ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.12.08 Справа № 18/171/08
Суддя Носівець В.В.
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “САТУРН-К” (01103, м. Київ, вул.Кіквідзе, буд. 1/2, к.16; адреса для листування: 04053, м. Київ-053, а/с 24, Адвокатське об’єднання “Адвокатська фірма “Столичний адвокат”, адвокату Рибачковському К.Е.)
до відкритого акціонерного товариства “Пиво-безалкогольний комбінат “Славутич” (69076, м. Запоріжжя, вул. Георгія Сапожнікова, 6)
про стягнення 26981,93 грн.,
Суддя Носівець В.В.
Представники сторін:
від позивача: Лісовський В.А. - довіреність № 296-КС від 24.10.2008 року; Галкіна Л.М. –довіреність № 294-КС від 20.10.2008 року;
від відповідача: Северин Л.І. - довіреність б/н від 14.03.2008 року;
СУТНІСТЬ СПОРУ:
До господарського суду Запорізької області 05.08.2008 року звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “САТУРН-К” з позовною заявою до відкритого акціонерного товариства “Пиво-безалкогольний комбінат “Славутич” про стягнення 26981,93 грн., а саме: 24287, 90 грн. втрат від інфляції та 2694,03 грн. 3% річних, на підставі Договору про комплексне забезпечення безпеки №346 від 01.10.2003 року та ст. 625 ЦК України і ч. 4 ст. 232 ГК України.
Ухвалою суду від 11.08.2008 року порушено провадження у справі №18/171/08, судове засідання призначено на 24.09.2008р.
У судовому засіданні 24.09.2008 року позивач надав суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, додавши вимогу про стягнення пені в сумі 1330,84 грн. Згідно з п.3.7. роз’яснення президії ВАСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 зі змінами та доповненнями...Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. В своїй заяві про збільшення розміру позовних вимог, позивач фактично додав ще одну вимогу, а саме щодо стягнення з відповідача 1330, 84 грн. пені, яка ним не була первісно заявлена. Таким чином, дана заява не була задоволена, як така, що суперечить вимогам ст. 22 ГПК України. Судом розглядаються первісно заявлені вимоги.
Ухвалою суду від 24.09.2008 року, за письмовим клопотання сторін, строк вирішення спору продовжено до 05.12.2008 року та розгляд справи був відкладений до 27.10.2008 року. Ухвалою суду від 27.10.2008 року розгляд справи, в порядку ст. 77 ГПК України, був відкладений на 12.11.2008 року. В судовому засіданні 12.11.2008 року оголошено перерву до 04.12.2008 року.
Позивач підтримав позовні вимоги, просить суд задовольнити їх у повному обсязі та стягнути з відповідача 24287,90 грн. втрат від інфляції та 2694,03 грн. 3% річних, в зв’язку з тим, що відповідачем порушений порядок розрахунків за Договором про комплексне забезпечення безпеки №346 від 01.10.2003 року (порушені строки оплати наданих послуг). Відповідач повинен був розрахуватися за надані позивачем в лютому-березні 2007 р. послуги, ще в березні і квітні 2007 р. відповідно. Оскільки свої зобов’язання відповідачем були виконані лише в січні 2008 р., позивач і звернувся до суду із вимогами про стягнення з відповідача втрат від інфляції та 3% річних за весь час прострочення виконання боржником свого обов’язку.
Відповідач проти позову заперечив, надав суду письмовий відзив, яким пояснив, що згідно п.8.3. договору № 346 про комплексне забезпечення безпеки від 01.10.2003 року ТОВ «Сатурн-К»повинен надати не пізніше 05 числа поточного місяця рахунок для оплати разом з актом виконаних робіт, а відсутність акту та рахунку відповідач вважає підставою для несплати. Вказує, що позивачем акти № ОУ-0000052 та № ОУ-0000034 були надані ВАТ «ПБК «Славутич» 16.01.2008 року, які, відповідно, були сплачені 16.01.08 р. та 17.01.08 р., з чого видно, що ВАТ «ПБК «Славутич»свої договірні зобов'язанні не порушував, а отже і не було факту використання чужих грошових коштів. На підставі чого, вважає неможливим нарахування пені, індексу інфляції та 3 відсотків річних.
За згодою представників сторін, у судовому засіданні 04.12.2008 року, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін суд, -
ВСТАНОВИВ:
01.10.2003 року між ТОВ “САТУРН-К” (виконавець та позивач у справі) та ВАТ “Пиво-безалкогольний комбінат “Славутич” (замовник та відповідачу справі) був укладений договір про комплексне забезпечення безпеки № 346 (надалі - Договір).
Відповідно до п. 9.1 Договору, він діє з 04.11.2003 року по 31.12.2004 року. У випадку, коли жодна із сторін не попередила про розірвання даного договору за 2 місяці до його закінчення, договір вважається продовженим ще на один рік.
Як свідчать матеріали справи, договір був продовжений на 2005-2007 роки.
Відповідно умов Договору замовник поручає, а виконавець забезпечує охорону території, матеріальних цінностей (що знаходяться на даній території), адміністративного корпусу, будівель, споруд, складів та іншого майна замовника, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сапожнікова, 6.
Сторони у п. 8.1 Договору визначили, що вартість обслуговування, передбаченого умовами Договору буде обумовлена у додатковій угоді і повинна вноситися на розрахунковий рахунок виконавця щомісячно не пізніше 15-го числа.
За умовами Договору, зокрема, п. 8.2, роботи у звітному місяці вважаються виконаними у повному обсязі після виконання п. 8.1 Договору і підписання сторонами відповідного Акту виконаних робіт.
