Судове рішення #380046
Справа № 11-59 2007 р

Справа № 11-59 2007 р.                           Головуючий у 1-й інстанції - Міщенко В.М.

Категорія ст.186 ч.2 КК України                Доповідач Крамаренко В.І.

УХВАЛА

іменем України

2007 року січня 9 дня колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого                Лугового М.Г.

суддів                           Крамаренка В.І.

Рунова В.Ю.

з участю прокурора      Друченко Т.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1 та прокурора, який затвердив обвинувальний висновок на вирок Буринського районного суду Сумської області від 27 червня 2006 p., яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше засуджувався:

1)               19.04.1994 року за ст.140 ч.З КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

2)       31.05.2000 року за ст.ст. 140 ч.2, 208 КК України з застосуванням ст.45 КК України до 2 років позбавлення волі і штрафом 680 гривень;

3)               26.03.2003 року за ст.ст. 140 ч.З, 185 ч.З КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі;

4)               9.11.2004 року за ст.ст. 185 ч.З, 309 ч.2 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі,

засуджений: - за ст.186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі; - за ст.395 КК України до 6 місяців арешту. На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів остаточно ОСОБА_1 призначено до відбуття 4 роки позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 - 300 грн. у відшкодування матеріальної шкоди.

Доля речових доказів вирішена у відповідності з вимогами ст.81 КПК України.

 

Встановила:

Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за скоєння злочинів за слідуючих обставин.

Так, 17 лютого 2006 року постановою Перевальського районного суду Луганської області відносно ОСОБА_1 був встановлений адміністративний нагляд строком на 1 рік 6 місяців. Звільнившись 15 березня 2006 року з місць позбавлення волі ОСОБА_1 зобов'язаний був до 18 березня 2006 року прибути в Буринський районний відділ Управління МВС України в Сумській області, де стати на облік, але в зазначений термін в райвідділ не прибув, чим злісно порушив встановлені правила адміністративного нагляду.

Крім цього відносно ОСОБА_1 судом були встановлені певні обмеження:

1)       заборонено виходити з будинку в період з 2100 до 500 наступної доби;

2)   заборонено виїзд по особистих питаннях за межі міста (району);

 

3)            зобов'язано з'являтись в органи внутрішніх справ на реєстрацію кожного 1,2,3,4 четверга місяця з 8 до 17 години;

4)            заборонено з'являтись в кафе, бари, ресторани та інші місця реалізації спиртних напоїв, з метою їх розпиття.

Окрім цього 24 березня 2006 року близько 19 години ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння і знаходячись біля кафе-бару "Перлина" в м.Буринь, по вул.Леніна, в процесі словесної сварки безпричинно наніс удар кулаком в обличчя ОСОБА_2, від чого останній впав на землю. Після цього він продовжував наносити удари потерпілому руками та ногами по різних частинах тіла, а потім схопив його за волосся голови і декілька разів ударив головою по плитці, якою була покрита земля біля бару та відкрито заволодів мобільним телефоном "Нокіа-3120" та сім-картою потерпілого, заподіявши останньому матеріальну шкоду на суму 566 грн.

В результаті цих дій потерпілому ОСОБА_2 були заподіяні легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.

В поданій апеляції та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_1 зазначає, що досудове слідство по справі було проведено з грубим порушенням вимог закону.

Так, слідчим не були виконані його вимоги та клопотання про забезпечення захисником, допити свідків були сфальсифіковані, а дії за ст.186 ч.2 КК України кваліфіковані не вірно, так як мобільного телефону він у потерпілого не викрадав і матеріалами справи це також не доведено. Суд, розглядаючи справу, на вказані порушення не звернув уваги, їх не усунув та не задовольнив його клопотання про забезпечення захисником та виклик свідків, які б могли підтвердити його непричетність до скоєння злочину, і тому помилково кваліфікував його дії за ст.186 ч.2 КК України. Крім цього, призначаючи покарання, суд не врахував його стан здоров'я та сімейне положення. Тому він прохає вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

В поданій апеляції прокурор Буринського району, який затвердив обвинувальний висновок зазначає, що вирок суду є незаконним і необгрунтованим, оскільки в ньому не дана правильна юридична оцінка по факту побиття ОСОБА_2. Тому він вважає, що дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати або за ч.1 ст.187 КК України, або за сукупністю злочинів, передбачених ч.1 ст.296 та ч.2 ст.186 КК України, і вирок суду у зв'язку з зазначеним підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді, засудженого ОСОБА_1, який підтримав подану апеляцію, прокурора Друченко Т.В., яка прохала вирок суду скасувати, і підтримала подану апеляцію прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи поданих апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції засудженого ОСОБА_1 та прокурора, який затвердив обвинувальний висновок підлягають частковому задоволенню.

У відповідності з п.1 ч.1 ст.367 КПК України підставами для скасування вироку є однобічність або неповнота дізнання, досудового чи судового слідства.

Згідно зі ст.368 КПК України однобічним або неповним визнається дізнання, досудове чи судове слідство в суді першої інстанції, коли залишилися недослідженими такі обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для правильного вирішення справи.

Під однобічністю або неповнотою дізнання, досудового або судового слідства розуміється як не з'ясування всіх істотних обставин справи, так і недостатність доказів, їх поверхове дослідження. Досудове і судове слідство визнається однобічним або неповним, коли не з'ясовані належним чином обставини, що характеризують об'єкт, об'єктивну сторону злочину: зміст діяння, наявність причинного зв'язку між діяннями і наслідками.

Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувався за ст. 186 ч.2 КК України, тобто у відкритому викраденні чужого майна, поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчиненому повторно.

З таким обвинуваченням погодився і суд першої інстанції, засуджуючи ОСОБА_1 за ст.186 ч.2 КК України, не звернувши увагу на те, що згідно висновку судово-медичної експертизи потерпілому ОСОБА_2 були заподіяні легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я (а.с.90-91).

Окрім цього з пред'явленого органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачення важко зробити висновок чи були конкретно пов'язані між собою його дії: з нанесенням тілесних ушкоджень потерпілому та викраденням у останнього мобільного телефону.

Суд першої інстанції, розглядаючи справу, вказані обставини належним чином не перевірив, не звернув увагу на виниклі суперечності, неповноту досудового слідства, та їх не усунув.

Зазначена неповнота та неправильність у даній справі не може бути усунута в судовому засіданні, а тому колегія суддів вважає за необхідне апеляції засудженого ОСОБА_1 та прокурора, який затверджував обвинувальний висновок, задовольнити частково, вирок суду відносно ОСОБА_1 скасувати, а справу повернути прокурору Буринського району для організації проведення додаткового розслідування для з'ясування всіх зазначених обставин у справі і в залежності від встановленого прийняти законне рішення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.362, 365, 366, 37 КПК України, колегія суддів, -

Ухвалила:

Апеляції засудженого ОСОБА_1 та прокурора Буринського району, який затвердив обвинувальний висновок, задовольнити частково.

Вирок Буринського районного суду Сумської області від 27 червня 2006 року відносно ОСОБА_1 скасувати, а кримінальну справу повернути прокурору Буринського району для організації проведення додаткового розслідування.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 залишити утримання під вартою.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація