АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5633/14 Справа № 180/28/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Тананайська Ю. А. Доповідач - Чубуков О.П.

Категорія 32

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2014 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

Судді-головуючого: Чубукова О.П.

Суддів колегії: Свистуновій О.В., Тамакуловій В.О.

при секретарі Видюковій Ю.С.

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства «Придніпровська залізниця» на рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 20 березня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Державного підприємства «Придніпровська залізниця», ОСОБА_6, Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2014 року ОСОБА_5 звернувся з позовом до Державного підприємства «Придніпровська залізниця», ОСОБА_6, Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про відшкодування моральної шкоди(а.с.1-4).

Позивач зазначав, що 12 жовтня 2010 року водій ОСОБА_7, який керував автобусом БАЗ-А 079.04 реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ПП ОСОБА_6, прямуючи по маршруту «Поліклініка - Городище» в м.Марганці Дніпропетровської області при перевезенні пасажирів на залізничному переїзді 115км + 566м Нікополь-Марганець Придніпровської залізниці, що знаходиться у м.Марганці, допустив зіткнення з електровозом ВЛ-8 №1583, який належить обертовому депо м.Нікополя Криворізького локомотивного депо Придніпровської залізниці, що прямував без вагонів поїздом №4502.

В результаті аварії загинула його мати ОСОБА_8.

Посилаючись на те, що вказана аварія сталася внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки, які належать відповідачам, позивач просив стягнути з Державного підприємства «Придніпровська залізниця», ОСОБА_6 завдану йому моральну шкоду у розмірі 200 000,00 грн., із Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на відшкодування моральної шкоди стягнути 2 550, 00 грн.

Рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 20 березня 2014 року позов задоволено частково(а.с.83-86).

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" на користь ОСОБА_9 в рахунок відшкодування моральної шкоди 2550 гривень.

Стягнуто з Державного підприємства "Придніпровська залізниця", ОСОБА_6 солідарно на користь ОСОБА_9 в рахунок відшкодування моральної шкоди 97 450 гривень.

Стягнуто з Державного підприємства "Придніпровська залізниця", ОСОБА_6, Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" судовий збір на користь держави у розмірі 81,20 грн. з кожного.

В апеляційній скарзі Державне підприємство «Придніпровська залізниця» просить скасувати рішення суду в частині задоволених позовних вимог до ДП «Придніпровська залізниця» та винести нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог до ДП «Придніпровська залізниця» відмовити, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права(а.с.91-94).

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно ч.1,2,5 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберіганням або утриманням якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до ч.2 ст.1188 ЦК України, якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

За положеннями ч.1 ст.1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

В п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27.03.1992 року, з послідуючими змінами, роз'яснено, що шкода, заподіяна кількома особами, відшкодовується кожною з них в частині, заподіяної нею.

Особи, які спільно заподіяли шкоду, тобто заподіяли неподільну шкоду взаємопов'язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими. У такому ж порядку відповідають володільці джерел підвищеної небезпеки за шкоду, заподіяну внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки іншим особам.

Згідно ст.23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Судом встановлено, що 12 жовтня 2010 року на залізничному переїзді в с.Городище в районі м.Марганець за участю транспортних засобів: автобуса БАЗ-А 079.04 реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_7 при перевезенні пасажирів, що належить ПП ОСОБА_6, та електровозу ВЛ-8 №1583, який належить обертовому депо м.Нікополя Криворізького локомотивного депо Придніпровської залізниці, що прямував без вагонів поїздом №4502, на залізничному переїзді 115км + 566м Нікополь-Марганець Придніпровської залізниці, що знаходиться у м.Марганці, сталася дорожньо-транспортна пригода.

Факт дорожньо-транспортної пригоди підтверджується Актом розслідування причин та обставин дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 12 жовтня 2010 року на залізничному переїзді 115км + 566м перегону Нікополь-Марганець Криворізької дирекції залізничних перевезень Придніпровської залізниці від 12-13 жовтня 2010 року, відповідно до якого в результаті зіткнення транспортних засобів загинуло 45 осіб та 8 осіб травмовано, у тому числі загинула мати позивача ОСОБА_8

Із вказаного акту вбачається, що автобус БАЗ-А079 "Еталон", реєстраційний номер НОМЕР_2, належить ОСОБА_10, тимчасовий реєстраційний талон ДАП 197586, виданий 28 квітня 2010 року Нікопольським ВРАР УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області на ім'я ОСОБА_6, ліцензія на перевезення АВ №502351 дійсна до 29.11.2014 року, видана на фізичну особу ОСОБА_6 Автобус здійснював рейс за маршрутом "Б" у місті Марганець. Електровоз ВЛ-8 №1583 приписаний до Криворізького локомотивного депо Придніпровської залізниці, побудований 10.01.1967 року на Тбіліському електровозобудівному заводі.

Згідно Полісу ВЕ /0789663 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 19 листопада 2009 року ОСОБА_6 застрахував у ПАТ "СК "ТАС" цивільну відповідальність за шкоду, завдану третім особам під час ДТП. Строк дії з 20 листопада 2009 року до 19 листопада 2010 року, забезпечений транспортний засіб - автобус БАЗ А 079-04, номерний знак НОМЕР_1. За вказаним полісом ПАТ "СК "ТАС" несе відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст.22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", в редакції станом на час виникнення правовідносин, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи, а також моральну шкоду, передбачену п.1, 2 ч.2 ст.23 ЦК України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог ст.23 ЦК України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Перевіривши доводи та заперечення сторін щодо обставин, зазначених в позовній заяві, та встановивши, що внаслідок зіткнення двох транспортних засобів - джерел підвищеної небезпеки, автобуса та електровоза ВЛ-8 №1583, загинула мати позивача, яка була пасажиром автобуса, суд прийшов до правильного висновку, що володільці цих джерел підвищеної небезпеки несуть солідарну відповідальність перед потерпілим по відшкодуванню завданої моральної шкоди та що страховик ПАТ "СК "ТАС" несе відповідальність по відшкодуванню вказаної шкоди в межах, передбачених ст.22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та полісу від 19 листопада 2009 року.

Що стосується розміру моральної шкоди, який визначено судом до стягнення з володільців джерел підвищеної небезпеки, то останній визначено з урахуванням конкретних обставин, наслідків дорожньо-транспортної пригоди та у відповідності до вимог діючого законодавства, у тому числі вимог ст.23 ЦК Ураїни, яка регулює правовідносини щодо відшкодування моральної шкоди.

Доводи апеляційної скарги про те, що представник Державного підприємства "Придніпровська залізниця" позов не визнав та посилався на відсутність вини машиністів локомотива у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, що відповідальність не може бути солідарною та що залізниця приймала активну участь у здійсненні фінансової допомоги постраждалим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, не можуть бути взяті до уваги та бути підставою для відмови позивачу в задоволенні позову до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", оскільки Державне підприємство "Придніпровська залізниця" є власником одного із джерел підвищеної небезпеки - електровоза ВЛ-8 №1583, а тому відповідно до ч.2 ст.1188 ЦК України зобов'язано відшкодувати завдану іншим особам (пасажирам) шкоду незалежно від наявності вини.

Таким чином, рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині є таким, що відповідає обставинм справи та вимогам діючого законодавства, що регулює зазначені правовідносини, підстав для його скасування не встановлено.

Керуючись ст.ст.303,307,308,315 ЦПК України колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Придніпровська залізниця» відхилити. Рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 20 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді -