ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 1/328 | 26.12.08 |
За позовом Відкритого акціонерного товариства «Дніпроенерго»
До Державного підприємства «Вугілля України»
Про стягнення 7937,46 грн.
Суддя Мельник В.І.
Секретар Онищенко І.П.
Представники:
від позивача Борисов С.С., довіреність № 10/11815-495 від 07.11.2008р.
від відповідача Пилипчук О.С., довіреність № 11-01/3-Д від 11.01.2008р.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Відкрите акціонерне товариство «Дніпроенерго»(далі –позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Вугілля України»(далі –відповідач) про стягнення з останнього 7 937,46 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач поставив позивачу згідно Договору поставки вугілля № 03-ЕН/08 від 18.07.2007 р. неякісне вугілля.
Ухвалою суду від 20.11.08 порушено провадження у справі № 1/328 та призначено розгляд на 05.12.08.
05.12.2008 року у судовому засіданні представник позивача надав пояснення по суті спору, в яких підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача проти позову частково заперечив, заперечення виклав у відзиві на позовну заяву.
Представник відповідача заявив клопотання про залучення ДП «Ровенькиантрацит»у якості ІІІ особи без самостійних вимог.
Представник позивача проти клопотання заперечив, мотивуючи це тим, що договір укладено саме з відповідачем.
Суд у задоволенні клопотання відповідачу відмовив.
Представник відповідача заявив, що у нього відсутні документи, на підставі яких здійснювались розрахунки ціни позову, та просив суд відкласти розгляд справи.
Суд дане клопотання задовольнив та відклав розгляд справи на 26.12.2008р.
26.12.2008 року в судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача позовні вимоги позивача не визнає, підстави незгоди виклав у відзиві.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача та відповідача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Між позивачем та відповідачем укладено договір поставки № 03-ЕН/08 від 18.07.2007 року (далі договір) та додаток № 07/08-П від 26.06.2008 року (далі –додаток), відповідно до якого відповідач взяв на себе зобов’язання поставити в липні 2008 року на адресу позивача вугілля антрацит (далі –вугілля) з граничними показниками, а саме: для вугілля ґатунку АШ відсів (0-6) –зольність –30,0%, вологість –10,0%; для вугілля ґатунку АШ конц. –зольність –28,0%, вологість –10,0%, в загальній кількості 90,0 тис.тон, за ціною 454,90 грн. (без ПДВ) за одну тонну вугілля.
Відповідно до вищенаведеного додатку відповідач зобов’язався поставити в липні 2008 року на адресу позивача вугілля з граничними показниками, а саме: для вугілля ґатунку АШ відсів (0-6) –зольність –30,0%, вологість –10,0%; в загальній кількості 2,0 тис.тон, за ціною 430 грн. (без ПДВ) за одну тонну вугілля.
09.07.2008 та 13.07.2008 року на виконання додатків 07/08-П від 26.06.2008р. та № 07/08-П-1 від 02.07.2008р. до договору на адресу Придніпровської ТЕС ВАТ «Дніпроенерго»(далі –ТЕС) вантажовідправниками –ДП «Ровенькиантрацит», ЦФЗ «Комендантська», ГЗФ «Вахрушевська», ГЗФ «Ровеньковська»та ДП «Сніжневуглезбут», ТОВ УДП «Корпорація Донуголь»за залізничними накладними № 50078056, № 50078057 та № 50801913, № 50801914 з наданням посвідчень якості № 609 від 07.07.2008р. та № 37 від 11.07.2008р. поставлено вугілля ґатунку АШ (0-6) та АШ відсів (0-6).
