ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2014 року Справа № 914/4649/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: Полянського А.Г.

суддів: Коробенка Г.П., Мачульського Г.М.

розглянувши

касаційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання

"Львівська залізниця"

на постанову Львівського апеляційного господарського суду

від 03.04.2014 року

у справі № 914/4649/13 Господарського суду Львівської

області

за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання

"Львівська залізниця"

до 1. Стрийської районної державної адміністрації

2. публічного акціонерного товариства

"Укртранснафта"

треті особи 1. Міністерство інфраструктури України

2. Фонд державного майна України

3. Національна акціонерна компанія "Нафтогаз

України"

4. управління Держземагенства у Стрийському

районі Львівської області

про визнання незаконним та скасування розпорядження

районної державної адміністрації, скасування

державної реєстрації права власності на земельну

ділянку, усунення перешкод у користуванні

земельною ділянкою, -

за участю представників сторін:

позивача - Скрипчук Х.М. дов. від 31.03.2014 р.,

відповідача - 2- Шолок В.М. дов. від 20.12.2013 р.,

третіх осіб - 1-Стрішенець Т.В. дов. від 15.07.2014 р., Зелінська Л.Л. дов. від 12.03.2014 р., 2- Склярук Ю.В. дов. від 17.12.2013 р. № 434

Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 15.07.2014 р. у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Кравчука Г.А. для розгляду касаційної скарги у цій справі, призначено колегію суддів у складі: головуючий - Полянський А.Г. судді - Коробенко Г.П., Мачульський Г.М.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 10.02.2014 р. (суддя - Крупник Р.В.) відмовлено у позові.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.04.2014 р. (судді - Кравчук Н.М., Гнатюк Г.М., Мирутенко О.Л.) рішення Господарського суду Львівської області від 10.02.2014 р. залишено без змін.

Не погоджуючиcь з рішенням та постановою апеляційного господарського суду, Державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, мотивуючи скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Укртранснафта" просить залишити касаційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.05.2006 р. головою Стрийської РДА прийнято розпорядження № 369 "Про затвердження технічної документації із землеустрою по підготовці до видачі Державних актів на право постійного користування земельними ділянками для виробничих потреб із земель трубопровідного транспорту на території Стрийського району філії "Магістральні нафтопроводи "Дружба" ВАТ "Укратранснафта", згідно якого вирішено передати земельні ділянки загальною площею 0,1579 га у постійне користування для виробничих потреб на території Стрийського району філії "Магістральні нафтопроводи "Дружба" ВАТ "Укртранснафта" згідно з додатком та видати державні акти на право постійного користування земельними ділянками.

Згідно додатку до вказаного розпорядження на території Миртюківської сільської ради філії "Магістральні нафтопроводи "Дружба" ВАТ "Укртранснафта" затверджено технічну документацію по підготовці до видачі Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 0,1429 га.

17.10.2006 р. ВАТ "Укртранснафта" видано Державний акт № 186883 на право постійного користування земельною ділянкою площею 0,1429 га на території Миртюківської сільської ради Стрийського району Львівської області.

Судами відзначено, що згідно Технічної документації із землеустрою для видачі державного акту (том І - а.с. 109-115), зокрема, рішення Миртюківської сільської ради № 367 від 16.03.2006 р. "Про погодження технічної документації із землеустрою для переоформлення державного акту на право постійного користування землею на земельну ділянку для притрасових споруд обслуговування магістральних нафтопроводів "Дружба" ВАТ "Укртранснафта" том І - а.с. 149), Державний акт № 186883 від 17.10.2006 р. видано відповідачу-2 в порядку переоформлення державних актів на право постійного користування.

До цього часу вказана земельна ділянка перебувала в постійному користуванні на підставі Акту на право користування землею, виданого 19.04.1963 р. нафтопроводу "Дружба" (том І - а.с. 92-105) на базі котрого, згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України № 256-р від 23.06.2001 р. "Про утворення ВАТ "Укртранснафта", утворено ВАТ "Укртранснафта" (том І - а.с. 161).

Згідно листа КТ "НВФ "Нові технології" від 16.10.2013 р. № 1436/10 під час проведення робіт щодо інвентаризації земель та видачі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою ДТГО "Львівська залізниця", яка розташована в межах території Миртюківської сільської ради Стрийського району, а саме при перевірці обмінних файлів ін-4 виявлено, що земельна ділянка надана відповідачу-2 згідно Державного акту № 186883 від 17.10.2006 р. потрапляє в смугу відведення залізниці (дільниця "Стрий-Івано-Франківськ" 5+300 км.), створюючи таким чином "накладку" земельних ділянок одна на одну площею 0,1218 га. Згідно Акту обстеження земельної ділянки від 03.09.2013 р. складеного за участі представників позивача, вбачається, що на 5км+380м - 5км+420м перегону Стрий-Моршин з правої сторони по ходу кілометрів знаходиться газове обладнання, яке огороджене сіткою розмірами: 3х3 м. і 2,5х2,5 м. на відстані 26 і 13 м. від осі головної колії. Смуга відведення залізниці в даному місці становить 20-30м.

