ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2а-1521 /08
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2008 р. м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі: головуючого судді - Шинкар Т.І.
при секретарі - Фейдаш Х.М.,
за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, представника третьої особи ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівський області, третьої особи Державної автомобільної інспекції Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівський області про скасування незаконного наказу № 589 від 15 липня 2008 року та поновлення на посаді, зобов'язання виплатити надбавки в передбаченому раніше розмірі та виплатити грошове забезпечення за вимушений прогул,-
ВСТАНОВИВ:
При розгляді справи суд вважає за необхідне у відповідності до вимог ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України відкласти складення повного тексту постанови суду на п”ять днів з дня закінчення розгляду справи, проголосивши вступну і резолютивну частину постанови.
Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 86, 128, 159, 160-163, 167, 256 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -.
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати неправомірними накази Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівський області №569 від 15 липня 2008 року та №260 о/с від 14 липня 2008 року в частині щодо звільнення ОСОБА_1 з посади старшого державного автоінспектора відділення Державної автоінспекції з обслуговування адміністративної території Жовківського району та автомобільно-технічної інспекції при Головному Управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Львівський області.
Поновити ОСОБА_1 на посаді старшого державного автоінспектора відділення Державної автоінспекції з обслуговування адміністративної території Жовківського району та автомобільно-технічної інспекції при Головному Управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Львівський області.
Зобов'язати Головне Управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівський області виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 15 липня 2008 року по 26 грудня 2008 року.
В решті позовних вимог відмовити повністю.
Постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ та стягнення грошового забезпечення за один місяць звернути до негайного виконання.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі -з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.
Суддя Шинкар Т.І.
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2а-1521 /08
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2008 р. м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі: головуючого судді - Шинкар Т.І.
при секретарі - Фейдаш Х.М.,
за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, представника третьої особи ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівський області, третьої особи Державної автомобільної інспекції Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівський області про скасування незаконного наказу № 589 від 15 липня 2008 року та поновлення на посаді, зобов'язання виплатити надбавки в передбаченому раніше розмірі та виплатити грошове забезпечення за вимушений прогул,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач Петрусь М.П. звернувся у Львівський окружний адміністративний суду з адміністративним позовом до Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівський області (далі-ГУ МВСУ), третьої особи Державної автомобільної інспекції Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (далі-ДАІ), просить скасувати як незаконний наказ № 589 від 15 липня 2008 року, поновити на займаній посаді, зобов'язати виплатити надбавки в передбаченому раніше розмірі та виплатити грошове забезпечення за час вимушеного прогулу. Свої позовні вимоги мотивує там, що він працює в органах МВС України з вересня 1995 року, відповідачем було грубо порушено порядок проведення службового розслідування та визначення виду дисциплінарного стягнення, порушено порядок атестування. Вважає, що відповідач неправомірно прийняв наказ про звільнення його із займаної посади, на іншу посаду не призначив. Висновки, викладені в даному наказі, повністю не відповідають дійсним обставинам справи. Вважає, що він не вчинив жодного порушення.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, покликаючись на викладені в позовні заяві мотиви та пояснив, що з січня 2008 року на нього постійно чинився тиск з боку керівництва. На початку неправомірно без належних на те підстав позбавили його надбавок. Стягнення, які відповідач застосовував до нього, не мали жодного юридичного підґрунтя. Перед прийняттям наказу про звільнення з займаної посади не проводилось службове розслідування на предмет порушення ним законодавства України чи несумлінного виконання ним службових обов'язків. Жодних пояснень відповідач від нього не відбирав, ніяким чином не залучався до перевірок на предмет порушення ним законодавства. З наказом про його звільнення ознайомився 20 липня 2008 року. Вважає, що підстави звільнення його із займаної посади носять виключно характер припущень. Окрім того не взято до уваги результати щорічної оцінки виконання ним обов'язків та завдань, оцінки ступеня вини, повторності, попередніх стягнень та заохочень. Вважає, що наказ відповідача про його звільнення є неправомірним, виданим з порушенням діючого законодавства , без достатніх підстав, на основі фактів та обставин, що не відповідають дійсному стану справ, перебігу подій та діяльності позивача як посадової особи та працівника МВС. Іншої посади йому відповідач не запропонував і тому з 15 липня 2008 року і по даний час знаходиться у вимушеному прогулі. Просить визнати незаконним та скасувати наказ про звільнення його з займаної посади, поновити його на займаній посаді, зобов'язати виплатити надбавки в передбаченому раніше розмірі та виплатити грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що відповідач наказ про звільнення позивача прийняв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Зазначив, що мав місце факт порушення позивачем вимог законів України та несумлінне виконання службових обов'язків. Щодо вимог про зобов'язання виплатити надбавки пояснив, що у відповідності до Постанови КМУ №1294 від листопада 2007 року та Наказу МВСУ №499 від грудня 2007 року право преміювання покладено виключно на керівника за наслідками виконання службових обов'язків. Просить у задоволенні позову відмовити.
Представник третьої особи - ДАІ в судовому засіданні проти позову заперечив, пояснив що посада позивача відноситься до номенклатури ГУ МВСУ. Оскільки встановлено факт порушення позивачем вимог законодавства України та несумлінне виконання службових обов'язків, і тому відповідач видав наказ, яким за порушення звільнено з займаної посади позивача. Просить відмовити в позові.
В судовому засіданні за клопотанням представника ДАІ у справу було залучено в якості третьої особи Мельника В.В., який з 12 серпня 2008 року займає посаду, з якої було звільнено позивача, проте останній до суду не з'явився, належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 26 грудня 2008 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови.
Заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ (далі-Закон №565), Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22 лютого 2006 року №3460 (далі-Закон № 3460), Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 року №114 (далі-Положення №114), Наказ МВС України № 181 від 22.03.2005 «Про затвердження Інструкції про порядок проведення атестування особового складу органів внутрішніх справ України» (далі-Наказ).
Статтею 43 Конституції України гарантовано громадянам захист від незаконного звільнення.
Відповідно до п.15 ч.1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАСУ) публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Як встановлено судом позивач в органах внутрішніх справ з 05 вересня 1995 року. З 08 листопада 2007 року за наслідками стажування призначений на посаду старшого державного автоінспектора відділення Державної автоінспекції з обслуговування адміністративної території Жовківського району та автомобільно-технічної інспекції при Головному Управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Львівський області. Згідно наказу УМВСУ №882 о/с від 18.12.2004 року позивачу присвоєно звання-старший лейтенант міліції.
На підставі розпорядження начальника ДАІ від 06.02.2008 року №20р комісією була проведена перевірка, на наслідками якої було прийнято наказ №168 від 27 лютого 2008 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників ГУ МВСУ, в пункті 2 якого вказано, що за незадовільну виконавську дисципліну та значні прорахунки в службовій діяльності позивачу оголошено сувору догану. Даний наказ позивач не оскаржував, оскільки з ним його не ознайомили.
11 лютого 2008 року позивач звернувся з рапортом до начальника ГУ МВСУ в якому доповідав про численні факти порушення вимог чинного законодавства та про безпідставні звинувачення щодо нього з боку начальника ВДАІ Жовківського району.
За результатами розгляду рапорту позивача 28 лютого 2008 року начальником ВАТІ УДАІ ГУМВСУ у Львівській області майором міліції Романюком О.В. був прийнятий висновок в п.3 якого зазначалось, що за низький рівень організації роботи, грубі порушення вимог законодавства України, наказів та вказівок ДАІ, допущені при проведенні державного технічного огляду вважав би звільнити позивача з посади.
За наслідками вищевказаних рапорту та висновку був прийнятий наказ №193 від 05.03.2008 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників ГУМВСУ в п.2 якого вказано, що позивач заслуговує притягнення до дисциплінарної відповідальності, питання про яке буде вирішено після виходу його на службу, оскільки перебуває на лікуванні. З даним наказом позивача ознайомлено не було.
Судом встановлено, що 15 липня 2008 року ГУ МВСУ було прийнято наказ №569 про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 в якому зазначено, що на виконання вимог наказу від 05.03.2008 року №193 за низький рівень організації роботи, грубі порушення законодавства позивача звільнити з посади. А 14 липня 2008 року ГУ МВСУ було видано наказ по особовому складу №260 о/с, в якому зазначено увільнити ОСОБА_1 від посади старшого державного автоінспектора відділення Державної автоінспекції з обслуговування адміністративної території Жовківського району та автомобільно-технічної інспекції при Головному Управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Львівський області, залишивши в розпорядженні з 15 липня 2008 року. Підстава звільнення-наказ ГУ МВСУ від 15.07.2008 року №569.
Пунктом 47 Положення №114 передбачено, що висновки про відповідність займаній посаді і рекомендації щодо подальшої служби приймаються за результатами атестації осіб рядового і начальницького складу.