Якість вугілля повинна відповідати вимогам ДСТУ 4083-2002 і не перевищувати якісні показники, обумовлені умовами договору. проте, якість вугілля, що було поставлено у вагонах № 64081680, 66937640, 66933482, 67847806, 65770901, 60115672, 63456057 за посвідченням якості № 609 та у вагонах № 65946311, 67886481, 68739580, 63532667, 68972710, 64439318, 68605856 за посвідченням якості № 37, не відповідала даним зазначеним у посвідченнях якості на відвантажене вугілля, про що свідчать акти відбору, обробки проб і приймання вугілля з якості № 2423 від 09.07.2008р., № 2476 від 14.07.2008р. (далі –акти). Вказані акти підписані повноважними представниками ДП «Укрвуглеякість»Темяшкіною Л.А. та Романенко О.О., діючих на підставі виданих відповідачем довіреностей № 3776 від 27.12.2007р., № 1206 від 18.02.2008р.
Вантажоодержувачем, з метою забезпечення організації приймання вугілля за якістю, були затримані зазначені вагони, про що були повідомлені постачальник та вантажовідправник телеграмами №№ 643458/1200/24, 643458/1201/24, 643458/1202/24 від 09.07.2008р. та №№ 643458/1231/24, 643458/1232/24, 643458/1233/24 від 15.07.2008р. та факсограмою б/н від 15.07.2008р. (копії наявні в матеріалах справи).
10.07.2008 року в присутності повноважних представників відповідача Подмогильної Т.М. та Романенко О.О., діючих на підставі довіреностей № 3796 від 28.12.2007р. та № 125 від 23.01.2008р., було проведено повторне спільне випробовування поставленого вугілля, про що складено акт спільного відбору, обробки проб та приймання вугілля за фактичною якістю, яке прийнято ТЕС за показниками спільного випробовування в порядку п.4.11 Договору, що підтверджується вищезазначеними актами.
Вугілля поставлене ДП «Сніжневуглезбут»ТОВ УДП «Корпорація Донуголь», то у відповідь на телеграму позивач отримав факсимільну відповідь № 4234 від 15.07.2008р., в якій зазначено, що вугілля приймається за показниками позивача. Вугілля прийняте за даними придніпровської ТЕС згідно п.4.8 договору та акту № 2476 від 14.07.2008р., що додатково підтверджується актом звіряння партій вугільної продукції за кількістю та якістю № 107/07/04-16 від 21.07.2008р., який підписаний повноважним представником постачальника Третьяковою І.В. на підставі виданих відповідачем довіреностей № 3800 від 28.12.2007р., ДП «Сніжневуглезбут»№ 1-1131 від 19.03.2008р.
Відповідно до п.119 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою КМУ України від 06.04.1998 року № 457, «Ставками плати за користування вагонами і контейнерами Укрзалізниці», введеними в дію розпорядженням КМУ № 706 від 08.10.2004р., за час затримки вагонів в очікуванні постачальника, покупцем була зайво сплачена плата за користування вагонами у розмірі 941,64 грн., в т.ч. ПДВ 156,94 грн., що надійшли від відправника ДП «Сніжневуглезбут»ТОВ УДП «Корпорація Донвугілля», що підтверджується відомістю плати за користування вагонами № 15079147 та накопичувальною картою № 18072012 від 18.07.2008р.
За час затримки вагонів, які надійшли від ДП «Ровенькиантрацит», ГЗФ «Вахрушевська», ГЗФ «Ровеньковська», покупцем було сплачено за користування вагонами суму у розмірі 1242,50 грн., без ПДВ, що підтверджується відомістю плати за користування вагонами № 15070305. Крім того, позивачем понесені додаткові витрати, пов’язані із повторним випробуванням цих вагонів (витрати за транспортування по території ТЕС та витрати за визначення якості вугілля), які склали 1396,15, що підтверджується калькуляцією витрат, а всього 3166,38 грн., в т.ч. ПДВ 527,73 грн.
06.06.2008 на виконання додатку № 06/08-П від 29.05.2008р. до договору на адресу позивача від ДП «Ровенькиантрацит»та ЦЗФ «Комендантська»поставлено вугілля ґатунку АШ концентрат за залізничними накладними №№ 50511009, 50511010, 50077743 та надані посвідчення якості вугілля №№ 329, 330 від 05.06.2007р., № 481 від 05.06.2008р.
