Справа № 413/3686/14-к

Провадження № 1-в/413/1001/14

У Х В А Л А

Іменем України

15 липня 2014 року м. Красний Луч

Краснолуцький міський суд Луганської області

у складі: головуючого судді Бичкова І. Г.,

при секретарі Костенко О.С.,

за участю прокурора: Тілік Р. Г. ,

за участю представника Штерівського виправного центру № 137 управління ДПтС України в Луганській області Жигачова М. С. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Красний Луч Луганської області справу за заявою засудженого ОСОБА_2 про застосування до нього амністії, -

В С Т А Н О В И В :

Вироком Свердловського міського суду Луганської області від 09.01.2014 року по кримінальній справі № 427/10922/13-к, провадження № 1-кп/427/113/14 ОСОБА_2 був визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та йому було призначене покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 був звільнений від відбування покарання з випробуванням на строк 1 (один) рік 6 місяців. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України ОСОБА_2 був зобов'язати в період іспитового строку: - не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції. Запобіжний захід ОСОБА_2 було залишено у вигляді особистого зобов'язання, до набрання вироком законної сили. Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні - відсутні. Цивільний позов не заявлено. Вирок міг бути оскаржений в апеляційний суд Луганської області через Свердловський міський суд Луганської області протягом 30 днів з дня його проголошення (http://reyestr.court.gov.ua/Review/36594880) .

Вироком колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Луганської області від 31.03.2014 року по кримінальній справі № 427/10922/13-к, провадження № 11кп/782/162/14 апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_3 було задоволено. Вирок Свердловського міського суду Луганської області від 09.01.2014 року відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 190 КК України було скасовано в частині застосування ст. 75 та п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України. ОСОБА_2 вважати засудженим за ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки. В решті вирок був залишений без змін.

Згідно відомостей начальника Штерівського виправного центру № 137 управління ДПтС України в Луганській області майора внутрішньої служби Хрисанфова Є. В. засуджений ОСОБА_2 відбуває покарання в Штерівському виправному центрі № 137 управління ДПтС України в Луганській області з 23.05.2014 року.

18.06.2014 року засуджений ОСОБА_2 звернувся до Краснолуцького міського суду Луганської області із заявою про застосування до нього Закону України "Про амністію у 2014 році" (вхідний № 9675/14-вх від 18.06.2014 року) .

У судовому засіданні засуджений ОСОБА_2 просив суд застосувати до нього Закон України "Про амністію у 2014 році" , звільнивши його від відбування покарання. При цьому він не зазначив конкретну статтю Закону України "Про амністію у 2014 році" № 1185-VII від 08.04.2014 року, яку суду слід до нього застосувати. При цьому він поклався на розсуд суду.

У судовому засіданні представник Штерівського виправного центру № 137 управління ДПтС України в Луганській області - старший інспектор групи соціально-виховної і психологічної роботи старший лейтенант внутрішньої служби Жигачов М. С. вважав за доцільне застосувати до засудженого ОСОБА_2 положення ст. 6 Закону України "Про амністію у 2014 році" № 1185-VII від 08.04.2014 року, скоротивши наполовину невідбуту частину покарання засудженому, який не підлягає звільненню від відбування покарання на підставі статей 1 - 5 цього Закону. Початком строку відбування покарання засудженим ОСОБА_2 слід вважати: 23.05.2014 року, кінцем строку: 23.05.2015 року.

У судовому засіданні прокурор прокуратури міста Красний Луч Луганської області юрист 3 класу Тілік Роман Григорійович вважав за можливе задовольнити заяву засудженого ОСОБА_2 про застосування до нього Закон України "Про амністію у 2014 році" , застосувавши до засудженого ОСОБА_2 положення ст. 6 Закону України "Про амністію у 2014 році" № 1185-VII від 08.04.2014 року, скоротивши наполовину невідбуту частину покарання засудженому, який не підлягає звільненню від відбування покарання на підставі статей 1 - 5 цього Закону. Початком строку відбування покарання засудженим ОСОБА_2 слід вважати: 23.05.2014 року, кінцем строку: 23.05.2015 року.

Оголосивши заяву засудженого ОСОБА_2 про застосування до нього Закону України "Про амністію у 2014 році" , додані до неї документи, дослідивши та перевіривши матеріали справи, матеріали особової справи засудженого ОСОБА_2, вислухавши пояснення засудженого ОСОБА_2, пояснення представника Штерівського виправного центру № 137 управління ДПтС України в Луганській області - старшого інспектора групи соціально-виховної і психологічної роботи старшого лейтенанта внутрішньої служби Жигачова М. С. , думку прокурора прокуратури міста Красний Луч Луганської області юриста 3 класу Тілік Р. Г. , суд дійшов до наступного висновку.

Згідно ч. 3 ст. 63 Конституції України засуджений користується всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, які визначені законом і встановлені вироком суду.

Згідно ч. 2 ст. 12 КК України злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м'яке покарання за винятком основного покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ч. 1 ст. 74 КК України звільнення засудженого від покарання або подальшого його відбування, заміна більш м'яким, а також пом'якшення призначеного покарання, крім звільнення від покарання або пом'якшення покарання на підставі закону України про амністію чи акта про помилування, може застосовуватися тільки судом у випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 85 КК України на підставі закону про амністію або акта про помилування засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 86 КК України амністія оголошується законом України стосовно певної категорії осіб. Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання.

Згідно ч. 1 ст. 190 КК України заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) - карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.

Згідно п. 20 розд. ІІ Прикінцевих та перехідних положень КК України органи, які виконують вироки судів, зобов'язані надавати судам необхідні матеріали щодо осіб, які відбувають покарання.

