УХВАЛА
Іменем України
2007 року січня 11 дня колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Ященка В.А.
суддів - Рунова В.Ю., Гончарова М.В.
з участю прокурора - Ворфоломеєвої Н.П.
потерпілого - ОСОБА_1 розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми матеріали кримінальної справи за апеляцією потерпілого ОСОБА_1 на постанову Сумського районного суду Сумської області від 25 жовтня 2006 р., за якою ОСОБА_2 звільнений від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.125 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальна справа про його обвинувачення закрита, -
ВСТАНОВИЛА:
Органом досудового слідства ОСОБА_2 було пред'явлено обвинувачення за ч. 1 ст. 125 КК України в тому, що знаходячись 06.10.2004 р. близько 21-40 години біля свого домоволодіння в ІНФОРМАЦІЯ_1, на грунті неприязних стосунків вчинив сварку с ОСОБА_1, під час якої умисно наніс останньому удари вилами по голові та нозі. Після цього ОСОБА_1, вихвативши вказані вила і викинувши їх, пішов до зупинки автобуса, але ОСОБА_2 наздогнав його і знову вчинив з ним бійку.
Внаслідок протиправдих дій ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_1 були заподіяні легкі тілесні ушкодження.
Постановою Сумського районного суду Сумської області від 25.10.2006 р. кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2 за ч.1 ст.125 КК України було закрито у зв'язку із закінченням строків давності, а останнього було звільнено від кримінальної відповідальності на підставі п.1 ч.1 ст.49 КК України, при цьому своє рішення суд мотивував тим, що вчинений ОСОБА_2 злочин, передбачений ч.1 ст.125 КК України відноситься до категорії невеликої тяжкості і з часу його скоєння минуло 2 роки.
В поданій апеляції потерпілий ОСОБА_1 з постановою суду не згоднен і вважає, що суд неправильно застосував кримінальний закон і допустив невідповідність висновків фактичним обставинам справи. Просить скасувати дану постанову суду і постановити свій вирок, оскільки вина ОСОБА_2 доведена, він своєчасно звернувся до суду і правоохоронних органів, його провини в тому, що пройшло більше 2-х років не має. Крім того, вважає, що суд необгрунтовано залишив без розгляду його цивільний позов.
Вислухавши доповідь судді, пояснення потерпілого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію та просив скасувати судове рішення про закриття кримінальної справи та звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, думку прокурора Ворфоломеєвої Н.П. про залишення постанови суду без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи поданої апеляції, колегія судців вважає, що вказана апеляція потерпілого задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.282 КПК України, якщо під час судового розгляду справи будуть установлені підстави для закриття справи, в тому числі і передбачені ст.11-1 цього Кодексу, суд,
Справа № 11-8/ 2007 р. Головуючий в 1-й інстанції - Кононенко О.Ю.
Категорія Доповідач - Рунов В Ю.
вислухавши думку учасників судового розгляду і висновок прокурора, своєю мотивованою постановою закриває справу, а згідно ч.2 ст,7-1 КПК України і п.2 постанови № 12 Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р, «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності можна ухвалити лише за наявності її згоди на закриття справи з відповідної підстави.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів кримінальної справи (а.с.209-211), суд 1-ї інстанції за наявності підстав, передбачених ч.1 ст.49 КК України, в порушення зазначених вище вимог процесуального закону не з'ясував думку учасників судового розгляду щодо можливості закриття даної кримінальної справи у зв'язку із закінченням строків давності, не отримав згоди підсудного ОСОБА_2 на закриття відносно нього кримінальної справи з нереабілітуючих підстав (не роз'яснив підстави звільнення від кримінальної відповідальності згідно п.1 ч.1 ст.49 КК України і право заперечувати проти закриття справи з цієї підстави), а після розгляду усіх доказів, що були у справі, закінчив судове слідство, провів судові дебати, які полягали у промовах прокурора, потерпілого, представника потерпілого, захисника і підсудного, та видалився до нарадчої кімнати для постановления рішення.
Однак і при цьому, суд 1-ї інстанції не виконав положення ч.5 ст.318, ст.319 і ст.320 КПК України, зокрема після закінчення промов учасників судових дебатів не роз'яснив їм право обмінятися репліками, не надав підсудному останнє слово, а після повернення з нарадчої кімнати замість вироку оголосив постанову.
Вказані порушення вимог кримінально-процесуального закону, на думку колегії суддів, є істотними і такими, що тягнуть за собою безумовне скасування судового рішення, оскільки вони перешкоджали районному суду ухвалити законну, обгрунтовану і справедливу постанову (ч.1 і ч.2 ст.370 КПК України).
З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне скасувати постанову суду, задовольнивши тим самим частково апеляцію потерпілого ОСОБА_1.
Що стосується доводів потерпілого ОСОБА_1 про відсутність у справі законних умов і підстав для звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності, то вони підлягають перевірці при новому судовому розгляді.
Керуючись ст.ст.362, 365, 366,377 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію потерпілого ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Сумського районного суду Сумської області від 25 жовтня 2006 р. щодо звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.125 КК України у зв'язку із закінченням строків давності та закриття кримінальної справи про його обвинувачення - скасувати у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, а кримінальну справу повернути на новий судовий розгляд в той же суд іншим складом суду.