КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" липня 2014 р. Справа№ 910/3536/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Суліма В.В.
суддів: Яковлєва М.Л.
Куксова В.В.
за участю представників сторін
від позивача: Гребенченко О.А. - представник за дов. б/н від 07.04.2014р.;
від відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
на рішення Господарського суду м. Києва від 20.05.2014 р.
у справі № 910/3536/14 (суддя: Котков О.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал Бровари"
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
про стягнення грошових коштів
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Термінал Бровари" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі - відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів в розмірі 177 684,00 грн., як безпідставно отриманих відповідачем коштів.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.05.2014 р. позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал Бровари", або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, основного боргу - 177 684,00 грн. та судові витрати - 3553,68 грн.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулася з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2014р., у справі №910/3536/14 в частині задоволення вимоги щодо стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал Бровари» грошових коштів у розмірі 105108,00 грн., та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог в цій частині - відмовити
Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального та матеріального права, зокрема ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Крім того, апелянт зазначає, що у позивача були відсутні підстави для односторонньої відмови від договору та відповідно були відсутні підстави для його припинення.
Ухвалою Київського апеляційного Господарського суду від 19.06.2014 р. апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 " було прийнято до провадження.
Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2014р. "Про зміну складу колегії суддів" в зв'язку з перебуванням суддів Тищенко А.І., Гаврилюка О.М. у відпустці було доручено розгляд апеляційної скарги у справі №910/3536/14 колегії суддів у складі: Сулім В.В. - головуючий суддя, суддів Яковлєв М.Л., Куксов В.В.
Представник відповідача в засідання Київського апеляційного господарського суду 24.07.2014р. не з'явився, був належним чином повідомлений про місце та час розгляду апеляційної скарги, що підтверджується відміткою відділу діловодства на зворотному боці ухвали Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2014р.
Дана відмітка, за умови, що її оформлено до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року»).
Крім того, враховуючи, що судом явка уповноважених представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, відповідач не скористався належними йому процесуальними правами приймати участь в судовому засіданні 24.07.2014р., Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2014р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - без задоволення, з наступних підстав.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.
Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 27.08.2012 р. між позивачем (замовник) та відповідачем (виконавець) було укладено договір про надання правової допомоги № 01-08/12 (далі - договір), предметом якого відповідно до умов договору є зобов'язання замовника доручати, а виконавець бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених договором, в тому числі, правову допомогу, в судовій справі № 2-а-9950/10/1070 (в касаційній інстанції справа № К/9991/12485/12) за касаційною скаргою Броварської об'єднаної податкової інспекції Київської області на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2012 р. та постанову Київського окружного адміністративного суду від 30.03.2011 р. за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал Бровари" до Броварської об'єднаної податкової інспекції Київської області про часткове скасування податкового повідомлення-рішення від 12.10.2009 р. № 0000082304/0, у Вищому адміністративному суді України, а Замовник, в свою чергу, зобов'язується прийняти та оплатити її.
Відповідно до п.п. 3.2., 3.2.1., 3.2.2. договору за виконання послуг визначених в розділі 1 договору вартість послуг складає 175 392,00 грн. та сплачується виконавцеві в такому порядку:
- перший платіж в розмірі 43 848,00 грн. сплачується виконавцеві протягом 3-х робочих днів з моменту підписання договору;
- другий платіж в розмірі 131514,00 грн. здійснюється замовником за наступною домовленістю сторін, в процесі надання виконавцем послуг за договором.
Як вбачається з матеріалів справи, замовник в період з серпня по листопад 2012 року перерахував на користь виконавця 175362,00 грн. в оплату послуг, що підтверджується банківськими виписками від 31.08.2012р. та 05.11.2012р. (наявні в матеріалах справи).
21.01.2014 р. позивач перерахував на користь відповідача по договору ще 72576,00 грн., що підтверджується банківською випискою (наявна в матеріалах справи).
Відповідно до п. 4.1. договору здача та приймання наданої виконавцем правової допомоги проводиться шляхом підписання сторонами акту прийому-передачі, що подається замовнику після надання правової допомоги виконавцем, в якому відображається вартість наданої правової допомоги за спірним договором.
Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, в квітні та червні 2013 року між замовником та виконавцем були складені акти прийому-передачі наданої правової допомоги за спірним договором на суму 70254,00 грн. з яких 30.04.2013р. в розмірі - 43 848,00 грн. та 12.06.2013р. - 26406,00 грн., що в свою чергу свідчить про здачу та приймання замовником наданої виконавцем правової допомоги на відповідну сумарну суму грошових коштів.
Згідно п. 4.4. договору сам факт прийняття Вищим адміністративним судом України рішення по судовій справі № 2-а-9950/10/Ю70 (в касаційній інстанції справа № К/9991/12485/12) на користь Замовника, а саме винесення Вищим адміністративним судом України Ухвали про залишення Ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2012 р. та постанови Київського окружного адміністративного суду від 30.03.2011 р. за адміністративним позовом TOB "Термінал Бровари" до Броварської об'єднаної податкової інспекції Київської області про часткове скасування податкового повідомлення-рішення від 12.10.2009 р. № 0000082304/0 - без змін, а касаційну скаргу Броварської об'єднаної податкової інспекції Київської області - без задоволення, свідчить про повне, належне та якісне надання виконавцем правової допомоги. В такому випадку правова допомога виконавця має бути оплачена замовником в повному об'ємі згідно п. 3.2 Договору не пізніше трьох робочих днів з моменту набрання Ухвалою Вищого Адміністративного суду, по наведеній вище справі, законної сили та отримання Замовником оригіналу (у паперовому вигляді) Ухвали за підписом та печаткою суду та відміткою про набрання ним законної сили, незалежно від того, чи підписаний сторонами акт прийому-передачі.
Позивачем в свою чергу належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України виконання умов п. 4.4 договору не надав.
Крім того, доказів прийняття Вищим адміністративним судом України рішення по судовій справі № 2-а-9950/10/Ю70 (в касаційній інстанції справа № К/9991/12485/12) ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції не надано.
Згідно п. 4.2. договору замовник самостійно визначає повноту і якість наданої правової допомоги/послуг та приймає рішення щодо підписання актів виконаних робіт.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно п. 7.2.2. договору замовник має право в односторонньому порядку негайно відмовитися від договору та від послуг виконавця, без пояснення виконавцю причин такої відмови. При цьому замовник зобов'язаний оплатити фактично надані виконавцем послуги, якщо у замовника до вчасності та якості цих послуг немає зауважень.
Відповідно до п. 7.3. договору при припиненні дії договору за взаємною згодою сторін або при односторонній відмові від договору однієї із сторін, виконавець зобов'язаний повернути замовнику довіреність та всі і будь-які документи та матеріальні цінності, які були йому надані замовником і були в його розпорядженні під час дії договору
Отже, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про припинення договору з огляду на те, що з п.п. 7.3, 7.2.2 договору випливає, що замовник має право в односторонньому порядку негайно відмовитися від договору та від послуг виконавця, без пояснення виконавцю причин такої відмови і відповідно, в такому випадку, дія договору припиняється, що відповідає умовам ст. 525 Цивільного кодексу України.
З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження скаржника, що у позивача були відсутні підстави для односторонньої відмови від договору та відповідно були відсутні підстави для його припинення.
Позивач, листом № 1.2/17 від 05.02.2014р. сповістив відповідача про одностороннє розірвання договору та з власної ініціативи відмовився від договору та від послуг виконавця.
Крім того, позивач в вище наведеному листі, зважаючи на обставини припинення дії договору, вимагав від виконавця повернення сплачених коштів за спірним договором в розмірі 105108,00 грн. відносно яких між сторонами не було підписано актів прийому-передачі наданих послуг та ще 72 576,00 грн. безпідставно перерахованих в січні 2014 року.
Факт направлення позивачем 05.02.2014р. відповідного листа та отримання його відповідачем 11.02.2014р. підтверджується описом вкладення у цінний лист з відміткою поштового штемпеля про оплату відправки за реєстр. № 0407119092453 та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за реєстр. № 0407119092453.
З огляду на викладене, господарський суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, щодо правомірного припинення дії спірного договору за обставин односторонньої відмови від договору зі сторони замовника.
Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:
1) повернення виконаного за недійсним правочином;
2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;
4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Відповідно до п. 7.3. договору при припиненні дії договору при односторонній відмові від договору однієї із сторін, виконавець зобов'язаний повернути замовнику довіреність та всі і будь-які документи та матеріальні цінності, які були йому надані замовником і були в його розпорядженні під час дії договору.
Згідно п. 4.2. договору послуг якщо замовник не підписує акти прийому-передачі, виконавець зобов'язується повернути замовникові платежі, сплачені за договором в повному обсязі.
Тобто, в даному випадку підставою застосування ст. 1212 цивільного кодексу України є повернення виконаного однією із сторін зобов'язання, оскільки договір є припиненим, тобто підстава, на якій було отримано грошові кошти відпала.
Доказів повернення відповідачем грошових коштів на користь позивача після припинення дії договору матеріали справи не містять.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги повністю.
Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку.
Доводи апелянта щодо неправильного застосування норм процесуального та матеріального права не знайшли свого підтвердження.
На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийняте господарським судом рішення відповідає ст. ст. 43, 85 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для скасування чи зміни рішення, в тому числі, з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.
За таких обставин, рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2014р. у справі №910/3536/14 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - задоволенню не підлягає.
Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2014р. у справі №910/3536/14 - залишити без змін.
3. Матеріали справи №910/3536/14 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя В.В. Сулім
Судді М.Л. Яковлєв
В.В. Куксов