Звертаючись з даним позовом, позивач просив визнати незаконним та скасувати розпорядження Стрийської РДА від 18.05.2006 р. № 369 "Про затвердження технічної документації із землеустрою по підготовці та видачі Державних актів на право постійного користування земельними ділянками для виробничих потреб із земель трубопровідного транспорту на території Стрийського району філії "Магістральні нафтопроводи "Дружба" ВАТ "Укртранснафта", скасувати держану реєстрацію права користування землею ВАТ "Укртранснафта" площею 0,1429 га, оформлену на підставі розпорядження Стрийської РДА від 18.05.2006 р. № 369 та зобов`язати ВАТ "Укртранснафта" усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, яка знаходиться у постійному користуванні ДТГО "Львівська залізниця", а саме звільнити самовільно зайняту земельну ділянку в межах Миртюківської сільської ради Стрийського району Львівської області на 5 км+380-5км+420 перегону Стрий - Моршин (з правої сторони по ходу кілометрів), демонтувати газове обладнання та сітчасту огорожу, які розміщені на цій земельній ділянці.

Згідно п. 1 ст.116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Статтею 125 ЗК України передбачено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації.

Документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку і право постійного землекористування відповідно до ст. 126 ЗК України є державний акт.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що станом на травень 2006 року (дату видачі оскаржуваного розпорядження) державний акт на право постійного користування спірною земельною ділянкою у ДТГО "Львівська залізниця" був відсутній і державної реєстрації не проходив. Натомість, вказана земельна ділянка перебувала в постійному користуванні на підставі Акту на право користування землею, виданого 19.04.1963 р. нафтопроводу "Дружба" на базі якого, згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України № 256-р від 23.06.2001 р., утворено ВАТ "Укртранснафта".

З матеріалів справи вбачається, що межі землекористування узгоджувалися з позивачем (Акт № 2 встановлення та погодження меж землекористування на місцевості земельної ділянки ВАТ "Укртранснафта" від 05.05.2006 р., узгоджений та підписаний представником Львівської залізниці).(том ІІ - а.с. 93).

Згідно положень Земельного кодексу України (в редакції станом на травень 2006 року) до земель транспорту належать землі, надані підприємствам, установам та організаціям залізничного, автомобільного транспорту і дорожнього господарства, морського, річкового, авіаційного, трубопровідного транспорту та міського електротранспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об'єктів транспорту. Землі транспорту можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності (ст. 67 ЗК України).

Відповідно до ст. 68 ЗК України до земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту.

Водночас, до земель трубопровідного транспорту належать земельні ділянки, надані під наземні і надземні трубопроводи та їх споруди, а також під наземні споруди підземних трубопроводів. Уздовж наземних, надземних і підземних трубопроводів встановлюються охоронні зони (ст. 73 ЗК України).

Судом зазначено, що частина ІV діючого на той час Земельного кодексу УСРР, затвердженого постановою ВЦВК від 29.11.1922 р. (із змінами та доповненнями від 27.06.1927 р.), передбачала обов'язковість оформлення, державної реєстрації та видачі землекористувачам правопідтверджуючих документів на землю.

Стаття 10 Закону СРСР від 13.12.1968 р. "Об утверждении основ законодательства Союза ССР и союзных республик" встановлювала обов'язковість оформлення державних актів на право користування землею та видачі їх землекористувачам, яким заборонялось користування наданою земельною ділянкою до видачі державного акту.

З огляду на викладене судом апеляційної інстанції правомірно було відхилено доводи позивача, про відсутність в нього обов'язку щодо одержання документу, що посвідчує право на земельну ділянку та реєстрації цього права у встановленому законом порядку.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Однак, позивачем не було подано належних та допустимих доказів оформлення ДТГО "Львівська залізниця" чи її відокремленими підрозділами у встановленому законодавством порядку права постійного користування чи права оренди спірною земельною ділянкою шляхом отримання державного акту на право постійного користування земельною ділянкою чи укладення договору оренди земельної ділянки, а тому суди дійшли вірних висновків про те, що виходячи із приписів ст. 125 ЗК України право постійного користування вказаною земельною ділянкою у ДТГО "Львівська залізниця" не виникло, тому погодження позивачем вилучення її частини, станом на момент прийняття оскаржуваного розпорядження, законом не вимагалося.

Оскільки, у зв'язку з відсутністю набуття позивачем, в установленому законом порядку права на земельну ділянку, відповідно до положень ст. 152 ЗК України, правові підстави для судового захисту цього права та задоволення позову також відсутні.

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів вважає, що суд в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін та дійшов обґрунтованих висновків.

Висновки суду апеляційної інстанції відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення у справі не вбачається.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Львівської області від 10.02.2014 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.04.2014 у справі № 914/4649/13 залишити без змін.

Головуючий суддя Полянський А.Г.

Судді Коробенко Г.П.

Мачульський Г.М.