Проте якість вугілля в посвідченнях якості вугілля № 329, 330. 481 не відповідала показникам, вказаним в посвідченнях якості на відвантаження вугілля, що підтверджується актами № 2146, 2143 від 06.06.2008р. та № 2148 від 06.06.2008р., які підписані представником постачальника Романенко О.О.
Позивачем, з метою забезпечення правильної організації вугілля з якості, на адресу постачальника було направлено телеграми, якими було повідомлено про затримання вагонів, зазначених у посвідченнях якості.
До прибуття представника постачальника –відповідача по справі –приймання вугілля з якості було призупинено та вагони з неякісною продукцією відставлені в очікуванні представника відповідача.
08.06.2008 та 09.06.2008 в присутності представників відповідача, було проведене повторне спільне випробування вказаного вугілля, що підтверджується актами №№ 2165, 2168, 2190. При спільному прийманні вугілля за якістю, незадовільна якість вугілля підтвердилась.
В результаті спільного випробування вугілля за якістю позивачем були виконані додаткові роботи по транспортуванню вказаних вагонів до місця визначення якості вугілля, внаслідок чого позивачем були понесені додаткові витрати в розмірі 3829,44 грн.
Відповідно до п.6.4 договору за постачання неякісного вугілля постачальник несе відповідальність у вигляді повного відшкодування всіх збитків покупцю.
У своїй позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 7 937,46 грн. збитків понесених, внаслідок поставки відповідачем вугілля неналежної якості.
Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.
Статтею 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний суб’єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема шляхом відшкодування збитків.
Статтями 526, 610, 611, 623 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України. Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання. У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків. Боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Згідно статті 22 ЦК України збитками є зокрема витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права.
Статтями 193, 224, 225 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору. учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов’язання другою стороною.
Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором поставки.
Відповідно до п.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до п.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання.
У своєму відзиві відповідач частково заперечив проти позовних вимог позивача посилаючись на те, що позивачем не надані всі належні докази на суми заявлені до стягнення.
Відповідач у своєму відзиві визнав 2432,64 грн., оскільки наведена сума є платою за користування вагонами з моменту отримання виклику відповідачем.
Суму у розмірі 5504,82грн. відповідач не визнає, оскільки на наведену суму позивач не надав належних доказів, а саме накопичувальних карт, відомостей плати за користування вагонами та перелік ТЕХПД.
Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивач зміг довести вину відповідача частково, а саме в частині стягнення з відповідача 2 432,64 грн.
Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 102 грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 118, 00 грн.
На підставі викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню частково19нь.лідок чого останньому було нараховано штрафні санкції за несвоєчасне виконання своїх договірних зобоввки НБУ за кожен день,79мовився від нарахування пені 714,68 грн.ро те, що відповідач сплатив часткову суму боргу 1625,58 грн.. 8х днів з дати, вк.
Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 20, 173, 193, 224, 225 ГК України, ст.ст. 16, 22, 526, 610, 611, 623, 629, 712 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 81-1, 82-85 ГПК України, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Вугілля України»(01601, м.Київ, вул. Б.Хмельницького 4, код ЄДРПОУ 32709929, р/р 260093016513 в АК Промінвестбанк м.Київ, МФО 300012, або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Відкритого акціонерного товариства «Дніпроенерго»(69096, м.Запоріжжя, вул.. Гребельна 2; 69006, м.Запоріжжя, вул. Добролюбова 20, р/р 26002301000076 у філії ЗОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, ЄДРПОУ 00130872) 2432 (дві тисячі чотириста тридцять дві)грн.64 коп. - збитків; 51(п’ятдесят одну) грн. –державного мита, 59 (п’ятдесят дев’ять) грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В частині стягнення 5504 (п’яти тисяч п’ятсот чотири) грн. 82 коп. провадження у справі припинити.
Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Суддя В.І.Мельник
(Рішення виготовлене та підписане 12.01.2009р.)