Додатковою угодою № 6 від 30.06.2006 року сторони визначили, що вартість послуг “охорони” щомісячно, починаючи з 01.07.2006 року, складає 56000,00 грн. з ПДВ.
На виконання умов Договору, позивач у лютому-березні 2007 року надав послуги охорони на суму 112444,00 грн., що підтверджується актами здачі-приймання (надання послуг) № УО-0000034 від 01.03.2007 року на суму 56222 грн., №УО-0000052 від 01.04.2007 року на суму 56222 грн., які були підписані з боку відповідача лише 16.01.2008р., про що свідчить дата прописана під підписом замовника.
Відповідно до п. 8.3 Договору, рахунок-фактура надається замовнику не пізніше 05 числа поточного місяця разом з актом виконаних робіт за попередній місяць.
Позивачем суду не було представлено доказів надання відповідачу до 05 березня, і потім, до 5 квітня рахунків-фактур разом із актами виконаних робіт за лютий і березень 2007 р., як то передбачено умовами Договору. Разом з тим, позивач надав суду докази направлення актів виконаних робіт та рахунків-фактур на оплату цих послуг, в строки передбачені умовами Договору –Ген. директору Київської філії ВАТ ПБК «Славутич»та Зам. ген. дир. по безпеці ВАТ ПБК «Славутич»за адресою: 03026, м. Київ, вулиця Червонопрапорна, 135-137. Суд знаходить заперечення відповідача, щодо неотримання ним документів за адресою, зазначеною у Договорі (реквізити сторін) та за якою фактично і надавалися послуги охорони (м. Запоріжжя, вул. Сапожнікова, 6), тобто в м. Запоріжжі, обґрунтованими. Крім того, позивачем суду були надані інші численні докази направлення позивачем відповідачу документів, передбачених розділом 8 Договору, серед яких, був наданий лист № 249-КС від 18.06.2007 р. про направлення відповідачу (саме за адресою: 69076, м. Запоріжжя, вул. Сапожнікова, 6) рахунків-фактур та актів виконаних робіт, в тому числі й за лютий і березень 2007 р. №№ 34, 52; на підтвердження направлення був наданий оригінал фіскального чеку КМД «Укрпошта»від 18.06.2007 р. № 3756 (№ 3106) та копія журналу вихідної кореспонденції позивача. Доводи відповідача щодо отримання спірних актів і рахунків-фактур на оплату послуг позивача лише в січні 2008 р., були спростовані в ході судового розгляду справи, оскільки відповідачем не було представлено суду жодного документального доказу отримання цих документів саме 16.01.2008 р.
Таким чином суд вважає, що відповідач, свої зобов’язання виконав не належним чином, в порушення вимог п.8.1 Договору, оплативши вартість наданих послуг охорони лише у січні 2008 року, факт чого підтверджений виписками банку та представниками сторін у судовому засіданні.
Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Аналогічний припис містить ст. 526 ЦК України.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до розрахунку позивача –сума втрат від інфляції складає 24287,90 грн. за період з квітня 2007 р. по лютий 2008 р. та сума 3% річних –2694,03 грн. за період з 16.03.2007 р. по 16.01.2008 р.
Вимога позивача про стягнення з відповідача суми втрат від інфляції підлягає задоволенню частково, оскільки обґрунтованою є нарахована сума втрат від інфляції, яка становить 17074,11 грн., розрахована за період з липня 2007 р. по січень 2008 р. з врахуванням приписів листа Верховного Суду України від 03.04.1997 року № 62-97р. В частині стягнення втрат від інфляції у розмірі 7213,79 грн. суд відмовляє, у зв’язку з необґрунтованістю нарахування цієї суми, оскільки відповідачу акти та рахунки були направлені за належною адресою лише 18 червня 2007 р., а сплачені вони були вже у січні 2008 р.
Вимога позивача про стягнення з відповідача суми 3 % річних підлягає задоволенню частково, оскільки обґрунтованою є нарахована сума 3 % річних, яка становить 1977,35 грн., розрахована за період з 18.06.2007 року по 17.01.2008 року. В частині стягнення 3 % річних в сумі 716,68 грн. суд відмовляє, у зв’язку з необґрунтованістю нарахування цієї суми, оскільки відповідачу акти та рахунки були направлені за належною адресою лише 18 червня 2007 р.
Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідачем, в підтвердження наведених ним фактів, не було надано жодного документального доказу, який би свідчив про повну необґрунтованість позовних вимог.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Судові витрати, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 22, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Пиво-безалкогольний комбінат “Славутич” (69076, м. Запоріжжя, вул. Георгія Сапожнікова, 6; код ЄДРПОУ 00377511, р/р № 260040175192 в ЗФ “Укрексімбанк”, МФО 313979) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “САТУРН-К” (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 1/2, к.16; код ЄДРПОУ 23724835, р/р № 2600112421 в АППБ “Аваль”, м. Київ, МФО 300335) 17074 (сімнадцять тисяч сімдесят чотири) грн. 11 коп. втрат від інфляції, 1977 (одну тисячу дев’ятсот сімдесят сім) грн. 11 коп. 3% річних, 190 (сто дев’яносто) грн. 51 коп. державного мита, 83 (вісімдесят три) грн. 31 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
3. В іншій частині позову –відмовити.
Суддя В.В. Носівець
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.
Рішення оформлено і підписано, згідно з вимогами ст. 84 ГПК України, 22.12.2008 р.