У х в а л а

ІМЕНЕМ  УКРАЇНи

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

 Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 19 грудня 2006 року кримінальну справу за касаційними засудженого ОСОБА_2. і захисника ОСОБА_3 на вирок апеляційного суду Харківської області від 30 червня 2006 року, яким

                            ОСОБА_2,

                            ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженець і житель м. Харкова,

несудимий, -

засуджений до позбавлення волі:

-    за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки;

-    за ч. 3 ст. 186 КК України на 8 років;

-    за ч. 4 ст. 152 КК України на 15 років;

-    за ч. 3 ст. 153 КК України на 12 років;

-    за п. п. 9, 10, 13 ч. 2 ст. 115 КК України до довічного позбавлення волі.

У відповідності із ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно визначено довічне позбавлення волі.

                   ОСОБА_4,

                   ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження,

                   уродженець і житель м. Харкова,

                   у відповідності із ст. 89 КК України

                   судимості не має, -

         засуджений за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі.

         На підставі ст. 75 КК України від відбуття призначеного покарання звільнено з випробуванням і іспитовим строком 3 роки і покладенням обов'язків, передбачених п. п. 3 і 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

         Постановлено стягнути з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_5. 3000 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, на користь ОСОБА_6. 100000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

         Як встановив суд, злочини засудженими були вчинені у м. Харкові за таких обставин.

         Познайомившись уночі 28 лютого 2005 року з потерпілою ОСОБА_7. і проводжаючи її на вулицю Косіора, ОСОБА_2 у безлюдному місці, застосувавши фізичне насильство, завдав їй удари у обличчя, зґвалтував її, а потім задовольнив з нею свою статеву пристрасть неприродним способом.

         Не бажаючи бути викритим у вчиненні зазначених злочинів, ОСОБА_2 з метою умисного вбивства здавив шию потерпілої і задушив її.

         6 січня 2006 року ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_4, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, біля будинку № АДРЕСА_1, застосувавши насильство, яке не було небезпечним для життя і здоров'я, відкрито заволоділи майном потерпілого ОСОБА_8. вартістю 879 грн.

         Увечері 10 січня 2006 року ОСОБА_2 поблизу басейну “Гарт” по провулку П'ятигорському вчинив грабіж майна потерпілої ОСОБА_9. вартістю 1935 грн. 91 коп.

         Одразу після грабежу ОСОБА_2, будучи особою, яка раніше вчинила зґвалтування і задовольнила статеву пристрасть неприродним способом, застосувавши фізичне і психічне насильство, примусив її роздягнутись, після чого зґвалтував її і задовольнив статеву пристрасть неприродним способом.

         Після цього ОСОБА_2 з метою приховати вчинені щодо потерпілої ОСОБА_6 злочини, здавивши руками шию, задушив її.

         У касаційних скаргах засуджений ОСОБА_2. і захисник ОСОБА_3, посилаючись на першу судимість, наявність малолітньої дитини, позитивні характеристики, визнання вини, просять вирок змінити, пом'якшити покарання, призначивши замість довічного позбавлення волі позбавлення волі на певний строк.

         Засуджений ОСОБА_4. вирок не оскаржив і касаційного подання не принесено.

         Заслухавши доповідача, пояснення представника потерпілого адвоката ОСОБА_1, засудженого ОСОБА_10., захисника ОСОБА_3, які підтримали свої скарги, думку прокурора про законність вироку, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарг, колегія суддів вважає, що скарги не підлягають задоволенню.

         Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні зазначених злочинних дій ґрунтується на досліджених у судовому засіданні доказах і підтверджується показаннями самого засудженого ОСОБА_2, який визнав факти вчинених ним злочинів, поясненнями засудженого ОСОБА_4, якому ОСОБА_2   розповів  про  зґвалтування  і  вбивство потерпілої ОСОБА_7, потерпілих   ОСОБА_5.,   ОСОБА_6.,   ОСОБА_8.,  свідків ОСОБА_11., ОСОБА_12, даними висновків судово-медичних експертиз, які узгоджуються з поясненнями ОСОБА_2  про механізм і локалізацію ушкоджень, іншими доказами, яким дана правильна оцінка.

         Злочинні дії ОСОБА_2. за ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 186, ч. 4 ст. 152, ч. 3 ст. 153, п. п. 9, 10, 13 ч. 2 ст. 115 КК України кваліфіковано судом правильно.

         Призначене ОСОБА_2 покарання відповідає даним про його особу, а також ступеню тяжкості вчинених злочинів, з яких чотири скоєних злочинів відносяться до категорії особливо тяжких.

         Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає призначене ОСОБА_2 покарання справедливим і таким, що не підлягає пом'якшенню.

         Порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть зміну чи скасування вироку, вивченням справи не виявлено.

         Керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційні скарги засудженого ОСОБА_2.  і  захисника ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду Харківської області від 30 червня 2006 року щодо ОСОБА_2  - без зміни.

судді:

      Глос Л.Ф.                                 Нікітін Ю.І.                         Пекний С.Д.