Згідно ч. 2 ст. 21 КПК України вирок та ухвала суду, що набрали законної сили в порядку, визначеному цим Кодексом, є обов'язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території України.

Згідно ч. 1 ст. 533 КПК України вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов'язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України.

Згідно п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Із змісту ст. 539 КПК України вбачається, що питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом. У судове засідання викликаються засуджений, прокурор. Про час та місце розгляду клопотання (подання) повідомляються орган або установа виконання покарань, що відає виконанням покарання або здійснює контроль за поведінкою засудженого, інші особи у разі необхідності. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання) , не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття. За наслідками розгляду клопотання (подання) суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Згідно ст. 4 КВК України підставою виконання і відбування покарання є вирок суду, який набрав законної сили, інші рішення суду, а також закон України про амністію та акт помилування.

Тобто незалежно від того, яке судове рішення є підставою виконання і відбування покарання, - вирок суду, який набрав законної сили, чи інші рішення суду, які набрали законної сили, ці судові рішення однаково є обов'язковими для виконання.

Згідно ст. 5 КВК України кримінально-виконавче законодавство, виконання і відбування покарань ґрунтуються на принципах невідворотності виконання і відбування покарань, законності, справедливості, гуманізму, демократизму, рівності засуджених перед законом, поваги до прав і свобод людини, взаємної відповідальності держави і засудженого, диференціації та індивідуалізації виконання покарань, раціонального застосування примусових заходів і стимулювання правослухняної поведінки, поєднання покарання з виправним впливом, участі громадськості в передбачених законом випадках у діяльності органів і установ виконання покарань.

Згідно ч. 2 ст. 7 КВК України засуджені користуються всіма правами людини та громадянина, передбаченими Конституцією України, за винятком обмежень, визначених цим Кодексом, законами України і встановлених вироком суду.

Із змісту ч. 1 ст. 1 Закону України "Про амністію у 2014 році" № 1185-VII від 08.04.2014 року вбачається, що, керуючись принципом гуманізму, відповідно до статті 92 Конституції України, положень Кримінального кодексу України і Закону України "Про застосування амністії в Україні" Верховна Рада України постановила звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України.

Згідно ст. 6 Закону України "Про амністію у 2014 році" № 1185-VII від 08.04.2014 року, керуючись принципом гуманізму, відповідно до статті 92 Конституції України, положень Кримінального кодексу України і Закону України "Про застосування амністії в Україні" Верховна Рада України постановила скоротити наполовину невідбуту частину покарання засудженим, що відбувають покарання у виді позбавлення волі на певний строк, та інші покарання, не пов'язані з позбавленням волі, які не підлягають звільненню від відбування покарання на підставі статей 1 - 5 цього Закону.

Аналізуючи встановлені обставини справи, приведені норми закону, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов до наступного висновку.

Оскільки ОСОБА_2 був засуджений за вчинення умисного злочину, який є злочином невеликої тяжкості відповідно до ст. 12 КК України; оскільки засуджений ОСОБА_2 не підлягає звільненню від відбування покарання на підставі ст. ст. 1 - 5 Закону України "Про амністію у 2014 році" № 1185-VII від 08.04.2014 року; оскільки ухвала суду про застосування до засудженого амністії, як судове рішення, є підставою виконання і відбування покарання та є обов'язковою і підлягає безумовному виконанню на всій території України, в силу вимог закону, а саме: ст. 4 КВК України, ч. 2 ст. 21, ч. 1 ст. 533 КПК України; оскільки пом'якшення покарання на підставі закону України про амністію може застосовуватися тільки судом, в силу вимог закону, а саме: ч. 1 ст. 74 КК України; оскільки застосування до засудженого ОСОБА_2 амністії не стосується суті вироку та не погіршує його правового становища, відтак суд дійшов обґрунтованого висновку про можливість, доцільність та необхідність задоволення заяви засудженого ОСОБА_2 про застосування до нього амністії.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 63 Конституції України; ст. ст. 21, 533, 537, 539 КПК України; 12, 74, 85, 86, 190, п. 20 розділу ІІ Заключних і перехідних положень КК України; ст. ст. 4, 5, 7 КВК України; ст. ст. 1, 6 Закону України "Про амністію у 2014 році" № 1185-VII від 08.04.2014 року,-

У Х В А Л И В :

Заяву засудженого ОСОБА_2 про застосування до нього амністії задовольнити.

Скоротити наполовину невідбуту частину покарання засудженому ОСОБА_2, що відбуває покарання у виді обмеження волі, який не підлягає звільненню від відбування покарання на підставі ст. ст. 1 - 5 "Про амністію у 2014 році" № 1185-VII від 08.04.2014 року.

Вважати початком строку відбування покарання засудженим ОСОБА_2 у виді обмеження волі у Штерівському виправному центрі № 137 управління ДПтС України в Луганській області - 23.05.2014 року.

Вважати кінцем строку відбування покарання засудженим ОСОБА_2 у виді обмеження волі у Штерівському виправному центрі № 137 управління ДПтС України в Луганській області - 23.05.2015 року.

Копію ухвали суду надіслати засудженому ОСОБА_2.

Копію ухвали суду надіслати прокурору міста Красний Луч Луганської області.

Копію ухвали суду надіслати до Штерівського виправного центру № 137 управління ДПтС України в Луганській області.

Копію ухвали суду надіслати до Свердловського міського суду Луганської області.

Копію ухвали суду надіслати до апеляційного суду Луганської області.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення до апеляційного суду Луганської області через Краснолуцький міський суд Луганської області, який ухвалив судове рішення (постановив ухвалу) .

Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий: