218, 1223, 1234, 1268, 1270, 1301 суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити.
Визнати юридичний факт належності ОСОБА_3 на праві власності житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, право на спадщину за законом на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 - ОСОБА_3, яке складається із житлового будинку під літерою «А» загальною площею 52,4 м кв., в тому числі житловою площею 46,7 м кв., ганку «а», хліва «Б», літньої кухні «В», льоху «Г», огорожі « 1-3», загальною вартістю 44890 грн., які знаходяться в АДРЕСА_1
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Шаргородський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: