22-ц/775/479/2014(м)

264/1421/14-ц

Категорія 27 Головуючий у 1 інстанції Іванченко А.М.

Суддя - доповідач Мироненко І.П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого Ігнатоля Т.Г.,

суддів Мироненко І.П., Попової С.А.,

при секретарі Брежнєві Д.О.,

розглянувши справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на ухвалу Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 25 лютого 2014 року,

в с т а н о в и л а :

У лютому 2014 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 10 квітня 2008 року у розмірі 12502,48 грн.

Ухвалою Іллічівського районного суду міста Маріуполя від 25 лютого 2014 року у відкриті провадження по справі відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» просить скасувати оскаржувану ухвалу як необґрунтовану, посилаючись на неправильне застосування норм процесуального права та направити матеріали справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування посилається на те, що суд безпідставно дійшов висновку, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва. Кредитні правовідносини не є особистими правовідносинами, оскільки здійснення цього права не пов'язане з певною особою, а тому може здійснюватися і спадкоємцями цієї особи на передбачених законом умовах. Суд не врахував положень закону, що вимоги кредитора підлягають задоволенню в межах вартості майна, одержаного у спадщину, та не з'ясував чи наявне спадкове майно, яка його вартість, та чи є спадкоємці, що фактично прийняли спадщину.

Представник позивача Шишелова Н.В. до суду не з'явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, доводи апеляційної скарги підтримує в повному обсязі.

У відповідності з вимогами ч.2 ст.305 ЦПК України апеляційний суд розглядає справу у відсутності сторін, які були належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду справи.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно вимог п.1, ч.1 ст.311 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Вирішуючи питання про відмову у відкриті провадження по справі, суд першої інстанції виходив з того, що 24 лютого 2014 року до Іллічівського районного суду м. Маріуполя надійшла відповідь адресно-довідкового підрозділу ГУ ДМС України в Донецькій області на запит суду від 13 лютого 2014 року, з якої вбачається що відповідач ОСОБА_1, знята з реєстрації за адресою АДРЕСА_1, у зв'язку зі смертю (а.с.8) та керуючись п. 5 ч. 2 ст. 122 ЦПК України дійшов висновку про те, що дані спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Такий висновок суду є не правильним та таким, що не відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Так, судом першої інстанції не враховані положення статті 1281 ЦК України, якою передбачено право кредитора на пред'явлення вимог до спадкоємців боржника.

Кредитні правовідносини не є особистими правовідносинами, що не допускають правонаступництво, оскільки здійснення цього права не пов'язане з певною особою, а тому може здійснюватися і спадкоємцями цієї особи на передбачених законом умовах.

Всупереч вищевказаної статті ЦК України, судом першої інстанції не вирішено питання щодо наявності спадкоємців та прийняття ними спадщини.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Пунктом 32 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» судам роз'яснено, що при вирішенні спорів щодо виконання зобов'язань за кредитним договором у випадку смерті боржника/позичальника за наявності поручителя чи спадкоємців суди мають враховувати положення статті 1282 ЦК України за якою спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину. При цьому спадкоємці несуть зобов'язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя. Інші нараховані зобов'язання фактично не пов'язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями.

Оскільки законом передбачено обов'язок спадкоємців задовольнити вимоги кредитора спадкодавця в межах одержаного в спадщину майна, суд для правильного вирішення справи мав встановити чи відкрилася спадщина після смерті відповідача та з чого вона складалася, а також встановити коло спадкоємців, що вступили в спадщину та розмір і вартість фактично отриманого ними майна.

Відповідно до ст. 37 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.

Доводи апеляційної скарги щодо необхідності застосування районним судом п. 1 ч. 1 ст. 201 ЦПК України, якою передбачено зупинення провадження у справі у разі смерті фізичної особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво є переконливими.

Оскільки у тих правовідносинах, що виникли між сторонами, правонаступництво є можливим, тому відмова у відкритті провадження у справі не відповідає вимогам процесуального закону.

Таким чином, ухвала суду першої інстанції щодо відмови у відкритті провадження у справі є передчасною та такою, що не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства, тому ухвала суду підлягає скасуванню з направленням матеріалів справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 311 ЦПК України , колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» задовольнити.

Ухвалу Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 25 лютого 2014 року скасувати, справу направити до Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області для вирішення питання про відкриття провадження по справі

Ухвала набирає законної сили з моменту і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Г. Ігнатоля

судді І.П. Мироненко

С.А. Попова