Як встановлено судом, відповідачем було проведено атестування позивача, про що складено атестаційний лист, в якому зазначено, що останній займаній посаді не відповідає та підлягає переведенню з вищої посади на нижчу. 24 червня 2008 року Петрусем М.П. було подано рапорт про незгоду з пунктами у атестаційному листі. За наслідками службового розслідування по рапорту позивача від 24.06.2008 року був складений висновок старшим інспектором ВКЗ УДАІ ГУМВСУ Федорчуком Р.Л. від 10.07.2008 року яким стверджено, що атестаційний лист ОСОБА_1 відповідає дійсності.
З оглянутого в судовому засіданні Атестаційного листа, затвердженого 15 липня 2008 року, вбачається, що рішення про затвердження атестаційного листа позивачу не було оголошено.
Суд зауважує, що 15 липня 2008 року рішенням атестаційної комісії було затверджено атестаційний лист щодо невідповідності займаній посаді ОСОБА_1, який напередодні наказом №260 о/с від 14 липня 2008 року вже був звільнений з посади, за якою атестувався. Не ознайомлення позивача з результатами атестації, а прийняття рішення про затвердження атестаційного листа після видачі наказу по особовому складу про увільнення з займаної посади та позбавлення останнього можливості оскаржити рішення атестаційної комісії, свідчить про грубі порушення відповідачем Наказу, зокрема, вимог п.1.3, п. 4.4, п.4.7, п.4.12, п.4.14. п.4.15. п.4.16, п.5.1. Доказів правомірності проведення атестації, зокрема протоколу засідання останньої, суду не було надано.
Окрім того суд зазначає, що в порядку ст.ст.69-71 КАСУ судом неодноразово витребовувались матеріали службових розслідувань щодо позивача та його особова справа. Проте такі надались представником відповідача лише вибірково, і тому суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Згідно ст. 18 Закону №3460 дисциплінарне стягнення виконується негайно, а таке дисциплінарне стягнення як звільнення з посади, вважається виконаним після видання наказу по особовому складу.
Хронологічний аналіз №569 наказу від 15 липня 2008 року та №260о/с наказу від 14 липня 2008 року свідчить про те, що вони були складені протягом двох днів, проте наказ про звільнення з займаної посади передував наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, який був зазначений в наказі по особовому складу як підстава звільнення.
Згідно ст.14 Закону №3460, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку призначається службове розслідування. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа яка проводить службове розслідування, повинна зажадати від порушника надання письмового пояснення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого доводиться до відома особи, яка притягується до дисциплінарної відповідальності під підпис. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 було здійснено з порушенням вимог ст.14 Закону №3460. Застосувавши до позивача такий вид стягнення як звільнення з займаної посади, який є одним з крайніх заходів дисциплінарного впливу, відповідачем не було враховано, що протягом останніх двох років служби позивач не притягувався до дисциплінарної відповідальності, був нагороджений відзнакою-медаллю 17.12.2008 року «За сумлінну службу».
Зміст наказу доводиться до відома особи під підпис. Як вбачається з матеріалів справи та з пояснень даних в судовому засіданні позивачем, з наказами про притягнення до дисциплінарної відповідальності №193 від 05.03.2008 року та №569 від 15.07.2008 року позивача не було ознайомлено. Лише 20.07.2008 року був ознайомлений з наказом по особовому складу, який оскаржив до суду.
Аналізуючи накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача суд зазначає, що перед прийняттям наказу №193 від 05.03.2008 року не було проведено службове розслідування, як це зазначено у ст.14 Закону №3460, а лише складено висновок начальником ВАТІ УДАІ ГУМВСУ у Львівській області про рекомендацію щодо звільнення позивача з займаної посади. В самому наказі лише зазначено, що позивач заслуговує притягненню до дисциплінарної відповідальності, проте не вказано, як це передбачено ст.12 Закону №3460, виду дисциплінарного стягнення. Окрім того представниками відповідача та третьою особою не надано доказів правомірності прийняття Наказу №569 від 15.07.2008 року, який був прийнятий на виконання наказу №193 від 05.03.2008 року.
