Провадження № 2-а/267/110/14

Справа № 267/3523/14-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2014 року м. Макіївка

Гірницький районний суд м. Макіївки Донецької області

у складі: головуючого - судді Каніщєвої Н.О.,

при секретарі - Салімській Є.К.,

за участю

представника відповідача Шевченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Макіївці справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання нарахувати та сплатити щомісячне підвищення до пенсії,

в с т а н о в и в:

У червні 2014 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання зробити нарахування та виплати доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 1 січня 2014 року. В обґрунтування заявлених вимог позивач вказував на те, що він віднесений до категорії дітей війни, тому відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» він має право з 2014 року на доплату до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Натомість доплати до пенсії нараховувалися і сплачувалися відповідачем не у належному розмірі, чим були порушені його права. На підставі переліченого просив визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язати його зробити нарахування та провести виплату доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 1 січня 2014 року.

Позивач надав суду заяву з проханням вирішити спір у його відсутність, наполягаючи на задоволенні позову в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні просила в задоволені позову відмовити, підтримала заперечення.

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає заявлені позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного вмотивування.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, відноситься до категорії дітей війни та знаходиться на обліку в УПФУ в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області, як такий, що отримує пенсію за віком, що було визнано представником відповідача та підтверджується копією пенсійного посвідчення позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

За ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції від 28 грудня 2007 року на підставі Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України») дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

Разом з тим Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані неконституційними, серед іншого, і положення підпункту 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими було змінено редакцію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Внаслідок цього рішення Конституційного Суду України була відновлена редакція ст. 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» в первинній редакції від 1 січня 2006 року, за якою дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % від мінімальної пенсії за віком.

На підставі ст. 7 згаданого Закону фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» не було визначено жодних обмежень щодо застосування положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 1 січня 2006 року, а також не було надано повноважень Кабінету Міністрів України визначати розмір та порядок застосування положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету на 2014 рік.

За п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» було встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення, встановлене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», провадиться у розмірі 7 % прожиткового мінімуму, встановленого законом, для осіб, які втратили працездатність.

На підставі переліченого при визначенні розміру доплати до пенсії дитині війни слід керуватися розміром надбавки, визначеним у ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», внаслідок чого розмір пенсії позивачці з 1 січня 2014 року повинен підвищуватись на 30% від мінімальної пенсії за віком.

На час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює розміру, визначеного законом, прожиткового мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

За ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум застосовується, крім іншого, для встановлення розмірів мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» було встановлено на 2014 рік прожитковий мінімум в розрахунку на місяць на особу, що втратила працездатність: з 1 січня - 949 грн.

Враховуючи, що фактично позивач отримує підвищення до пенсії у розмірі, визначеному п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення», замість розміру, визначеного ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», то суд вважає встановленим, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню на підставі викладеного вмотивування шляхом визнання протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язанням УПФУ в Гірницькому районі міста Макіївки провести позивачці нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням встановленого законодавством розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.

Крім того, з самого визначення поняття пенсії випливає, що щомісячні пенсійні виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу. Цей вид виплат не є строковим, а тому не може бути призначений на певний строк. У цьому випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання пенсії (чи її перерахунок). Кінцевий термін або строк, на який призначається пенсія, не може встановлюватись, оскільки це суперечить самому визначенню та суті пенсії. Тому виплату пенсії не може бути обмежено будь-яким кінцевим терміном або строком, оскільки це б обмежувало право особи на отримання державної пенсії яка повинна виплачуватись постійно, один раз на місяць протягом невизначеного часу та без встановлення будь-якого терміну або строку виплати пенсії.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом в постановах від 23 квітня 2012 року № 21-239а11 та від 19.03.2013 року в №21-53а13, які згідно ст. 244-2 КАСУ є обов'язковими для застосування у судовій практиці.

Таким чином, з урахування вищезазначеної позиції Верховного суду України, достатнім та належним способом захисту порушених прав позивачці є саме визначення обов'язку проведення перерахунку належного йому щомісячного грошового утримання з дати, з якої він має право та вимагає проведення перерахунку без обмеження кінцевого терміну або строку протягом якого такий перерахунок має здійснюватись.

При цьому, посилання позивача на протиправну бездіяльність відповідача не підтверджено матеріалами справи, з огляду на відсутність доказів звернення позивача до УПФУ з питання здійснення виплати підвищення до пенсії як дитині війни в розмірах, визначених статтею 6 Закону № 2195.

Згідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі зазначеного з державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір на користь позивача у розмірі 73,08 грн., сплачений ним при поданні позову до суду.

Керуючись ст. ст. 8-11, 17, 18, 71, 86, 94, 159-167 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання зробити нарахування та виплату доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 1 січня 2014 року - задовольнити частково.

Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області провести ОСОБА_2 нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 1 січня 2014 року з відрахуванням фактично проведених виплат.

Стягнути на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, з державного бюджету України витрати по сплаті судового збору в сумі 73,08 грн.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Гірницький районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено та проголошено 21 липня 2014 року.

СУДДЯ