Судом встановлено, що 15.09.2008 року в прокуратуру Жовківського району Львівської області надійшли матеріали службової перевірки за результатами розгляду рапорту ОСОБА_1 В порядку ст. 97 КПК України прокуратурою була прийнята постанова від 24 вересня 2008 року про відмову в порушенні кримінальної справи за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 364, 365, 366, 367 КК України щодо ОСОБА_1 на підставі п.2 ст.6 КПК України, за відсутністю в його діях складу злочину. В постанові також зазначено, що виявлені у висновку службової перевірки порушення не заподіяли істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам. Дана постанова прокурора не оскаржена у встановленому законом порядку та набрала законної сили.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007 року встановлено, що виплата грошового забезпечення, в склад якого входить премія, здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ. Наказом МВС України №499 від 31.12.2007 року затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ в якій вказано, що згідно п.1.6. грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ виплачується за місцем служби і виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом доходів і видатків органу, підрозділу, закладу чи установи МВС на грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ. А згідно п. 2.15.1. преміювання осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ здійснюється відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів, та економії фонду грошового забезпечення.
Судом встановлено, що позивач у березні, червні та липні 2008 року преміювався в розмірі 10 відсотків від посадового окладу, тобто одержував мінімум, передбачений законом. А тому позовна вимога щодо зобов'язання відповідача виплатити надбавки починаючи з березня 2008 року в раніше передбачених розмірах не підлягає задоволенню, оскільки право встановлювати оспорювані надбавки надано законом керівникам внутрішніх справ та в межах фонду преміювання, відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи
Згідно ст.8 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
У відповідності до ст. 11 КАСУ, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суб'єкти владних повноважень зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Беручи до уваги встановлені факти, суд вважає, що відповідач, з урахуванням всіх обставин, діяв необґрунтовано, несвоєчасно, не у спосіб, що передбачений законами України. Жодних доказів на підтвердження правомірності в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення позивача з займаної посади, відповідачем суду не було надано. А тому вимоги ч.2 ст.71 КАСУ щодо свого обов'язку довести правомірність свого рішення відповідачами не виконано. За таких обставин суд не погоджується з поясненнями представника відповідача про те, що оспорювані накази були прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством України. А тому суд, оцінивши докази, які є у справі, приходить до висновку, що звільнення позивача з посади проведено незаконно.
Статтею 162 КАСУ передбачено, що суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини та громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що накази Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівський області наказ №569 від 15 липня 2008 року та №260 о/с від 14 липня 2008 року в частині щодо звільнення ОСОБА_1 з посади старшого державного автоінспектора відділення Державної автоінспекції з обслуговування адміністративної території Жовківського району та автомобільно-технічної інспекції при Головному Управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Львівський області були винесені з порушенням вимог Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ та Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, тому мають бути визнанні неправомірними, а відтак, позивач підлягає поновленню на займаній посаді з виплатою йому середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, який належить стягнути з відповідача.
Згідно ст. 256 КАС України постанова суду про поновлення на посаді та присудження заробітної плати у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць виконується негайно.
Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 86, 128, 159, 160-163, 167, 256 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -.
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати неправомірними накази Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівський області №569 від 15 липня 2008 року та №260 о/с від 14 липня 2008 року в частині щодо звільнення ОСОБА_1 з посади старшого державного автоінспектора відділення Державної автоінспекції з обслуговування адміністративної території Жовківського району та автомобільно-технічної інспекції при Головному Управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Львівський області.
Поновити ОСОБА_1 на посаді старшого державного автоінспектора відділення Державної автоінспекції з обслуговування адміністративної території Жовківського району та автомобільно-технічної інспекції при Головному Управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Львівський області.
Зобов'язати Головне Управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівський області виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 15 липня 2008 року по 26 грудня 2008 року.
В решті позовних вимог відмовити повністю.
Постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ та стягнення грошового забезпечення за один місяць звернути до негайного виконання.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі -з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.
Суддя Шинкар Т.І.
Повний текст Постанови виготовлений 31.12.2008 року
визнавши зазначений наказ про звільнення Г. зі служби в запас за підпунктом "є" п. 63 Положення №114 неправомірним і зобов'язавши Голову ДПАУ в АРК поновити Г. на посаді та в органах податкової міліції і сплатити їй грошове й речове забезпечення за встановленими законодавством нормами за час вимушеного прогулу.
Стягнувши з відповідача на корись позивача компенсацію за продовольчий пайок за період з січня 2000 року по 29.03.2002 р. та компенсацію за речове майно, суди безпідставно не врахували, що за приписами Законів України "Про Державний бюджет України" на 2000-2001 р. керівники бюджетних установ і організацій (військових формувань) утримують чисельність працівників (військовослужбовців) та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове утримання), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового утримання), затверджених для бюджетних установ (військових формувань) у кошторисах.